Постанова № 22104891, 01.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6967/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Дашко М.В.,

представника відповідача - Мирошниченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що з висновками Кременчуцької ОДПІ щодо завищення ТОВ «Бодекс-Україна»за період з 2-го кварталу 2008 року по 3-й квартал 2010 року валових витрат на 148772 грн. і, відповідно заниження податку на прибуток підприємств в сумі 37193,56 грн. за рахунок послуг за договором з СПД-ФО ОСОБА_3 погодитись не може, оскільки ТОВ «Бодекс-Україна»у штатному розкладі за період, що перевірявся не мав спеціаліста маркетолога та/або менеджера. СПД-ФО ОСОБА_3 є фахівцем у цій галузі знань, що підтверджується дипломом про вищу освіту за спеціальністю «Мененджмент зовнішньоекономічної діяльності», виданого Кременчуцьким державним політехнічним університетом ім. Остоградського від 01.07.2006 р. серії НОМЕР_2. СПД-ФО ОСОБА_3 забезпечувала безперебійне, постійне забезпечення замовниками міжнародних та внутрішніх перевезень, що є основним видом господарської діяльності позивача. Крім того замовники погоджувалися на збільшення вартості таких перевезень на суму винагороди, яка виплачувалася позивачем на користь СПД-ФО ОСОБА_3 і, ця обставина підтверджується документами, виданими ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна», АТ «Комета», ТОВ «Диорит», ПП «Далвіс», ПП «Александрія-Дорбуд», ТОВ «ДРСУ Полтава». Реальність надання СПД-ФО ОСОБА_3 послуг також підтверджується договорами, укладеними із ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна», АТ «Комета», ТОВ «Диорит», ПП «Далвіс», ПП «Александрія-Дорбуд», ТОВ «ДРСУ Полтава», товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, повною оплатою транспортних послуг цими юридичними особами. Неможливість визначення Кременчуцькою ОДПІ із субєктивних міркувань необхідності виробничої потреби позивача в отриманні таких послуг та віднесення їх до складу валових витрат не є правовою підставою для висновку про завищення валових витрат і, відповідно заниження податку на прибуток підприємства за період з 2-го кварталу 2008 року по 3-й квартал 2010 року в сумі 37193, 56 грн. Щодо висновку Кременчуцької ОДПІ про завищення ТОВ «Бодекс-Україна»валових витрат на суму 5906,25 грн. та заниження податку на прибуток підприємства у розмірі 1476,55 грн. по взаємовідносинам із ПП «Авто-Трейд-2009», то позивач з ними також погодитись не може, оскільки він мав договірні відносини з ПП «Авто-Трейд-2009», що витікали з договору від 22.03.2010 р. № 22/03, а реальність його виконання підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, оформленими у відповідності до вимог ст.ст. 2-3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, рішенням господарського суду Полтавської області від 03.03.2011 р. у справі № 19/205.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у запереченнях наданих до суду № 33271/10/10-044 від 01.09.2011 р. проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень вказував, що в ході проведення перевірки ТОВ "Бодекс-Україна" встановлено порушення останнім вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З огляду на це вважає, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2011 року № 0002822301/1098, а відтак, позові вимоги ТОВ «Бодекс-Україна» задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна»(ідентифікаційний код 32860348), зареєстроване 24.03.2004 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А1 № 360247, копія якого перебуває в матеріалах справи.

Згідно із Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна»в редакції, затвердженій загальними зборами учасників та зареєстрованій Державним реєстратором 16.11.2010 року, номер запису 15851050018000113, учасниками якого є ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, одним із предметів діяльності товариства, як це визначено в пункті 5.2., є діяльність по організації та здійсненню перевезень пасажирів і вантажів автомобільним, залізничним, повітряним, річковим і морським транспортом.

Згідно із Довідкою АБ № 276815 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Бодекс-Україна», здійснює наступні види діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД): діяльність автомобільного вантажного транспорту; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; інші види оптової торгівлі.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

На підставі рішення керівника Кременчуцької ОДПІ, оформленого наказом № 482 від 31 січня 2011 року «Про проведення планової перевірки»та наказом № 964 від 03 березня 2011 року «Про продовження терміну проведення планової перевірки», на підставі статей 77, 82 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором Кисильовим О.В., старшим державним податковим ревізором-інспектором Ватулею Л.А., головним державним податковим ревізором-інспектором Цегельником В.Б., головним державним податковим ревізором-інспектором Чепік Л.С., відповідно до направлень на перевірку № 707/000707 від 17.02.2011 року, № 269/000869, в період з 18.02.2011 року по 12.03.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Бодекс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна», код за ЄДРПОУ 32860348 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2010 р.», згідно із висновками якого перевіркою встановлені, зокрема, порушення ТОВ «Бодекс-Україна»пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірямий період на загальну суму 38668 грн., у тому числі за: 1 квартал 2008 року на 5662 грн., 2 квартал 2008 року на 9051 грн., 3 квартал 2008 року на 7968 грн., 4 квартал 2008 року на 4135 грн., 1 квартал 2009 року на 2194 грн., 2 квартал 2009 року на 2755 грн., 3 квартал 2009 року на 3847 грн., 4 квартал 2009 року на 1580 грн., 2 квартал 2010 року на 1476 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348, направив до Кременчуцької ОДПІ заперечення № 13187 від 28.03.2010 р. на зазначений акт.

