Постанова № 22105163, 13.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/243/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Меть С.І.,

представника відповідача - Крицького Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - ТОВ "С.Дж. Р. ГРУП"про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2012 року до Полтавського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - ТОВ "С.Дж. Р. ГРУП"про скасування податкового повідомлення-рішення.

№ 0000032311 від 28.03.2011 про визначення грошового зобовґязання з податку на додану вартість в розмірі 733583,17 грн., в тому числі основний платіж 586866,67 грн. та штрафні (фінансові) санкції 146716,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Полтаві проведена перевірка ТОВ "Фірма "Енергостар" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами перевірки складено акт № 1854/23-2/23560552 від 14 березня 2011 року. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі належно оформлених податкових накладних, які були вилучені, про що свідчить протокол виїмки від 22 червня 2010 року. Як зазначає позивач, спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Представник третьої особи в судове засідання не зґявився з невідомих суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" (ідентифікаційний номер 23560552) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку ДПІ у м. Полтаві з 24.10.1995 року за №1390.

На підставі направлення від 14.02.2011 року № 141 та плану - графіку документальних перевірок на лютий 2011 року та згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 , наказу № 226 від 24.01.2010 року, № 642 від 10.02.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" (ідентифікаційний номер 23560552) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, а саме заниження податку на додану вартість в сумі 586 866 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1854/23-2/23560552 від 14 березня 2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2011 року № 0000023311 яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 733 583 грн.17 коп. (основний платіж 586 866,67 грн., штрафні (фінансові) санкції -146716,5 грн.).

Не погоджуючись із зазначеним повідомленням рішенням позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного повідомлення рішення та висновків, викладених в акті перевірки суд виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, а саме заниження податку на додану вартість в сумі 586 866 грн. внаслідок господарських операцій позивача з ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП”.

Податковим органом встановлено, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України індивідуальний податковий номер платника ПДВ 349817526551 належить ТОВ “С.Дж.Р.Груп” (код ЄДРПОУ 34981754, ДПІ у Печерському районі м.Києва, стан платника запит на встановлення місцезнаходження, директор та головний бухгалтер Якимець А.В., основний вид діяльності будівництво інших споруд).

В ході проведення перевірки первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "С.Дж.Р.ГРУП" позивачем не надавались. Головним бухгалтером ТОВ «Фірма “Енергостар” в ході проведення перевірки надано протокол виїмки (без номеру) від 22.06.2010 року первинних документів в кількості 86 штук, складений старшим оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в м. Севастополі старшим лейтенантом міліції Шевченко С.О.

Під час проведення перевірки ДПІ у м.Полтаві направлено запит до УМВС України в м.Севастополі щодо надання документів, вилучених у позивача.

Відповідно до отриманої від УБОЗ УМВС в м. Севастополі відповіді від 05.05.2011 № 5/3407 зазначено, що виїмка документів в ТОВ фірма "Енергостар" 22.06.2010 року не проводилась, старший лейтенант міліції Шевченко С.О. в УБОЗ в м.Севастополі УМВС України в м.Севастополі ніколи не значився.

На запит Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 отримано лист УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі № 11/818 від 22.04.2011, згідно якого працівниками УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі виїмка документів ТОВ «Фірма «Енергостар»ніколи не проводилася, старший лейтенант міліції Шевченко С.О. в УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі ніколи не значився.

На запит Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 отримано лист Слідчого управління УМВС України в м. Севастополі № 5/3407 від 05.05.2011, згідно якого в провадженні слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в м. Севастополі Москаленко Т.О. знаходилася кримінальна справа № 222005 за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за скоєння злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2 КК України. При провадженні досудового слідства по вказаній кримінальній справі слідчий в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в м. Севастополі Москаленко Т.О. постанови про проведення виїмки документів ТОВ «Фірма «Енергостар»від 10.06.2010 не виносила. Працівниками УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі виїмка документів ТОВ «Фірма «Енергостар»ніколи не проводилася, старший лейтенант міліції Шевченко С.О. в УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі ніколи не значився.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про проведення виїмки датований 22 червня 2010 року, а підписаний директором ТОВ фірми "Енергостар" Секіріним Ю.В. 10 червня 2010 року.

Враховуючи, те, що постанова про проведення виїмки документів у ТОВ «Фірма «Енергостар»слідчим в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в м. Севастополі Москаленко Т.О. не виносилася, беручи до уваги те, що старший лейтенант міліції Шевченко С.О. в УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі ніколи не значився та, відповідно, виїмку документів позивача не міг проводить, а також зважаючи на вади зазначеного протоколу, як то підписання директором підприємства протоколу ще до його складення та залучення понятих, які були працівниками підприємства, суд приходить до висновку, що наданий позивачем протокол виїмки документів б/н від 22.06.2010 не є належним доказом відсутності у позивача первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ "С.Дж.Р.ГРУП".

Стосовно відсутності у позивача копій податкових накладних суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 186 КПК України у разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду.

Крім того, представником відповідача надана інформація щодо проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” (код 34981754) ДПІ у Печерському районі м.Києва з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з серпня 2008 року по травень 2010 року, за результатами якої складено акт № 823/23-10/34981754 від 14.10.2010 року.

