Постанова № 22108293, 14.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 березня 2012 р. № 2-а- 2358/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Куликової І.А.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо - комерційне підприємство "ПАРИТЕТ-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничокомерційне підприємство "ПАРИТЕТ-ЛТД" (надалі ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0004261510 від 23.11.2011 року про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 74508,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова складено акт від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004261510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 74508,00 грн. Позивач із податковим повідомленням рішенням №0004261510 від 23.11.2011 року не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач вважає, що ним було правомірно сформовано склад обєкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього (2010) податкового року у розмірі 74508,00 грн., сума якого правомірно включена до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року. Позивач також вважає, що ані пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ані п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України не містять ніяких обмежень щодо відємного значення, отриманого за результатами попередніх років.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, при цьому посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки встановлено завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток на 74508,00 грн. за рахунок порушення включення до складу валових витрат відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 74508,00 грн. Представник відповідача вважає, що відповідно до положень п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування отримане субєктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, представник відповідача вважає висновки акту камеральної перевірки правомірними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, ТОВ ВКП "ПАРИТЕТ-ЛТД" перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, про що складено акт від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 (а.с. 7-10).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та листа ДПА України від 08.09.2011 року №828/3/15-1212, в результаті чого позивачем завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 74508,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0004261510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 74508,00 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Харківській області та до Державної податкової служби України, за результатами розгляду скарг позивача рішеннями №5778/10/25-103 від 19.12.2011 року та №1131/6/10-2415 від 18.01.2012 року оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с. 12-16).

Як вбачається з матеріалів справи зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення за 2010 рік, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту дозволяє включати виключно відємне значення обєкту оподаткування отримане субєктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ “Податок на прибуток”.

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, розділ III “Податок на прибуток” цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX “Перехідні положення” Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках витрат, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі витрати повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.06.2011 року) по рядку 08 (обєкт оподаткування) підприємством задеклароване відємне значення обєкту оподаткування у розмірі 123475,00 грн., а відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 74508,00 грн. (а.с. 18-20).

Судом встановлено, що позивачем, згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX “Перехідні положення”, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 123475,00 грн., в який перенесло показники, відображені по рядку 08 та по рядку 04.9 відповідно до декларації, складеної за І квартал 2011 року, та уточнюючого розрахунку за І квартал 2011 року (а.с. 22-24).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у податкового органу не було.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 на лист ДПА України від 08.09.2011 року №828/3/15-1212, суд зазначає, що такий лист має лише рекомендаційний характер та не є нормативно правовим актом обовязковим для виконання.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пунктом 56.21 ст. 56 ПК України передбачено, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо - комерційне підприємство "ПАРИТЕТ-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004261510 від 23.11.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 74508,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2012 року.

Суддя Піскун В.О.