У відповіді № 12674/10/23-2009 від 04.04.2011 р. на вказані заперечення, Кременчуцькою ОДПІ повідомлено позивача, що порушення, встановлені в ході проведеної планової виїзної перевірки, відповідають нормам чинного законодавства, тобто підтверджено правильність викладених в акті висновків. Крім того, податковим органом зауважено, що заперечення на акт перевірки подані ТОВ "Бодекс-Україна" із порушенням термінів їх подання, визначених положеннями статті 86 Податкового кодексу України.

На підставі висновку акта перевірки від 18.03.2011 року № 1380/23-209/32860348, Кременчуцькою ОДПІ 01.04.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002822301/1098, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна»збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 48335 грн. 00 копійок, з них за основним платежем на суму: 38668 грн. 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму: 9667 грн. 00 копійок.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем до ДПА у Полтавській області (первинна скарга № 13230-13231 від 04.04.2011 р.). За наслідками такого оскарження, ДПА у Полтавській області своїм рішенням про результати розгляду скарги від 06.06.2011 р. № 1482/10/25-016 залишила податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 № 0002822301/1098 без змін, а скаргу ТОВ "Бодекс-Україна" - без задоволення. Крім того, в рішенні зазначено, що сума заниженого податку на прибуток за підрахунками перевірки становить 38668 грн., за результатами розгляду скарги встановлено, що ця сума має складати 38669, 56 грн. Різниця є результатом арифметичної помилки, отже ДПА у Полтавській області збільшено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на 1,56 грн.

Представник позивача та відповідача під час розгляду справи не надали суду доказів того, що на підставі висновків акту перевірки від 18.03.2011 № 1380/23-209/32860348 та рішення ДПА у Полтавській області про результати розгляду скарги від 06.06.2011 №1482/10/25-016, Кременчуцькою ОДПІ приймалось нове податкове повідомлення-рішення, яким би ТОВ "Бодекс-Україна" збільшувалась сума грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств з врахуванням висновків рішення ДПА у Полтавській області про результати розгляду скарги від 06.06.2011 р. № 1482/10/25-016.

За наслідками оскарження позивачем до ДПА України податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 р. № 0002822301/1098 (повторна скарга № 13601-13602 від 08.06.2011 р.) скарга позивача залишена без задоволення, а вказане вище податкове повідомлення-рішення - без змін (Рішення ДПА України № 14731/6/25-0115 від 12.08.2011 р.)

Позивач, не погоджуючись із прийнятим 01.04.2011 року на підставі висновків акта перевірки від 18.03.2011 року № 1380/23-209/32860348 Кременчуцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0002822301/1098, яким йому збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 48335 грн. 00 копійок, з них за основним платежем на суму: 38668 грн. 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму: 9667 грн. 00 копійок, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Із змісту відомостей, що містяться в акті перевірки від 18.03.2011 року №1380/23-209/32860348 вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблений з огляду на такі обставини.

Так, за твердженням посадових осіб, що здійснювали перевірку, ТОВ «Бодекс-Україна»на порушення пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесено суму маркетингових робіт по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від приватного підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук, код НОМЕР_1 в розмірі 148772 грн., в тому числі: 1 квартал 2008 року на 22648 грн., 2 квартал 2008 року на 36204 грн., 3 квартал 2008 року на 31872 грн., 4 квартал 2008 року на 16543 грн., 1 квартал 2009 року на 8775 грн., 2 квартал 2009 року на 11020 грн., 3 квартал 2009 року на 15390 грн., 4 квартал 2009 року на 6320 грн.

Також позивачем включено до складу валових витрат суми виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам по акту № 1 від 01.04.2010 року в розмірі 5906,25 грн., отриманих від підприємства ПП «Авто-трейд-2009»м. Світловодськ, код 36836696. Встановлено завищення валових витрат за 2 квартал 2010 року на суму 5906 грн., що проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності з пунктом 5.1., підпунктом 5.2.1, пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При наданні оцінки висновкам та інформації, що містяться в акті перевірки від 18.03.2011 року №1380/23-209/32860348, і на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, судом враховані такі обставини.

Згідно підпункту 1.31 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (надалі - Закон), який був чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин, продаж результатів робіт (послуг) це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Нормою пункту 5.1 статті 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із нормою абзацу 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону, згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2. якої, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також відповідно до вимог пункту б) підпункту 11.2.3 пункту 11.2. статті 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також, наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248)затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до пункту 19 цього Положення витрати на збут включають витрати, повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі: на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг,

Суд зазначає, що нормою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічна вимога міститься і в пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704)

Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому основному принципі, як превалювання сутності над формою, з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом встановлено, що 01 липня 2005 року між ТОВ «Бодекс-Україна»(Довіритель) та ПП ОСОБА_3 (Повірений) був укладений Договір № 05/25, згідно із визначенням предмету якого (Пункт 1 Договору), Довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає Повіреному за винагороду здійснити пошук та підбір вантажоволодільців (замовників, вантажовідправників або їх довірених осіб), з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортних засобів Довірителя для внутрішніх та міжнародних перевезень; Повірений, діючи за дорученням Довірителя в межах даного договору-доручення надає послуги по пошуку та підбору вантажоволодільців, вантажовідправників, або їх довірених осіб, приймає від останніх пропозиції про укладення відповідних договорів та, забезпечує їх підпис сторонами, тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою володільця якого він є, відповідно з діючим законодавством України.

