Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2/0544/859/2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 березня 2012 рокум. Словянськ
Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі судового засідання Писаренко Є.М.
за участю: прокурора Садового М.Є.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Ковальчук І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4, за участю представника позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи органу опіки та піклування Словянської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И В :
02 березня 2012 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_4, за участю представника позивача ОСОБА_1, з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи органу опіки та піклування Словянської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 29 вересня 1999 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб. 15 квітня 2003 року вони припинили шлюбні відносини, шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу з відповідачем у них народилась дитина син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на теперішній час проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Після розлучення відповідач переконав ОСОБА_4 в тому, що він у добровільному порядку буде надавати їй матеріальну допомогу на утримання їхнього сина. У звязку з цим до теперішнього часу позивач не зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання сина. Відповідач свої батьківські обовязки по утриманню сина, не зважаючи на домовленість з позивачем, не виконує, матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 не надає. З 15 квітня 2003 року по теперішній час ОСОБА_2 свої батьківські обовязки по утриманню неповнолітнього сина не виконує, не цікавиться долею своєї дитини, його станом здоровя і протягом більше, ніж девять років, не виявляє щодо нього батьківського піклування. 21 лютого 2012 року відповідачем була зроблена заява про відмову від виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка була посвідчена державним нотаріусом Першої словянської державної нотаріальної контори Донецької області Причепою В.Р. Позивач вважає, що вона сама має можливість належним чином здійснювати виховання сина ОСОБА_5, займатися його фізичним та психологічним розвитком, забезпечувати його потреби в житлі та необхідних побутових умовах. Відповідач працює, інших дітей, непрацездатної дружини, батьків не має, стан здоровя у нього задовільний. ОСОБА_4 просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до 14.02.2018 року.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, за участю її представника ОСОБА_1, наполягала на задоволенні позовних вимог. (а. с. 15, 23)
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.
Представник третьої особи Ковальчук І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 визнала, не заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 добровільно відмовився від утримання та виховання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, тому його необхідно позбавити батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 добровільно відмовився від утримання та виховання свого сина ОСОБА_5
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши думку представника позивача, відповідача, представника третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:
-з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Миколаївською селищною радою м. Словянська 06.03.2000 року, вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (актовий запис № 26) (а. с. 8);
-відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (актовий запис № 150 від 15.04.2003 року) (а. с. 6);
-відповідно до довідки № 03-18/327 від 29.06.2011 року, виданої виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, позивач ОСОБА_4 мешкає разом із сином ОСОБА_5, своєю матірю та бабусею за адресою: АДРЕСА_1, окремо від відповідача (а. с. 7);
-21.02.2012 року відповідачем ОСОБА_2 була надана заява, посвідчена державним нотаріусом Першої словянської державної нотаріальної контори Донецької області, зареєстрована в реєстрі за № -185, з якої вбачається, що ОСОБА_2 відмовляється від утримання та виховання свого сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає з матірю ОСОБА_4 (а. с. 9);
-відповідно до висновку органу опіки та піклування Словянської міської ради № 01-301 від 26 березня 2012 року, ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, оскільки ОСОБА_2 добровільно відмовився від утримання та виховання дитини (а. с. 24);
-з довідки про доходи відповідача ОСОБА_2 № 94 від 22 березня 2012 року вбачається, що він працює слюсарем 5 розряду цеху ремонту котельного обладнання на СО ПАТ Словянській ТЕС, середня заробітна плата за період з березня 2011 року по лютий 2012 року складає 4164,77 грн. (а. с. 25)
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з вимогами ст. 150 СК України, батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобовязані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобовязані поважати дитину.
Передача на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Словянської міської ради, позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є доцільним та буде відповідати інтересам дитини (а. с. 24).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти, що суд розцінює як ухилення від виховання дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обовязками. Окрім того, 21 лютого 2012 року відповідачем ОСОБА_2 була надана заява, посвідчена державним нотаріусом Першої словянської державної нотаріальної контори Донецької області, зареєстрована в реєстрі за № -185, з якої вбачається, що ОСОБА_2 відмовляється від утримання та виховання свого сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає з матірю ОСОБА_4
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати свої неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-Х1У (із змінами та доповненнями), максимальний загальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 70 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них.
Згідно свідоцтва про народження дитини позивача, його батьком є відповідач ОСОБА_2, який, в порушення ст. 180 СК України, не виконує свої обовязки по утриманню сина до повноліття. Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від цього зобовязання, даний спір сторонами не вирішений в позасудовому порядку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, кошти на утримання дитини повинні бути стягнуті в судовому порядку в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 14 лютого 2018 року. При цьому суд враховує сімейний стан, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів (працює, аліменти нікому більше не сплачує, ніякими захворюваннями не страждає, не є інвалідом), матері (працює, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1).
На підставі наданих сторонами доказів суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідач свідомо нехтує своїми обовязками і, виходячи з інтересів дитини та конкретних обставин справи, немає можливості попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина, відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав відносно сина, та з відповідача ОСОБА_2 повинні бути стягнуті аліменти в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 14 лютого 2018 року.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.
На підставі Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 81, 150, 155, 164, 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 82, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_4, за участю представника позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи органу опіки та піклування Словянської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 02 березня 2012 року, у розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_5, тобто до 14 лютого 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн. (сто сім грн. 30 коп.) на р/р 31210206700075, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), код платежу 22030001.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя
Словянського міськрайонного судуІ.М. Мінаєв
Судове рішення № 22104341, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 26.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0544/6843/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: