Постанова № 22108109, 13.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 березня 2012 р. № 2-а- 1771/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Дрижанові О.С.

за участю представників сторін

позивача Шовкопляс В.В., відповідача Клименової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області до Підприємства Курязької виховної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення заборгованості

встановив:

Позовні вимоги заявлені до підприємства Курязької виховної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань Харківської області про стягнення заборгованості у розмірі 11749,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідачу відповідно до приписів ст..106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року нараховані штраф та пеня у розмірі 11749,00 грн. рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем отримано та не оскаржено, проте сума заборгованості не погашена, що є підставою для її стягнення у примусовому порядку. У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення вимог заперечував у повному обсязі, пославшись на те, що підприємство фактично припинило свою діяльність та немає відповідних коштів на сплату штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем по справі внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 22.01.2007 року по 31.03.2010 року застосовані фінансові санкцій у розмірі 11749,00 грн., в т.ч. фінансова санкція - 1115,17 грн. та пеня -10633,83 грн. Застосування санкцій оформлено рішенням від 08.07.2011 року № 361 (а.с.4) та винесено на підставі приписів п.2 ч.9 ст..106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Вказане рішення направлено на адресу відповідача та отримано ним, що підтверджується поштовим повідомленням від 05.08.2011 року № 00094883 (а.с.5), проте сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2011 року відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування визначався ст..106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З 01.01.2011 року означена норма закону втратила чинність відповідно втратили чинність норми, що визначали склад правопорушення та розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»органи Пенсійного фонду України зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом, в тому числі повноваженнями, визначеними ст.106 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Проте суд зауважує, що при застосуванні положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень по сплаті внесків, допущених до 01.01.2011 року слід враховувати приписи ст..58 Конституції України.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.58 Конституції України з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп дія нормативно-правового акту у часі починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, правомірність поведінки осіб, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. Проте заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства чинного на момент виявлення такого порушення та застосування відповідних санкцій. Тобто якщо певне діяння мало ознаки правопорушення на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності. В той жде час якщо діяння перестало бути порушенням у звязку із втратою чинності нормативним актом , що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом не можуть бути застосовані.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що відповідач з 01.01.2011 року не вправі застосовувати за порушення, вчинені до 01.01.2011 року санкції, визначені ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції за них втратили чинність і їх застосування з 01.01.2011 року протеричить ст..58 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 08.07.2011 року № 361, яке є підставою для заявлення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 11749,00 грн., винесено із порушенням положень ч.3 ст.2 КАС країни, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному чт.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 160163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області до Підприємства Курязької виховної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення заборгованості - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 16.03.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.