Згідно з погодженими сторонами договору № 05/25 від 01.07.2005 року умовами (Пункт 2 Договору), Повірений надає на постійній основі наступні послуги, у тому числі, здійснює юридично значимі дії від імені та за рахунок Довірителя:

- організовує пошук та підбір вантажоволодільців (замовників, вантажовідправників або їх довірених осіб) з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортних засобів Довірителя для внутрішніх та міжнародних перевезень;

- виконує функції (повноваження) довірителя в переддоговірних перемовинах та спорах (при їх наявності) між останнім та вантажоволодільцями, вантажовідправниками та їх довіреними особами;

- надає на розгляд Довірителя проекти Договору між останнім та вантажоволодільцями, вантажовідправниками або їх довіреними особами;

- організовує диспетчеризацію перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України;

- здійснює перевірку реєстраційно-статутної документації осіб, від яких надійшли пропозиції, в тому числі проекти відповідних договорів, а також іншої документації для забезпечення постійних господарських (договірних відносин) після спливу строку дії попередніх договорів;

- виконує розсилку товарно-транспортної документації особам, з якими укладені договори внаслідок виконання даного Договору;

- приймає участь в складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством та вирішує з замовником претензійні питання.

На підтвердження виконання зазначеного договору, позивачем надані:

копії підписаних між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 акти виконаних робіт: - Акт № 01/08 від 31 січня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 02/08 від 02 лютого 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 03/08 від 31 березня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 04/08 від 30 квітня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 05/08 від 31 травня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 06/08 від 31 червня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 07/08 від 31 липня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01липня 2005 року; - Акт № 08/08 від 31 серпня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 09/08 від 30 вересня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 10/08 від 31 жовтня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 11/08 від 30 листопада 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 12/08 від 30 грудня 2008 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 01/09 від 31 січня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 02/09 від 28 лютого 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 03/09 від 31 березня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 04/09 від 30 квітня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 05/09 від 31 травня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 06/09 від 30 червня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 07/09 від 30 липня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 08/09 від 31 серпня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 09/09 від 30 вересня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 10/09 від 31 жовтня 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року; - Акт № 11/09 від 30 листопада 2009 року виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року.

Рахунки-фактури виписані фізичною особою підприємцем ОСОБА_3:

- рахунок фактура № СТ-00004/1 від 31 січня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000007 від 29 лютого 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000011 від 31 березня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000019 від 30 квітня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000020 від 31 травня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000025 від 30 червня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-00028/1 від 31 липня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-00031/1 від 31 серпня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-00031/3 від 30 вересня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-000031/4 від 31 жовтня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-00031/5 від 30 листопада 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000037 від 31 грудня 2008 року; - рахунок фактура № СТ-0000037 від 31 січня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0000039 від 28 лютого 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0000045 від 31 березня 2000 року; - рахунок фактура № СТ-00049/1 від 30 квітня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-00060/1 від 31 травня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0000067 від 30 червня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0031/07 від 31 липня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0031/08 від 31 серпня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-0030/09 від 30 вересня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-00051/7 від 31 жовтня 2009 року; - рахунок фактура № СТ-00051/8 від 30 листопада 2009 року.

Листи від замовників на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про забезпечення своєчасної подачі автотранспорту:

від ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна»: № 7/12/20-1 від 20.12.2007 року, № 8/1/20-1 від 20.01.2008 року, № 8/2/20-1 від 20.02.2008 року, № 8/3/20-2 від 20.03.2008 року, № 8/4/20-1 від 20.04.2008 року, № 8/5/20-2 від 20.05.2008 року, № 8/6/20-1 від 20.06.2008 року, № 8/7/20-1 від 20.07.2008 року, № 8/8/20-3 від 20.08.2008 року, № 8/9/20-2 від 20.09.2008 року, № 8/10/20-1 від 20 жовтня 2008 року, № 8/11/20-3 від 20.11.2008 року, № 08/12/22-2 від 22.12.2008 року, № 9/01/20-2 від 20.01.2009 року, № 9/02/21-1 від 21.02.2009 року;

від АТ «Комета»: № 22/12 від 22.12.2007 року, № 24/01 від 24.01.2008 року, № 21/02 від 21.02.2008 року, № 22/03 від 22.03.2008 року, № 21/04 від 21.04.2008 року, № 20/05 від 20.05.2008 року, № 20/06 від 20.06.2008 року, № 22/07 від 22.07.2008 року, № 20/08 від 20.08.2008 року, № 23/09 від 23.09.2008 року, № 21/10 від 21.10.2008 року, № 2/03 від 02.03.2009 року, № 23/03 від 23.03.2009 року, № 20/04 від 20.04.2009 року, № 23/05 від 23.05.2009 року, № 22/06 від 22.06.2009 року, № 23/07 від 23.07.2009 року, № 21/08 від 21.08.2009 року, № 25/09 від 25.09.2009 року, № 24/10 від 24.10.2009 року;

від ТОВ «Діорит»: № 348 від 11.01.2008 року, № 352 від 20.01.2008 року;

від ПП «Далвіс»: б/н від 23.03.08 року, б/н від 22.04.08 року, б/н від 24.05.08 року, б/н від 25.07.08 року;

від ПП «Александрія-Дорбуд»: № 25/2 від 25.03.08 року;

від ДРСУ «Полтава»: № 21/05-1 від 21.05.08 року; № 24/07-1 від 24.07.08 року.