Працівниками відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м.Києва вручити запит ТОВ “С.Дж.Р.Груп” № 12289/10/23-1011 від 13.10.2010 року щодо правильності нарахування та повноти внесення до бюджету сум податків та зборів за період з серпня 2008 року по травень 2010 року, не видалося можливим в звязку з тим що ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” має стан 10 запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з серпня 2008 року по травень 2010 року встановлено розбіжності між сумою задекларовано податкового зобовязання ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами покупцями за період з 01.08.2008 року по 31.05.2010 року, причиною розбіжностей є ненадання ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань: журнали-ордери та картки рахунків 311, 361, 64, 643, 70 “Доходи від реалізації”, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

В ході аналізу податкової звітності (відсутність додатку К1 до декларації з податку на прибуток) відсутня будь-яка інформація, про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім цього в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 “амортизаційні відрахування” відсутні будь-які нарахування.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” станом на 14.10.2010 року не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за березень 2010 року, за юридичною та фактичною адресою м. Київ, вул. П.Лумумби буд, 13 не знаходиться.

Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ “С.Дж.Р.ГРУП” до підприємств-покупців, у звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Під час розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом позивачем надано копії податкових накладних, акти здачі прийняття робіт (надання послуг) та копії матеріалів, розроблених ТОВ «С. Дж. Р. ГРУП»в ході надання позивачу комплексу інформаційно консультаційних послуг.

Надючи оцінки зазначеним доказам у справі суд враховує наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовґязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг), який повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»надано визначення терміну «одиниця виміру»- це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання. Приписами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник. Відповідно до п. 12.3, 12.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року у разі, якщо послуги не мають таких показників, як одиниця виміру послуг, кількість, обґєм, обсяг, а вимірюються лише у вартісному вираженні, застосовуються такі покажчики, як «послуга/проценти», «грн.».

Як вбачається з податкової накладної № 11188 від 29.12.2009 року (Т. № 1, арк. 235) ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало на користь ТОВ «Ф «Енергостар»технічне обслуговування Сухорабівської ГЕС загальною вартістю 70000 грн. 29.12.2009 датовано 4 акти виконаних робіт на загальну суму 70000 грн. (Т. № 2, арк. 60 63) проте з цих актів вбачається, що ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало технічне обслуговування не тільки Сухорабівської ГЕС, а і Остапґєвської ГЕС, Опішнянської ГЕС та Кунцевської ГЕС.

Згідно податкової накладної № 10986 від 22.12.2009 року (Т. № 1, арк. 237) ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало на користь ТОВ «Ф «Енергостар»технічне обслуговування Сухорабівської ГЕС загальною вартістю 90000 грн. 22.12.2009 року датовано 4 акти виконаних робіт на загальну суму 90000 грн. (Т. № 2, арк. 68 71)., проте з цих актів вбачається, що ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало технічне обслуговування не тільки Сухорабівської ГЕС, а і Остапґєвської ГЕС, Опішнянської ГЕС та Кунцевської ГЕС.

Згідно податкової накладної № 11102 від 25.12.2009 року (Т. № 1, арк. 236) ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало на користь ТОВ «Ф «Енергостар»технічне обслуговування Сухорабівської ГЕС загальною вартістю 60000 грн. 22.12.2009 року датовано 4 акти виконаних робіт на загальну суму 60000 грн. (Т. 2, арк. 64 67), проте з цих актів вбачається, що ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»виконало технічне обслуговування не тільки Сухорабівської ГЕС, а і Остапґєвської ГЕС, Опішнянської ГЕС та Кунцевської ГЕС.

За наявних суперечностей в актах виконаних робіт та податкових накладних, наданих позивачем, неможливо встановити які саме господарські операції в дійсності виконувалися, внаслідок чого первинні документи надані позивачем не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім цього податкові накладні та акти виконаних робіт не містять обсягу та одиниці виміру господарської операції (надання послуг), оскільки в них не зазначено які саме роботи було виконано в ході технічного обслуговування ГЕС. Незважаючи на можливість обчислення зазначених послуг лише у грошовому вимірі, акти не містять переліку наданих послуг та їхньої вартості.

Первинні документи щодо надання ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП»інформаційних та ремонтно будівельних робіт також не містять переліку виконаних робіт та їхньої вартості.

Деякі податкові накладні надані позивачем взагалі не дають змоги встановити зміст господарської операції та її вартість внаслідок їх нечитабельності.

Копії матеріалів, які згідно пояснень представника позивача були розроблені ТОВ «С. Дж. Р. ГРУП»в ході надання позивачу комплексу інформаційно консультаційних послуг, а саме: концептуальний проект будівництва електростанції районної рівня, положення, інструкції, аналізи інформації, концептуальні плани, консультування та систематизація нормативно правових вимог не є належними доказами у справі, оскільки не містять ні підписів уповноважених осіб, ні дати їх складання, ні посилання на первинні документи відповідно до яких вони складалися.

На підтвердження правомірності отримання копій первинних документів, яких у позивача не було ні під час податкової перевірки, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, представник позивача надав лист адвоката ОСОБА_11 від 01.08.2001, згідно якого останній повідомив, що під час проведення правового аналізу наданої документації ТОВ «Енергостар»ним було знято фотокопії документів, які він використовував для аналізу та надання консультацій. Також в листі зазначено, що ОСОБА_12 повертає фотокопії документів, що стосуються взаємовідносин між ТОВ «Енергостар»та ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП».

При цьому, як пояснив представник позивача, адвокат відмовився пояснювати на яких підставах в нього перебували документи щодо господарських операцій між ТОВ «Енергостар»та ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП», посилаючись на адвокатську таємницю.

Враховуючи невідповідність первинних документів наданих позивачем вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та беручи до уваги відсутність належних доказів на підтвердження вилучення цих документів у позивача, суд приходить до висновку, що ФОВ «Фірма «Енергостар»завищено податковий кредит з ПДВ у перевіряємому періоді на суму 586866,67 грн., тому висновки податкового органу викладені в акті перевірки та оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірними.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Частиною 1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - ТОВ «С.Дж. Р.ГРУП». про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2012.

СуддяК.І. Клочко