Постанова № 22104966, 01.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/539/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю представника відповідача - Щурик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" (далі - ТОВ "Олтан", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112302/11 від 18.01.2012 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок акту перевірки стосовно завищення ТОВ "Олтан" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2011 року в сумі 40 307,00 грн., є хибним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 40 307,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 153,50 грн. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що перевіркою не було встановлено жодної фактичної обставини порушення товариством норм чинного законодавства при формуванні суми бюджетного відшкодування. Право на бюджетне відшкодування ПДВ за господарськими операціями з придбання автозапчастин від ТОВ "Яшіна" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевіркою ТОВ "Олтан" встановлено порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року у сумі 40 307,00 грн. Зазначає, що у перевіряємому періоді позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Яшіна" по операціях з придбання автошин та запчастин до вантажних автомобілів, оскільки основним постачальником ТОВ "Яшіна" є ПП "Аква Віта", щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру. Звідси відповідач робить висновок, що відсутність в ланцюгах постачальників фактичних товаровиробників, а також наявність підприємств з ознаками фіктивності, ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях. Тому, на думку відповідача, перевіркою правомірно встановлено порушення норм податкового законодавства ТОВ "Олтан".

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Олтан" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 03.08.2004 р. (ідентифікаційний код 21056692), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №23551983 від 21.12.2001 р. На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

У термін з 20.12.2011 р. по 26.12.2011 р. на підставі направлення від 20.12.2011 р. №5411/005411 та наказу №5654 від 20.12.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Олтан" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 40 307,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, результати якої оформлено актом від 03.01.2012 р. №4/23-309/21056692.

Висновком акту перевірки встановлено порушення платником податків приписів п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ "Олтан" суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року у сумі 40 307,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.01.2012 р. №4/23-309/21056692 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 р. №0000112302/11, яким ТОВ "Олтан" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 40 307,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 153,00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду.

Надаючи правову оцінку висновкам перевірки та оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно податкової декларації позивача з ПДВ за жовтень 2011 року відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 19) становить 20 803,00 грн., при цьому залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 21) та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 23.1.) становить 40 307,00 грн.

До податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення відповідної суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації 40 307,00 грн.

В акті перевірки № 4/23-309/21056692 від 03.01.2012 року зафіксовано порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на суму 40 307,00 грн.

Вказане порушення перевіряючий повязує з тим, що серед контрагентів позивача у вересні 2011 року було ТОВ "Яшіна". При цьому одним із постачальників ТОВ "Яшіна" є ПП "Аква Віта", щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру. У зв'язку з цим зроблено висновок, що відсутність в ланцюгах постачальників фактичних товаровиробників, а також наявність підприємств, що мають ознаки фіктивності, ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях.

У зв'язку з цим слід зазначити наступне.

Відповідно до положень пунктів 200.1 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін суд встановив, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді, стали господарські операції позивача, зокрема з ТОВ "Яшіна". При цьому позивачем до податкового кредиту вересня 2011 року віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 46 607,00 грн. не лише від операцій із вказаним контрагентом, а й від інших господарських операцій з іншими контрагентами.

Загальна сума податкових зобовязань позивача за вересень 2011 року складає 6 300,00 грн.

Таким чином, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має відємне значення та становить 40 307,00 грн. (46 607,00 грн. - 6 300,00 грн.) (розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ позивача за вересень 2011 року ).

Перевіркою в акті перевірки зафіксувано порушення лише по одному контрагенту позивача - ТОВ "Яшіна", по якому позивачем включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду ПДВ в загальному розмірі 11 262,93 грн. (із загальної суми 46 607,00 грн.).

Таким чином відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем усієї суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 40 307,00 грн.

Щодо правомірності включення позивачем у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту сум ПДВ за результатами господарських операцій із ТОВ "Яшіна", суд зазначає наступне.

Коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на приведені положення Кодексу, для отримання права формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Яшіна" (ідентифікаційний код 32388097) включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 407633. ТОВ "Яшіна" зареєстроване платником ПДВ з 18.11.2003 р., свідоцтво № 04017605 серії НБ № 116668. ТОВ "Яшіна" відповідно до ліцензії серія АВ №361368 має право на здійснення таких видів діяльності: збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів гумових, у тому числі зношених шин).

04.01.2011 р. між позивачем та ТОВ "Яшіна" укладено договір № 10, у відповідності до якого виконавець (ТОВ "Яшіна") продає/надає, а замовник (позивач) купує/отримує та здійснює оплату автошин, оригінальних запасних частин для рухомого складу замовника (надалі товар) та технічне обслуговування, ремонт рухомого складу, відновлення автошин замовника (надалі послуги). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня поточного року включно. Строк дії договору продовжується відповідно п. 6.4 даного договору (п. 6.3 договору).

Зазначений договір підписаний директорами сторін та скріплений печатками.

04.01.2011 р. до вказаного договору складено додаток № 2 на купівлю-продаж автошин.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ "Яшіна" позивачем надано:

- податкові накладні;

- рахунки - фактури;

- видаткові накладні;

- платіжні доручення;

- акти здачі - прийняття робіт.

Факт надання послуги ТОВ "Яшіна" позивачу, а також проведення оплати за отримані послуги, підтверджується наданими позивачем первинними документами.

Порушень щодо оформлення податкових накладних та інших документів актом перевірки не зафіксовано та судом не встановлено.

Із письмових пояснень представника позивача встановлено, що позивач співпрацює з ТОВ "Яшіна" на протязі 10 років, за період співпраці даний контрагент зарекомендував себе надійним партнером, робить для позивача значні знижки та відтермінування оплати за придбані товари та послуги, тому незважаючи на знаходженням ТОВ "Яшіна" в іншому місті, позивачу економічно доцільно обслуговуватися у даного контрагента.

Отже, до податкового кредиту у перевіряємому періоді позивач правомірно включив суми ПДВ у зв'язку з придбанням послуг з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ТОВ "Яшіна", на підставі виписаних ТОВ "Яшіна" належно оформлених податкових накладних.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неправомірність включення позивачем заявленої до відшкодування суми ПДВ лише з тих підстав, що одним із постачальників ТОВ "Яшіна" є ПП "Аква Віта", щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, виходячи з наступного.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту або бюджетного відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що суми ПДВ були сплачені позивачем у складі ціни за придбані товари та послуги своєму контрагенту ТОВ "Яшіна" у повному обсязі, на підтвердження чого у матеріалах справи наявні платіжні доручення. Дані господарські операції мали реальний характер.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту/бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/бюджетного відшкодування.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких ТОВ "Олтан" сформований податковий кредит та податкове зобовязання у перевіряємому періоді. Зазначені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомили фактів, які б указували на здійснення господарських операцій з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Окрім цього, Кременчуцька ОДПІ ані в акті перевірки, ані у судовому засіданні не вказала як саме ТОВ "Олтан" порушило норму пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України.

Таким чином висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112302/11 від 18.01.2012 р.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Кременчуцькому районі Полтавської області стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" (ідентифікаційний код 21056692) судові витрати у розмірі 201 (двісті одна) грн. 52 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (ідентифікаційний код 21049890).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2012 р.

СуддяЄ.Б. Супрун