Також позивачем на підтвердження реальності виконання договору № 05/25 від 01 липня 2005 року укладеного ТОВ «Бодекс-Україна» (Довіритель) та ПП ОСОБА_3 (Повірений) надано копії договорів про які містяться відомості в актах виконаних робіт: Договір № 3008/05 від 30.08.2005 року, укладений між ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна»та ТОВ «Бодекс-Україна»; Договір № 06/03 від 30.01.2006 року, укладений між ТОВ «Бодекс-Україна»та АТ «Комета»; Договір № 33/01/08 від 11.01.2008 року, укладений між ТОВ «Бодекс-Україна»та ТОВ «Диорит»; Договір № 19/07 від 11.05.2007 року, укладений між ТОВ «Бодекс-Україна»та ПП «Далвис»; Договір № 39/03 від 12.03.2008 року, укладений між ТОВ «Бодекс-Україна»та ПП «Александрія-Дорбуд»; Договір № 24/07 від 01.06.2007 року, укладений між ТОВ «Бодекс-Україна»та ТОВ «ДРСУ Полтава».

На підтвердження виконання зазначених договорів про надання транспортних послуг (перевезення) позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, накладних, заявок на перевезення; актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунків-фактур на оплату; платіжних доручень на оплату наданих послуг з перевезення.

При наданні оцінки твердженням позивача щодо реальності виконання укладеного 01 липня 2005 року між ТОВ «Бодекс-Україна»(Довіритель) та ПП ОСОБА_3 (Повірений) Договору доручення № 05/25 про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України та наданим доказам, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому основному принципі, як превалювання сутності над формою, зі яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Подані позивачем у якості доказів на підтвердження заявлених вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи суд не приймає за належні та достатні докази здійснення ним операцій, які спричинили реальні зміни у структурі активів позивача з огляду на такі обставини.

Умовами Договору доручення від 01.07.2005 року № 05/25 про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України, встановлено обовязок повіреного своєчасно передавати довірителю заявки на організацію автомобільних перевезень вантажів або про надання інших послуг, зазначених в цьому договорі (підпункт 3.2.4. пункту 3.2. Договору). Також за умовами підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Договору, довіритель ТОВ «Бодекс-Україна»зобовязаний письмово підтвердити приймання заявки до виконання.

Докази виконання повіреним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 обовязку щодо передачі заявок на організацію автомобільних перевезень та, власне, на підтвердження факту передачі таких заявок і прийняття їх ТОВ «Бодекс-Україна», позивачем не надано.

Разом з тим, зі змісту укладених між ТОВ «Бодекс-Україна»та замовниками договорів не вбачається участь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в організації перевезень вантажу, виходячи з наступного.

Так Підпунктом 2.2.1. пункту 2 Договору № 3008/05 від 30.08.2005 року, укладеного між ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна»та ТОВ «Бодекс-Україна»передбачено обовязок замовника передачі заявки саме перевізнику на перевезення вантажів в письмовому вигляді, без визначення прямої або опосередкованої участі повіреного, як в прийнятті такої заявки, так і в господарських операціях сторін за договором. Аналогічний за змістом обовязок замовника міститься і підпункті 3.1.1. пункту 3 Договору № 06/03 від 30.01.2006 року, укладеного між ТОВ «Бодекс-Україна»та АТ «Комета».

Згідно із пунктом 2.4.1. пункту 2.4. Договору № 33/01/08 від 11.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Бодекс-Україна»та ТОВ «Диорит»відомості, необхідні для транспортування вантажу замовник зобовязаний повідомити перевізнику, при цьому участь повіреного як при прийнятті заявки на перевезення, так і в господарських відносинах з перевезення вантажу, сторонами договору не обумовлена. Аналогічний за змістом обовязок замовника міститься і підпункті 2.4.1. пункту 2 Договору № 39/03 від 12.03.2008 року, укладеного між ТОВ «Бодекс-Україна»та ПП «Александрія-Дорбуд».

Умовами підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Договору № 24/07 від 01.06.2007 року, укладеного між ТОВ «Бодекс-Україна»та ТОВ «ДРСУ Полтава»сторони прямо обумовили обовязок замовника погоджувати саме з диспетчером загрузку транспортного засобу в письмовому вигляді, без встановлення обовязку погодження заявки на перевезення через повіреного. Аналогічний за змістом обовязок замовника міститься і підпункті 3.1.1. пункту 3 Договору № 19/07 від 11.05.2007 року, укладеного між ТОВ «Бодекс-Україна»та ПП «Далвис».

В матеріалах справи перебувають надані позивачем копії Заявок про надання транспортних засобів для здійснення вантажоперевезень по території України.

Як слідує зі змісту зазначених заявок, їх передача від замовника до перевізника здійснювалась без участі повіреного фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Натомість прийняття заявок з боку підприємства позивача ТОВ «Бодекс-Україна»здійснювалась: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які згідно із наданими позивачем копіями Штатного розкладу товариства, затвердженим 01.04.2008 року, 26.05.2008 року, 26.09.2008 року, 28.11.2008 року, 01.04.2009 року, 01.11.2009 року, 01.01.2010 року, 01.07.2010 року, займали посади менеджерів ТОВ «Бодекс-Україна»на автомобільному транспорті.

В обґрунтування наявності підстав для оплати на виконання договору № 05/25 від 01.07.2005 року, в Актах виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України, міститься посилання на листи замовників направлені на адресу ФОП ОСОБА_3, якими останні просили повіреного забезпечити своєчасну подачу автотранспорту згідно укладених договорів та визначали вартість перевезення та винагороди повіреного.

