Постанова № 22108149, 05.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 р. № 2а- 675/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Лукашина І.А.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000090847 від 12.01.2012 року у повному обсязі.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позову вказує на те, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207 (далі за текстом акт перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207.

На підставі вказаного акту перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000090847 від 12.01.2012року згідно із яким Позивачу визначено суму штрафу у розмірі 521 грн.10 коп.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення №0000090847 від 12.01.2012року є неправомірним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

В обґрунтування позову вказує на те, що обставини, які викладені у акті перевірки, неправомірно кваліфіковані відповідачем як порушення, що передбачені п.п. 57.3. ст.57, ст.127 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, (надалі за текстом - Кодекс) , вищевказані порушення прийнято відповідачем при неповному зясуванні усіх обставин та при грубому порушенні норм податкового законодавства.

Позивач не погоджується з висновком відповідача, який у висновку акту перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207 вказав, що в порушення п.п.57.3 ст.57 Кодексу возивачем було несвоєчасно сплачено нараховану контролюючим органом суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5211, 0 грн. по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010року, що прийнятно відповідачем на підставі акту перевірки від 31.10.2011 року №2139/47-0/30289207.

Представник возивача вказує на те, що відповідач вищенаведений висновок обґрунтовує тим, що граничний строк сплати грошового зобовязання, визначеного по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010року. припадає на 26.11.2011 року, однак, враховуючи переплату в обліковій картці позивача, що рахувалась станом на 26.11.2011 року у розмірі 31399, 0, грошове зобовязання у розмірі 5211, 0 грн. (різниця між сумою визначеною за податковим повідомленням рішення №0000690847 від 16.11.2010року у розмірі 36610, 0 грн. та сумою переплати у розмірі 31399,0, що рахувалась в обліковій картці позивача) залишилось не сплаченим та було погашено позивачем, начебто 28.11.2011 року.

Представник позивача вказує на, що відповідачем не було надано належної оцінки тим обставинам, які виключають застосування до позивача штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп.

Як пояснив суду представник позивача, обставинами, які виключають застосування до позивача штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп. є той факт, що граничний строк сплати грошового зобовязання вартість, зокрема, за основним платежем у розмірі 36 610, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 18305, 0 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 16.11.2011 року №0000690847 припадає на 26.11.2011 року (що відповідно до календарю на 2011 рік є вихідним днем), у звязку з чим згідно п.56.13 ст..56 Кодексу останнім днем подання скарги до контролюючого органу вищого рівня на неправильно визначену суму грошового зобовязання переноситься на перший робочий день, що настає за вихідним днем, тобто на 28.11. 2011 року.

Представник позивача зазначає, що позивач, не погодившись з винесеним Відповідачем податковим повідомленням - рішенням від 16.11.2011 року №0000690847, яким Позивачу збільшено до сплати суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, зокрема за основним платежем у розмірі 36 610, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 18305, 0 грн., подало до Державної податкової служби у Харківський області скаргу за №470 від 28.11.2011 року (вх.№6124/10 від 28.11.2011 року).

Виходячи з наведеного, вважає, оскільки позивачем з дотримання строків, визначених п.56.3 ст.56 Кодексу, подано до Державної податкової служби у Харківський області скаргу щодо оскарження податкового повідомлення - рішенням від 16.11.2011 року №0000690847, то станом на 28.11.2011 року сума грошового зобовязання по вказаному податковому повідомленню рішенні є неузгодженою.

У звязку із чим, позивач вважає, оскільки сума грошового зобовязання по податковому повідомленню - рішенню від 16.11.2011 року №0000690847 є неузгодженою, у звязку з чим зарахування Відповідачем переплати у розмірі 31399, 0, що рахувалась станом на 26.11.2011 року в обліковій картці Позивача, і грошових коштів, сплачених Позивачем по платіжному доручення№150 від 28.11.2011 року, та подальше застосування Відповідачем до позивача штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп., як за несвоєчасну сплату грошових зобовязань по податковому повідомленню - рішенню від 16.11.2011 року №0000690847, є незаконним та свідчить про грубе порушення норм діючого законодавства України.

Підсумовуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Спеціалізована державно податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі з посиланням на акт перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207.

Представник Відповідача вказує, що в порушення п.п.57.3 ст.57 Кодексу позивачем було несвоєчасно сплачено нараховану відповідачем суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5211, 0 грн. по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010року, що прийнятно відповідачем на підставі акту перевірки від 31.10.2011 року №2139/47-0/30289207, у звязку з чим відповідачем правомірно застосовано до позивача суму штрафу у розмірі 521 грн.10 коп.

Як пояснив суду представник відповідача, що граничний строк сплати грошового зобовязання, визначеного по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010року припадає на 26.11.2011 року, однак, враховуючи переплату в обліковій картці Позивача, що рахувалась станом на 26.11.2011 року у розмірі 31399, 0, грошове зобовязання у розмірі 5211, 0 грн. (різниця між сумою визначеною за податковим повідомленням рішення №0000690847 від 16.11.2010року у розмірі 36610, 0 грн. та сумою переплати у розмірі 31399,0, що рахувалась в обліковій картці позивача) залишилось не сплаченим та було погашено позивачем, начебто, 28.11.2011 року.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та таким, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідач, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої Відповідачем був складений акт перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207.

На підставі вказаного акту перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000090847 від 12.01.2012року згідно із яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 521 грн.10 коп.

Як свідчить акт перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207 та спірне податкове повідомлення рішення відповідач при визначенні позивачу суми штрафу у розмірі 521 грн.10 коп. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання відповідач керувався п.п. 57.3. ст.57, ст.127 Кодексу.

