Постанова № 22108367, 14.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

14 березня 2012 р. справа № 2-а- 1656/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представників

позивача - Хомутенка С.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова №000313501 від 28.11.2011 року про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 91552,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ з податку на прибуток та складено акт №3415/15-107/33234187/256 від 08.11.2011 року. Висновки акту мотивовано тим, що до складу рядка 06.6 "Від"ємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II кв. 2011 року підлягає включенню лише сума, отримана за результатами здійснення господарської діяльності за 1 квартал 2011 року. На думку позивача, таке судження податкового органу є помилковим, внаслідок чого є помилковим судження ДПІ про порушення ТОВ ст. 150.1 розділу III та пункту 1 і 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України шляхом включення до складу р. 06.6 "Від'ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року суми від'ємного значення в розмірі 398.053,00 грн., котра була отримана за результатом здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 року. Посилаючись на вказані вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився, зазначивши що, згідно з п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у податковій звітності з податку на прибуток, котра складається за півріччя 2011р., платники податків мають право відображати виключно показники від'ємного значення 1 кварталу 2011р. Показники відємного значення, котре виникло до 01.01.2011р., на думку податкового органу, не можуть бути віднесені на розрахунки з державою по податку на прибуток за наслідками 2 кварталу 2011р.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 08.11.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ТОВ «ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА».

Результати камеральної перевірки оформлені актом №3415/15-107/33234187/256 від 08.11.2011 року.

Згідно з висновками, відображеними в згаданому акті, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення ст. 150.1 розділу ІІІ та пункту 1 і 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, а саме: безпідставне включення до складу рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року суми від'ємного значення в розмірі 398.053,00грн., так як вказана сума була сформована платником за результатами здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 року.

28.11.2011 року з посиланням на зданий акт ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003131501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91.552,00грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених субєктом владних повноважень в акті №3415/15-107/33234187/256 від 08.11.2011 року, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку станом на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 1 та 2 квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, обрахованого платником з урахуванням суми такого від'ємного значення, сформованої за рахунок виправлення помилки за 2010 рік, що, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм прав дозволяє при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами податкових періодів, наступних за 1 кварталом 2011р., дозволяє включати до нього лише від'ємне значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що ТОВ «ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА» було складено та подано до ДПІ декларацію з податку на прибуток за 2010р., в якій відсутня сума відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

06.05.2011р. ТОВ було складено і подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., в якій платником заповнено рядок 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів). Значення вказаного рядка склало 480.548,00грн. У зв'язку з цим, значення рядка 08 (об'єкт оподаткування) склало 398.053,00грн. Таке відємне значення обєкта оподаткування було сформовано платником за рахунок різниці між валовими доходами р. 1 у сумі 1.504.910,00 грн. та сумою валових витрат поточного періоду р.0.4 у сумі 503.986,00 грн., самостійно виявленою помилкою за результатами минулих податкових періодів р. 05 у сумі 480.584,00 грн., сумою амортизаційних відрахувань р.0.7 у розмірі 918.429,00 грн.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

З приписів процитованої норми матеріального права слідує, що показники уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на прибуток або податкових декларацій наступних звітних податкових періодів змінюють показники раніше поданих документів обовязкової податкової звітності.

Оцінивши доводи позивача і відповідача, перевіривши такі доводи зібраними по справі доказами, суд зазначає, що правильність обчислення показників декларації ТОВ з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., не була спростована субєктом владних повноважень ані в ході проведення камеральної перевірки, ані в ході судового розгляду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для висновку про безпідставне включення ТОВ таких показників до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р.

З огляду на відсутність спору між ТОВ і ДПІ стосовно правильності обчислення згаданих показників платником податків та непричетність вказаних обставин до винесення спірного податкового повідомлення рішення, суд не знаходить підстав для самостійної перевірки правильності формування цих показників, так як це питання субєктом владних повноважень при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах не досліджувалось, судження субєкта владних повноважень з даного питання в основу спірного рішення не покладено, суд в силу приписів ст.ст.6 і 8 Конституції України не має правових підстав для підміни собою субєкта владних повноважень, а відтак ці обставини згідно з приписами ч.3 ст.2 КАС України знаходяться поза межами предмету доказування.

В ході розгляду справи судом встановлено, що показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, обрахований платником податку в декларації за 1 квартал 2011р. в розмірі 398.053,00грн. (рядок 08 декларації), був перенесений ТОВ до рядка 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) в сумі 398.053,00грн.

Оцінюючи відповідність закону таких дій позивача, суд зазначає, що у 1 кварталі 2011р. правовідносини з приводу формування платником податків відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток були врегульовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. За таких обставин, суд керується при вирішенні спору п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника обєкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є єдиною неподільною величиною і для цілей справляння податку на прибуток не може бути структурований по періодам виникнення, оскільки таке не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системно проаналізувавши положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що наявність у кодексі даної норми зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником відємного значення, обчислювався за правилами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Підстав для іншого тлумачення даної норми кодексу суд не знаходить, так як у розумінні законодавця 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду на сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Відтак, відсутні правові підстави для виокремлення з загального показника відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р., частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011р.-31.03.2011р., і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011р. (півріччя 2011р.) саме цієї частки.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що мотиви, покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення, та наведені суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи доводи спростовуються змістом належних норм матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами спірних правовідносин.

Вирішуючи спір, суд додатково бере до уваги встановлений в ході розгляду справи факт невинесення податковим органом податкового повідомлення - рішення про зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Разом з тим, за визначеними Податковим кодексом України правилами справляння податку на прибуток, а також за визначеними правилами реалізації податковим органом владної управлінської функції контролю за достовірністю обчислення платником суми податку на прибуток збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток без попереднього зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток є неможливим. При цьому, зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток має відбуватись контролюючим органом не шляхом складання акту перевірки (як це було зроблено податковим органом у спірних правовідносинах), а шляхом винесення суб'єктом владних повноважень окремого рішення з даного питання у формі податкового повідомлення - рішення. Згаданого рішення податковий орган не виносив, що суперечить закону. За таких обставин, відсутні підстави для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток також і з цієї підстави, адже у спірних правовідносинах орган управління не забезпечив відповідності реалізації повноваження вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ МЕССЕР УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харковапро скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0003131501 від 28.11.2011 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 91552,00 грн.

3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19.03.2012 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.