Разом з тим, відповідно до підпункту 3.2.5. Договору-доручення № 05/25 від 01 липня 2005 року передбачений обовязок фізичної особи підприємця ОСОБА_3 погоджувати з довірителем ставки на кожну з послуг які надаються або на сукупність послуг в цілому.

Доказів погодження між позивачем та ФОП ОСОБА_3 ставок на послуги з перевезення вантажу замовників, враховуючи що замовники в листах визначали загальну вартість перевезення без визначення його маршруту, позивачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що за змістом Актів виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України, на підтвердження виконання повіреним його обовязків перед позивачем в частині надання проектів договорів, супутньої інформації для укладення договорів с замовниками, фактично міститься посилання на договори, які були укладені до моменту виконання доручення у визначеному періоді, та які також повторюються в актах виконаних послуг за різний період.

Сторонами договору-доручення від 01.07.2005 року № 05/25 в пункті 3.2.9 погоджено умову про обовязок повіреного в кінці виконання договірних зобовязань повідомити Довірителя про хід виконання доручення та надати письмовий звіт, у вигляді Акту виконаних робіт.

Проте обсяг відомостей, що міститься в Актах виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року, не містить інформації щодо того, які саме дії були вчинені ФОП ОСОБА_3 з метою виконання доручення щодо: організації пошуку та підбору вантажоволодільців (замовників, вантажовідправників або їх довірених осіб) з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортних засобів Довірителя для внутрішніх та міжнародних перевезень; виконання функцій (повноважень) довірителя в переддоговірних перемовинах та спорах (при їх наявності) між останнім та вантажоволодільцями, вантажовідправниками та їх довіреними особами; організації диспетчеризації перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України; здійснення перевірки реєстраційно-статутної документації осіб, від яких надійшли пропозиції, в тому числі проекти відповідних договорів, а також іншої документації для забезпечення постійних господарських (договірних відносин) після спливу строку дії попередніх договорів; виконання розсилки товарно-транспортної документації особам, з якими укладені договори внаслідок виконання даного Договору.

Надаючи оцінку наданих позивачем на підтвердження виконання договорів про надання транспортних послуг (перевезення) товарно-транспортним накладним, подорожнім листам, накладним, заявкам на перевезення; актам здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахункам-фактурам на оплату; платіжним дорученням на оплату наданих послуг з перевезення, копії яких перебувають в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

За змістом норми частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Зокрема,нормою зазначеної статті визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином наведені норми встановлюють обсяг доказування, порядок надання та дослідження доказів.

Разом з тим надані позивачем на підтвердження виконання договорів про надання транспортних послуг (перевезення), укладених між ТОВ «Бодекс-Україна» та ТОВ «Проктер єнд Гембел Менюфекчуринг Україна», АТ «Комета», ТОВ «Диорит», ПП «Далвис», ПП «Александрія-Дорбуд», ТОВ «ДРСУ Полтава»товарно-транспортні накладні, подорожні листи, накладні, заявки на перевезення; акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунки-фактури на оплату; платіжні доручення на оплату наданих послуг з перевезення, можуть слугувати доказами на підтвердження виконання договорів саме з перевезення вантажів, проте прямо не доводять і не містять в собі інформації щодо реальності виконання договору-доручення від 01.07.2005 року № 05/25 його сторонами.

За таких обставин обсяг документів, що перебувають в матеріалах справи та зміст відомостей, носієм яких вони є, не надають можливості в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарської операції з виконання доручення за договором від 01.07.2005 року № 05/25, послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати послуг, взаємодій позивача з його контрагентом та подальшого віднесення до складу валових витрат сум маркетингових послуг по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від приватного підприємця ОСОБА_3, в розмірі 148772 грн., на підставі складених та підписаних позивачем і фізичною особою - підприємцем Актів виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року. Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності виконання договору-доручення, з якими повязане відповідне формування позивачем валових витрат.

Питання щодо підтвердження документально зазначеного в пункті 1 висновків акту перевірки заниження податку на прибуток на загальну суму 38668,00 грн.; підтвердження документами (матеріалами справи) віднесення до складу валових витрат суми за маркетингові роботи по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від ПП ОСОБА_3 у розмірі 148772,00 грн.; підтвердження документально розрахунку дохідності та прибутковості ТОВ «Бодекс-Україна», Розрахунку економічної вигоди ТОВ «Бодекс-Україна»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, також досліджувалось експертом в ході проведення судової економічної експертизи.

