Постанова № 22108028, 22.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 17086/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Гальцової І.В., відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від №0003292311 від 07.09.2011р. про стягнення з підприємства податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 14 156,00 грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 7 078,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області проведено перевірку ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»та складено Акт № 615/2311/32500414 від 08.08.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ПП "Тавріяагроойл-плюс" за період серпень-листопад 2010року. На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0003292311 від 07.09.2011 року. Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду, скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення - рішення № 0003292311 від 07.09.2011 року залишено без змін.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та вважає, що вони не відповідають дійсному стану справ і суперечать вимогам чинного законодавства України. Зазначені суми в податковому повідомленні-рішенні є такими, що визначені неправомірно, а податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказав на те, що позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірно відніс суми по взаємовідносинам з ПП "Тавріяагроойл-плюс", відносно якого ДПІ у Приазовському районі проведено перевірку та встановлено неможливість здійснення реальної господарської діяльності і нікчемність укладених угод. З цих підстав просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»23.04.2003р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області, на обліку, як платник податків, перебуває в Чугуївській ОДПІ Харківської області. ТОВ "Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс" є платником податку па додану вартість відповідно до свідоцтва від 08.05.2003р. НБ № 122325, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 325004120437.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, Чугуївською ОДПІ Харківської області 08.08.2011р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс", під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ПП "Тавріяагроойл-плюс", код 37050921 за серпень, жовтень, листопад 2010 року.

Результати документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від 08.08.2011р. за № 615/2311/32500414, висновками якого встановлено порушення ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс" з ПП "Тавріяагроойл-плюс"; п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 14156,00грн., у тому числі за серпень 2010року у сумі 3203,00грн., за жовтень 2010року у сумі 5402,00грн., за листопад 2010року у сумі 5548,00грн.; завищено ряд.26 залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 128,00грн.

На підставі висновків акту перевірки від 08.08.2011р. за № 615/2311/32500414 та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 07.09.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003292311, яким збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 21234,00 грн., з яких 14156,00 грн. основний платіж, 7078,00 грн. штрафна (фінансова) санкція відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався до ДПС України зі скаргою, але скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення - залишено без змін.

Оскільки причиною виникнення спору стали висновки Чугуївської ОДПІ про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час виникнення таких правовідносин, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, і не суперечать положенням спеціального Закону.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Дата виникнення права на податковий кредит визначається п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що стосунки між позивачем та ПП"Тавріяагроойл-плюс" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку в т.ч. виставленими рахунками № 106 від 20.10.2010року на суму 27010,00 в т.ч. ПДВ 5402,00грн., №22 від 16.08.2010р. на суму 16670,00грн. в т.ч. ПДВ 3334,00грн., №168 від 15.11.2010р. на суму 27740,00грн. в т. ч. ПДВ 5548,00грн.; накладними №18 від 21.08.2010року на суму 16670,00грн. в т.ч. ПДВ 3334,00грн., №228 від 03.11.2010року на суму 27010,00грн. в т.ч. ПДВ 5402,00грн., №269 від 01.12.2010року на суму 27740,00 в т.ч. ПДВ 5548,006грн.; податковими накладними №18 від 21.08.2010р.; №180 від 28.10.2010р., № 289 від 25.11.2010р.

Також, позивачем на підставі накладних №18 від 21.08.210р., №228 від 03.11.2010р. та №269 від 01.12.2010р. були оприбутковані шнеки у кількості 13шт. на загальну суму 85704,00грн. з ПДВ., що підтверджується актами приймання передачі (а.с. 66-70, 73-80).

Транспортування товару здійснювалась за допомогою перевізника "Автолюкс", про що свідчать квитанції №№ 6613831, 6624311, 6620090 долучені до матеріалів справи.

Розрахунки між ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»та ПП"Тавріяагроойл-плюс" проводились у безготівкові формі, що підтверджується банківськими виписками.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів. За приписами п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Водночас, сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки Чугуївською ОДПІ не встановлено невідповідності первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, вимогам законодавства, які предявляються до документів даного виду. Наявність у позивача податкових накладних від ПП "Тавріяагроойл-плюс", які відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині документального підтвердження сум податкового кредиту, так і вимогам до складання первинних документів, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, не заперечувалась відповідачем і в ході судового розгляду.

Судом зясовано, що в основу висновків відповідача про порушення ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»вимог податкового законодавства покладено виключно висновки актів ДПІ у Приазовському районі від 15.03.2011р. №44/23/37050921 за результатами невиїзної документальної перевірки ПП "Тавріяагроойл-плюс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р., від 16.06.2011р. №186/23/37050921 про результати позапланової перевірки ПП "Тавріяагроойл-плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.05.2010р. по 31.12.2010р. по взаємовідносинах з ПП "Аллюр-2009", які надійшли на адресу Чугуївської ОДПІ.

В ході перевірок встановлено, що усі операції купівлі-продажу за участю ПП "Тавріяагроойл-плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ПП"Тавріяагроойл-плюс" за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено. Чугуївська ОДПІ обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені належними документами, в ході розгляду справи не спростувала, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ПП "Тавріяагроойл-плюс" суд не знаходить.

Суд зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про фіктивність діяльності ПП"Тавріяагроойл-плюс". В звязку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Між тим, в акті перевірки ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс»не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ТОВ «Мітрейд»та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Завданням адміністративного судочинства згідно зі ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Висновки Чугуївської ОДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи, а тому суд виходить з достатності правових підстав та належних доказів для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод-плюс».

Зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро-горілчаний завод - плюс" до Чугуївської об'єднана державна податкова інспекція Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003292311 від 07 вересня 2011року, Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.