Як вказано відповідачем у висновку акта перевірки від 30.12.2011 року №2349/47-0/30289207, в порушення п.п.57.3 ст.57 Кодексу позивачем було несвоєчасно сплачено нараховану контролюючим органом суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5211, 0 грн. по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010 року, що прийнятно відповідачем на підставі акту перевірки від 31.10.2011 року №2139/47-0/30289207.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка задекларованих позивачем даних у податкові звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року., за результатом якої складено акт перевірки від 31.10.2011 року №2139/47-0/30289207.

Відповідачем на підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0000690847, яким позивачу збільшено до сплати суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, зокрема за основним платежем у розмірі 36 610, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 18305, 0 грн.

Оскільки спір по справі виник з приводу несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання , то суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватися положеннями ст.56 ст.126 Податкового кодексу України.

Згідно з п.56.1 ст. 56 Кодексу передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.2 ст.56 Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Також, п.56.3 ст.56 Кодексу передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Цим же пунктом Кодексу визначено, що скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 56.13 ст.56 Кодексу визначено, що у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також, згідно п.56.15 ст.56 Кодексу передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Цим же пунктом визначено, що протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Також, п.57.3.ст.57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд досліджуючи податкове повідомлення рішенню №0000690847 від 16.11.2010року, що прийнятно відповідачем на підставі акту перевірки від 31.10.2011 року №2139/47-0/30289207 встановив, що граничний строк сплати грошового зобовязання , зокрема, за основним платежем у розмірі 36 610, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 18305, 0 грн., по податковому повідомленню-рішенню від 16.11.2011 року №0000690847 припадає на 26.11.2011 року (що відповідно до календарю на 2011 рік є вихідним днем) , у звязку з чим згідно п.56.13 ст..56 Кодексу останнім днем подання скарги до контролюючого органу вищого рівня на неправильно визначену суму грошового зобовязання переноситься на перший робочий день, що настає за вихідним днем, тобто на 28.11. 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено та представником відповідача даний факт не спростовується, що позивачем з дотриманням строків, визначених п.56.3, п.56.13 ст.56 Кодексу, подало до Державної податкової служби у Харківський області первинну скаргу за №470 від 28.11.2011 року (вх.№6124/10 від 28.11.2011 року) на податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0000690847, яким позивачу збільшено до сплати суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, зокрема за основним платежем у розмірі 36 610, 0 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 18305, 0 грн.

Враховуючи наведене, суд зазначає, оскільки позивачем з дотримання строків, визначених п.56.3 ст.56 Кодексу, подано до ДПА у Харківській області скаргу щодо оскарження податкового повідомлення - рішенням від 16.11.2011 року №0000690847, то станом на 28.11.2011 року сума грошового зобовязання по вказаному податковому повідомленню рішенні є неузгодженою.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що граничний строк сплати грошового зобовязання, визначеного по податковому повідомленню рішенню №0000690847 від 16.11.2010року. припадає на 26.11.2011 року, у звязку відповідачем правомірно зараховано переплату у розмірі 31399, 0, що рахувалась станом на 26.11.2011 року в обліковій картці позивача, і грошових коштів, сплачених позивачем по платіжному доручення №150 від 28.11.2011 року, та за насідками вказаного застосовано відповідачем до позивача штраф у розмірі 521 грн. 10 коп., як за несвоєчасну сплату грошових зобовязань по податковому повідомленню - рішенню від 16.11.2011 року №000069084.

Суд, дослідуючи платіжне доручення №150 від 28.11.2011 року, встановив, що Позивачем у вказаному платіжному доручення визначено призначення платежу, а саме *;101;30289207; ПДВ-5988, 0, штрав3%-180; без ПДВ.

Як пояснив суду представник позивача та матеріалами справи дане підтверджено, позивачем згідно призначення платежу по платіжному дорученню №150 від 28.11.2011 року було сплачено суму податку на додану вартість у розмірі 5988, 0 грн. та суму штрафу 3% у розмірі 180 грн, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по уточнюючим розрахункам податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень 2009 року, липень 2009 року, червень 2011 року.

У звязку з чим, суд приходить до висновку, що зарахування відповідачем сум грошових коштів, сплачених позивачем по платіжному дорученню №150 від 28.11.2011 року, як за несвоєчасну сплату грошових зобовязань по податковому повідомленню - рішенню від 16.11.2011 року №000069084, та подальше застосування відповідачем до позивача штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп. є незаконним та не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки сума визначена по вказаному податковому повідомленню-рішенню є неузгодженою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано належної оцінки тим обставинам, які виключають застосування до позивача штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп., зокрема, позивачем з дотримання строків, визначених п.56.3 ст.56 Кодексом, розпочато процедуру оскарження рішення відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що у Відповідача відсутні законні підстави для застосування до позивача на підставі ст..127 Податкового кодексу України штрафу у розмірі 521 грн. 10 коп.

Також слід зазначити, що відповідач не надав суду доказів правомірності застосування штрафу до позивача, а за таких обставин факти порушення, вказані в акті перевірки, суд вважає недоведеними.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено законність та правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення №0000090847 від 12.01.2012року., згідно із яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 521 грн.10 коп.

Обставини, на які відповідач посилається як на підставу винесення спірного податкового повідомлення-рішення не підкріплені жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ПАТ "Спецбудмонтаж" про скасування податкового повідомлення-рішення №0000090847 від 12.01.2012 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000090847 від 12.01.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12.03.2012р.

Суддя С.О. Чудних