Як слідує зі змісту висновку судової економічної експертизи № 956/966 від 27 грудня 2011 року, в результаті дослідження експертом наявних у матеріалах справи документів, встановлено, що: зазначене в пункті 1 висновків акту перевірки Кременчуцької обєднаної ДПІ у Полтавській області № 1380/23-209/32860348 від 18.03.2011 року в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 38668,00 грн. не підтверджується документально; віднесення до складу валових витрат суми за маркетингові роботи по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від ПП ОСОБА_3 у розмірі 148772,00 грн. підтверджується документально в повному обсязі; розрахунок дохідності та прибутковості ТОВ «Бодекс-Україна», Розрахунок економічної вигоди ТОВ «Бодекс-Україна»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, документально підтверджується.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Так, мотиви незгоди з висновком судової економічної експертизи щодо відсутності в діях ТОВ "Бодекс-Україна" порушення вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат сум маркетингових послуг по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від приватного підприємця ОСОБА_3, м. Кременчук, код НОМЕР_1 в розмірі 148772 грн., в тому числі: 1 квартал 2008 року на 22648 грн., 2 квартал 2008 року на 36204 грн., 3 квартал 2008 року на 31872 грн., 4 квартал 2008 року на 16543 грн., 1 квартал 2009 року на 8775 грн., 2 квартал 2009 року на 11020 грн., 3 квартал 2009 року на 15390 грн., 4 квартал 2009 року на 6320 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірямий період на загальну суму 38668 грн., у тому числі за: 1 квартал 2008 року на 5662 грн., 2 квартал 2008 року на 9051 грн., 3 квартал 2008 року на 7968 грн., 4 квартал 2008 року на 4135 грн., 1 квартал 2009 року на 2194 грн., 2 квартал 2009 року на 2755 грн., 3 квартал 2009 року на 3847 грн., 4 квартал 2009 року на 1580 грн., судом викладені вище з посиланням на матеріали справи та встановлені судом фактичні обставини справи. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту висновку судової економічної експертизи вбачається, що надаючи висновок про підтвердження документально віднесення до складу валових витрат суми за маркетингові роботи по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від ПП ОСОБА_3 у розмірі 148772,00 грн., дослідженням наданих документів встановлено, що ТОВ «Бодекс-Україна»в особі директора ОСОБА_4 (Довіритель) та підприємця ОСОБА_3 (повірений) уклали договір про розподіл по договору-дорученню про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01.07.2005 року. Відповідно до умов договору Повірений, діючи за дорученням Довірителя, здійснює маркетингову роботу по виконанню договірних зобовязань на здійснення Довірителем транспортних вантажоперевезень по території України, а саме: пошук і підбір вантажовласників, надання інформації для укладення договорів Замовниками.

Разом з тим як вбачається із зазначеного у висновку № 965/966 судово-економічної експертизи переліку досліджених та використаних документів, а також матеріалів справи, копія Договору доручення від 01.07.2005 року № 05/25 про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України, залучена до матеріалів справи після проведення експертного дослідження. За таких обставин експерт не мав можливості дослідити обсяг доручення, наданого за договором від 01.07.2005 року № 05/25 в порівнянні з обсягом операцій, який зазначений в Актах виконаних послуг та розподіл доходів за договором-дорученням про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України № 05/25 від 01 липня 2005 року.

З таких обставин, суд вважає недоведеною реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 з надання маркетингових та посередницьких послуг в рамках договору Договору доручення від 01.07.2005 року № 05/25 про надання маркетингових послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України. А відтак, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми маркетингових робіт по виконанню договірних зобовязань на здійснення транспортних вантажоперевезень, отриманих від приватного підприємця ОСОБА_3 в розмірі 148772 грн., в тому числі: 1 квартал 2008 року на 22648 грн., 2 квартал 2008 року на 36204 грн., 3 квартал 2008 року на 31872 грн., 4 квартал 2008 року на 16543 грн., 1 квартал 2009 року на 8775 грн., 2 квартал 2009 року на 11020 грн., 3 квартал 2009 року на 15390 грн., 4 квартал 2009 року на 6320 грн.

Згідно із Актом від 18.03.2011 року № 1380/23-209/32860348 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна», код за ЄДРПОУ 32860348 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2010 р.»при перевірці правильності формування валових витрат встановлено, що ТОВ «Бодекс-Україна»включило до складу валових витрат суми виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам по акту № 1 від 01.04.2010 року в розмірі 5906,25 грн., отриманих від підприємства ПП «Авто-трейд-2009»м. Світловодськ, код 36836696. Встановлено завищення валових витрат за 2 квартал 2010 року на суму 5906 грн., у відповідності з пунктом 5.1., підпунктом 5.2.1, пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Завищення валових витрат за 2 квартал 2010 року на суму 5906 грн. по операціям ТОВ «Бодекс-Україна»з ПП «Авто-трейд-2009»встановлено в звязку з порушеннями, викладеними в пункті 2.8 акту перевірки.

Неправомірність включення позивачем вказаної суми до валових витрат перевіряючі повязують із фактами, виявленими в ході проведеної Світловодською ОДПІ, документальної невиїзної перевірки ПП "Авто-Трейд-2009" (код ЄДРПОУ 36836696) з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.07.2010 та викладеними в акті від 05.11.2010 року № 262/2300/36836696, копія якого перебуває в матеріалах справи.

Так, Світловодською ОДПІ отримано подання щодо призначення позапланової перевірки ПП "Авто-Трейд-2009" від начальника ВПМ першого заступника начальника Олександрійської ОДПІ, в якому зазначено, що в результаті опитування директора та головного бухгалтера вказаного підприємства - ОСОБА_14, зясовано, що йому взагалі нічого не відомо про ПП "Авто-Трейд-2009". Тобто, фактично вказана особа не проводила від свого імені та від ПП "Авто-Трейд-2009" фінансово - господарської діяльності, до реєстрації підприємства не має ніякого відношення, за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Таким чином, ПП "Авто-Трейд-2009" має ознаки фіктивності (фінансово-господарська діяльність проводилась від імені підставної особи, за юридичною адресою не знаходиться, основні фонди та працівники, які б забезпечували господарську діяльність відсутні), тобто створене з метою мінімізації сплати податків.

