Постанова № 22104661, 15.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10967/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

за участю секретаря Рачкової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, третя особа Акціонерне товариство «Харків-Ресурси», про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0001381620 від 31 жовтня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу за актом перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Зокрема, позивач зазначає про товарність всіх господарських операцій із своїм контрагентом АТ «Харків-ресурси»та правильність їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках. Зважаючи на правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям із АТ «Харків-ресурси», позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, зазначивши, що згідно отриманого від ДПІ у Московському районі м. Харкова акту перевірки, АТ «Харків-ресурси»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що АТ «Харків-ресурси»не підтверджено наявність поставок послуг та товарів до покупця, у звязку із чим зробив висновок, що ВАТ «ЕК Одесаобленерго»не придбавало послуги та трактор. Зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ч.11 ст.35 КАС України, повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 11.10.2011 року № 696, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 ПК України, співробітниками податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»з питання достовірності визначення обєкту оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з АТ «Харків-ресурси»за квітень 2011 року, за результатами якої складений акт № 403/16-2/00131713/64 від 14.10.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «ЕК Одесаобленерго»абз. «а», «б»п.198.1, п.198.3 ст.198, абз. «г»пп.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за період квітень 2011 року на суму 146266,70 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001381620 від 31 жовтня 2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 146266,70 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ВАТ «ЕК Одесаобленерго»оскаржило його до ДПА в Одеській області, проте рішенням № 42067/10/25-007 від 06.12.2011 року скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у звязку з наступним.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, між ВАТ «ЕК Одесаобленерго»та АК «Харків-ресурси»було укладено ряд договорів про виконання робіт по ремонту спецтехніки і тракторів, ремонту і заміні запчастин (вузлів та агрегатів) та поставки та передачі у власність двох нових тракторів Т-150К-09 з устаткуванням БКУ-1МК з гідроприводом бура. Підприємством «ЕК Одесаобленерго»на виконання укладених з АК «Харків-ресурси»угод протягом періоду, що перевірявся, було отримано виконаних робіт та два трактори, по яким сума податку на додану вартість склала 146267,70 гривень.

Розрахунки між субєктами господарювання за виконані роботи та придбані трактори проводились у безготівковій формі і на момент перевірки дебіторська/кредиторська заборгованість ВАТ «ЕК Одесаобленерго»за отримані послуги за розрахунками з АК «Харків-ресурси»відсутня.

Послуги за договорами про виконання робіт по ремонту спецтехніки і тракторів, ремонту і заміні запчастин (вузлів та агрегатів) були надані АК «Харків-ресурси»у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. Трактор Т-150К-09 з устаткуванням БКУ-1МК з гідроприводом бура був поставлений та переданий у власність ВАТ «ЕК Одесаобленерго», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію тракторів на власника ВАТ «ЕК Одесаобленерго»серії АС № 127821.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними АК «Харків-ресурси», включено до складу податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ВАТ «ЕК Одесаобленерго»та включено до декларації з ПДВ.

Як убачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про завищення ВАТ «ЕК Одесаобленерго»податкового кредиту на суму 146266,67 гривень на підставі матеріалів перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо підприємства АТ «Харків-ресурси».

У вищевказаному акті податкова інспекція дійшла висновків, що в силу відсутності у АТ «Харків-ресурси»технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, операції з придбання товарів (робіт/послуг), - діяльність АТ «Харків-ресурси»спрямована на надання податкової вигоди для третіх осіб, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру.

По результатам зазначеної перевірки встановлено, що в результаті порушення АТ «Харків-ресурси»та його контрагентам податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з АТ «Харків-ресурси»на придбання товару мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобовязань по суті спрямований на незаконне заволодіння майно держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ст.228 ЦК України є нікчемним.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нікчемність укладеного ВАТ «ЕК Одесаобленерго»правочину ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ВАТ «ЕК Одесаобленерго»та АТ «Харків-ресурси», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених ВАТ «ЕК Одесаобленерго»грошових коштів акт перевірки не містять. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують товарність всіх операцій і правильність податкового обліку ВАТ «ЕК Одесаобленерго».