З огляду на матеріали податкової звітності ПП "Авто-Трейд-2009", поданої до Світловодської ОДПІ, у останнього відсутні трудові ресурси, земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні фонди, що унеможливлює фактичне здійснення видів діяльності, задекларованих платником. Отже, даний платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

У ході проведення перевірки також з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів ПП "Авто-Трейд-2009".

Враховуючи викладене, податковий орган прийшов до висновку, що взаємовідносини ПП "Авто-Трейд-2009" з контрагентами-покупцями та постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, ТОВ "Бодекс-Україна" перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, угоди, укладені та такі, що виконувалися протягом перевіряємого періоду між ТОВ "Бодекс-Україна" та ПП "Авто-Трейд-2009", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

З огляду на викладене, на думку податкового органу, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суму придбаних послуг в розмірі 5906,25 грн. за 2 квартал 2010 року.

Судом встановлено, що 22.03.2010 між позивачем (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №22/03. Предметом вказаного договору є доручення, дане перевізником експедитору по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту і організації вантажоперевезень, у звязку з чим експедитор буде замовляти і виконувати всі необхідні розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, а перевізник - надає автомобілі та здійснює перевезення по території України, у відповідності з діючим законодавством України, у відповідності з підписаною сторонами заявкою, що визначає умови кожного перевезення. Заявка являється невідємною частиною договору.

З огляду на визначення предмету даного договору слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»:

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Разом з тим, предметом договору є доручення, дане перевізником експедитору по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту і організації вантажоперевезень.

Як слідує зі змісту статті 243 Цивільного кодексу України особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності є комерційним представником.

За статтею 295 Господарського кодексу України підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє, є комерційним посередництвом (агентська діяльність). А статтею 297 Господарського кодексу України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

З огляду на викладені обставини, укладений 22.03.2010 року між позивачем (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізник) договір №22/03 за своєю правовою природою є агентським договором на підставі якого відбувається комерційне представництво.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено копії

додаткової угоди №1 від 22.03.2010 до договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010; заявок про надання транспортних послуг по Україні від 26.03.2010 року, від 02.04.2010 року, від 05.04.2010 року; податкової накладної № 260401 від 26.04.2010; товарно-транспортної накладної БЗС№ 008601 від 30.03.2010, товарно-транспортних накладних БЗС №008602 та БЗС №008610 від 31.03.2010, товарно-транспортної накладної БЗС №008618 від 06.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС №008619 від 07.04.2010, товарно-транспортну накладну від 09.04.2010, товарно-транспортну накладну БЗС №0004123 від 10.04.2010; акт № 1 від 01.04.2010 виконаних робіт згідно договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010; платіжне доручення № 302 від 26.04.2010 року; Реєстрів до Акту № ОУ-000015 від 31.03.2010 року, № ОУ-000017 від 09.04.2010 року; № ОУ-000018 від 12.04.2010 року; Рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2011 року у справі № 19/205.

Як встановлено в ході судового розгляду справи та вбачається зі змісту додаткової угоди №1 від 22.03.2010 до договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, укладеної між ТОВ "Бодекс-Україна" (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізник), для виконання умов договору №22/03 від 22.03.2010, перевізником використовувались автотранспортні засоби, що належать ФО-П ОСОБА_15, а саме, автомобілі - НОМЕР_3, НОМЕР_4, причепи - НОМЕР_5, НОМЕР_6.

При дослідженні наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні БЗС №008618 від 06.04.2010, БЗС №008619 від 07.04.2010, від 09.04.2010 та БЗС №0004123 від 10.04.2010 взагалі не стосуються операцій в межах виконання умов договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010, по яким відбулась оплата за платіжним дорученням № 302, оскільки акт №1 виконаних робіт згідно вказаного договору підписаний ТОВ "Бодекс-Україна" (експедитором) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізником) 01.04.2010, тобто всі вказані вище товарно-транспортні накладні виписувались вже після надання транспортно-експедиційних послуг в рамках договору №22/03 від 22.03.2010 і за актом №1 виконаних робіт від 01.04.2010, а тому не можуть підтверджувати реальність надання цих послуг. З цих же підстав не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів на підтвердження реальності господарської операції Реєстри до Акту № ОУ-000015 від 31.03.2010 року, № ОУ-000017 від 09.04.2010 року; № ОУ-000018 від 12.04.2010 року.

Фактично ж на виконання господарської операції згідно договору транспортно-експедиційних послуг №22/03 від 22.03.2010 було виписано лише 3 товарно-транспортні накладні, а саме: БЗС №008601 від 30.03.2010, БЗС №008602 та БЗС №008610 від 31.03.2010.

Суд, дослідивши вказані товарно-транспортні накладні приходить до висновку, що вони також не підтверджують реальності господарської операції щодо надання ПП "Авто-Трейд-2009" на користь ТОВ "Бодекс-Україна" транспортно-експедиційних послуг, з огляду на наступне.

Так, зі змісту товарно-транспортних накладних БЗС№008602 та БЗС№008610 від 31.03.2010 випливає, що за один рейс автомобілем Рено державний номерний знак НОМЕР_3 з причепом ВІ 68-44 ХТ, та автомобілем МАН державний номерний знак НОМЕР_4, з причепом НОМЕР_6 було перевезено по 60 тн щебеню. Судом вказана обставина оцінюється критично, оскільки не було надано доказів на підтвердження спроможності названих автомобілів в силу своїх технічних характеристик здійснити за один рейс транспортування вантажу вагою 60 тн.