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом зроблений висновок, що АТ «Харків-ресурси»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що оскільки актом перевірки АТ «Харків-ресурси»не підтверджено наявність поставок послуг та товарів до покупців, то можна зробити висновок, що ВАТ «ЕК Одесаобленерго»не придбавало послуги та трактор.

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник ВАТ «ЕК Одесаобленерго»фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром.

При цьому, актом перевірки № 403/16-2/00131713/64 від 14.10.2011 року не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ВАТ «ЕК Одесаобленерго»права на формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Позиція щодо безтоварності угоди про надання послуг та поставки трактору ВАТ «ЕК Одесаобленерго»спростовується наявними в матеріалах справи копіями договорів про виконання робіт по ремонту спецтехніки і тракторів, ремонту і заміні запчастин (вузлів та агрегатів) та поставки та передачі у власність двох нових тракторів Т-150К-09 з устаткуванням БКУ-1МК з гідроприводом бура, платіжними дорученнями, рахунками, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі транспортних засобів в ремонт, актами дефектовки, свідоцтвами про реєстрацію машин. Тобто дані документи безумовно підтверджують фактичне надання послуг та поставку і передачу у власність трактору.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання послуг та трактору платників податків нікчемними, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування кредиту ВАТ «ЕК Одесаобленерго»відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому продавець послуг та трактору АТ «Харків-ресурси»- склав та належним чином оформив податкові накладні, а придбані послуги та трактор призначалися для використання у господарській діяльності ВАТ «ЕК Одесаобленерго», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ВАТ «ЕК Одесаобленерго»та АТ «Харків-ресурси»виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому, АТ «Харків-ресурси»задекларувало податкові зобовязання по операціям із ВАТ «ЕК Одесаобленерго», що у свою чергу, повністю спростовує висновки за актом перевірки № 403/16-2/00131713/64 від 14.10.2011 року щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ВАТ «ЕК Одесаобленерго»або АТ «Харків-ресурси»на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених ВАТ «ЕК Одесаобленерго»з вказаним підприємством, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд критично оцінює висновок перевіряючих щодо порушення ВАТ «ЕК Одесаобленерго»пп.«г»пп.201.1 ст.201 ПК України, що виразилось у формуванні податкового кредиту за податковими накладними, оформленими з порушенням діючого законодавства. Зокрема, на думку перевіряючих, порушення полягає у невірному зазначенні місцезнаходження продавцем - АТ «Харків-ресурси»- своєї адреси: пр. Московський, 151, м. Харків. При цьому, з довідки ЄДР убачається, що у періоді січень-липень 2011 року АТ «Харків-ресурси»знаходилось за вищезазначеною адресою, а відомості про юридичну особу підтверджені.

Позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ВАТ «ЕК Одесаобленерго»сплатило ціну послуг та трактору, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємства, що значилося в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість. Послуги були придбані від контрагента з метою поліпшення (ремонту) обєктів основних фондів, а трактор Т-150К-09 для безпосереднього користування у виробничому процесі по прокладенню кабельних ліній, земляних робіт, робіт по перевезенню енергообладнання тощо.

При цьому, визначення підрядника робіт та найкращих пропозицій по виконанню робіт визначені за результатами тендерної процедури закупівлі, оформленої протоколом № 2 від 17.01.2011 року, і переможцем визнано АТ «Харків-ресурси». Необхідність укладення угоди на придбання тракторів Т-150К-09 визначена у розділі VI Інвестиційної програми ВАТ «ЕК Одесаобленерго»на 2011-2015 роки, що затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 951 від 02.06.2011 року. Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між ВАТ «ЕК Одесаобленерго»та АТ «Харків-ресурси», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001381620 від 31 жовтня 2011 року, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001381620 від 31 жовтня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 15 березня 2012 року.

Суддя /ПІДПИС/І.В. Завальнюк