Крім того, як вбачається з додаткової угоди №1 від 22.03.2010, перевізником (ПП "Авто-Трейд-2009") використовувались автотранспортні засоби, що належать ФО-П ОСОБА_15, тобто в даному випадку автопідприємством виступала саме ФО-П ОСОБА_15 Разом з тим, в одній із товарно-транспортних накладних (БЗС№008610 від 31.03.2010) автопідприємством вказано ТОВ "Бодекс-Україна".

Зміст відомостей, що містяться в Акті № 1 виконаних робіт від 01 квітня 2010 року згідно договору транспортно-експедиційних послуг № 22/03 від 22.03.2010 року, в порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не дозволяють зясувати зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, з огляду на такі обставини.

Сторонами за договором № 22/03 від 22.03.2010 року є Перевізник ТОВ «Авто-трейд-2009»та Експедитор ТОВ «Бодекс-Україна», але акт складений про те, що Замовник сплатив згідно рахунка № 010401 від 01.04.2010 року, а Виконавець надав послугу в повному обсязі та в строк. При цьому ані в договорі № 22/03 від 22.03.2010 року, ані в Акті № 1 від 01.04.2010 року до нього не визначено осіб, які є Виконавцем та Замовником та яка саме послуга надана Виконавцем.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що ТОВ "Бодекс-Україна" в ході судового розгляду справи не доведено належними доказами необхідності залучення третьої особи для надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки основним видом діяльності підприємства позивача являється діяльність автомобільного вантажного транспорту і він сам є автоперевізником.

Підстави для звільнення від доказування встановлені статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства, згідно якої, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання; вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому при наданні оцінки обставинам встановленим Рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2011 року у справі № 19/205 та їх зв'язку з заявленими позовними вимогами суд виходить з наступного.

Зазначеним судовим рішенням в господарській справі було встановлено, що між ТОВ "Бодекс-Україна" та Торговельно-виробничим приватним підприємством "Госптовари" укладено договір на транспортні послуги (вантажоперевезення по Україні). До договору була укладена додаткова угода № 1 від 22.03.2010 року, якою додатково погоджено порядок розрахунку вартості вантажоперевезення з врахуванням найменування вантажу. Як свдчать надані позивачем двостороннє підписані акти здачи-прийняття робіт (наданих послуг) та реєстри до них, а також зазначені в реєстрах товаро-транспортні накладні позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажів. Зокрема, в судовому рішенні міститься посилання на те, що зазначена обставина підтверджується у тому числі товарно-транспортним накладними №008601, №008602, №008610.

Отже зазначеним судовим рішенням не були встановлені обставини, щодо здійснення операцій між ПП "Авто-трейд-2009" та ТОВ "Бодекс-Україна" за договором № 22/03 від 22.03.2010 року, і, навпаки, встановлено, що послуги з перевезення Торговельно-виробничому приватному підприємству "Госптовари" надавались саме ТОВ "Бодекс-Україна".

Крім викладеного необхідно враховувати, що відповідно до статті 301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

А як було зазначено вище, укладений 22.03.2010 року між позивачем (експедитор) та ПП "Авто-Трейд-2009" (перевізник) договір №22/03 за своєю правовою природою є агентським договором на підставі якого відбувається комерційне представництво, але зазначений договір не містить умов щодо розміру агентської винагороди. Умова встановлена пунктом 4.1. Договору № 22/03 від 22.03.2010 року містить доручення Перевізника надане ТОВ «Бодекс-Ураїна»отримати на власний рахунок повну фрахтову вартість за надані послуги і виконати з першим повний розрахунок. Проте зазначена умова не дозволяє встановити розмір агентської винагороди або порядок її розрахунку.

З огляду на вказане, суд вважає недоведеною реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Авто-Трейд-2009" з надання транспортно-експедиційних послуг в рамках договору №22/03 від 22.03.2010. А відтак, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат суми виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам по акту № 1 від 01.04.2010 року в розмірі 5906,25 грн., отриманих від підприємства ПП «Авто-трейд-2009».

Питання щодо підтвердження документально (матеріалами справи) віднесення до складу валових витрат сум виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам, отриманим від ПП «Авто-Трейд-2009»на загальну суму 5906,25 грн. також досліджувалось експертом в ході проведення судової економічної експертизи.

Як слідує зі змісту висновку судової економічної експертизи № 956/966 від 27 грудня 2011 року, в результаті дослідження експертом наявних у матеріалах справи документів, встановлено, що: віднесення до складу валових витрат ТОВ «Бодекс-Україна»сума виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам, отриманим від ПП «Авто-Трейд-2009»на загальну суму 5906,25 грн. документально підтверджується.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Так, мотиви незгоди з висновком судової економічної експертизи щодо відсутності в діях ТОВ "Бодекс-Україна" порушення вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат сума виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам, отриманим від ПП «Авто-Трейд-2009»на загальну суму 5906,25 грн., судом викладені вище з посиланням на матеріали справи та встановлені судом фактичні обставини справи.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими висновки Кременчуцької ОДПІ, викладені в акті перевірки від 18.03.2011 року №1380/23-209/32860348, щодо порушення позивачем вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1, пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині завищення валових витрат за 2 квартал 2010 року на суму 5906 грн. по операціям ТОВ «Бодекс-Україна»з ПП «Авто-трейд-2009».

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2011 року № 0002822301/1098. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Отже за наслідками судового розгляду справи суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2012 року.

СуддяР.І. Молодецький