Постанова № 22103859, 12.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9985/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС РЕГІОН», товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙКОНСАЛТ МИКОЛАЇВ»про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»(далі ТОВ «СМ І КО»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просить визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню невиїзної позапланової перевірки ТОВ «СМ І КО»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»(ЄДРПОУ 36534887), ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»(ЄДРПОУ 34566482) за період січень 2011 року та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2011 року .

У своєму позові позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 14.06.2011 року № 3736/23-512, складеного за результатами невиїзної позапланової перевірки підприємства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», та яким встановлено порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 року № 0001462350, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 414789,5 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач, зокрема вказує, що всупереч вимогам ст.ст. 75, 79 Податкового кодексу України перевірка проводилась з використання не первинних документів, а матеріалів перевірок контрагентів підприємства, та звернув увагу суду про неодноразові розяснення ДПА України щодо неприпустимості визнання нікчемними угоди в актах перевірок з огляду на очевидну протиправність таких дій та необхідності належного доказування нікчемного правочину. Також позивач зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до податкових відносин не застосовується цивільне законодавство, у звязку з чим посилання в акті перевірки на порушення норм цивільного законодавства є необґрунтованим. Позивач вказав, що у відносинах із зазначеними контрагентами виступав генеральним підрядником, а зазначені підприємства субпідрядниками під час проведення будівельних робіт з будівництва житлових будинків, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53, 55. Реальність та дійсність цих господарських операцій може бути підтверджена не лише документально, проте, перевірка була проведена формально та поверхнево. Крім того, підприємством були подані скарги до ДПА України щодо перевірки законності дій співробітників ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя при складанні акту про результати перевірки ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва при складанні акту перевірки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», які були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Проведеною перевіркою було встановлено недотримання процедури організації зазначених перевірок, за що винних осіб притягнуто до відповідальності.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 1 а.с. 175-178), в яких зазначив, що під час проведення перевірки позивача використовувались АРМ «Облік податків і платежів», АС «БестЗвіт», АІС «РПП», Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, показники декларації з ПДВ, яку подав позивач за січень 2011 року, матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», надіслані ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїв та матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН», надіслані ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Актом перевірки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»було встановлено, що у вказаного підприємства відсутні власні необхідні трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності. Декларація з податку на прибуток по вищевказаному контрагенту за ІІ квартал визнана недійсною, а за 4-ий квартал не надано взагалі, додатки К1/1 за всі звітні періоди 2010 року не подано, що свідчить про відсутність основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та необхідних для здійснення господарської діяльності умов. Також протягом 2010 року підприємством не було надано жодного розрахунку податку з власників транспортних засобів. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про неможливість виконання укладених з позивачем угод. В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів від продавця до покупця у звязку з відсутністю (ненаданням до перевірки) документів, не встановлено документів, що посвідчують походження товарів, що реалізуються, що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість В акті перевірки відносно ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»встановлено, що воно здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками (правочини), які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства, товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України, а також зроблений висновок про те, що це підприємство є вірогідною «податковою ямою», створеною з метою надання реально існуючим субєктам господарювання послуг з переведення безготівкових грошових коштів у готівку та безпідставного завищення податкового кредиту та валових витрат. Фактично товар цим підприємством не постачався, а також встановлено неможливість фактичного здійснення ним господарських операцій, направлених на настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. На підставі вищевикладеного було встановлено порушення п.п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року суму ПДВ у розмірі 414789,5 грн.

У судовому засіданні представник позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «СМ І КО»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Регіон», ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.06.2011 року № 3736/23.512 (т. 1 а.с. 8-15).

Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення ТОВ «СМ І КО»п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 414789,5 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 року № 0001462350, яким ТОВ «СМ І КО»збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 414789, 5 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. (т. 1 а.с. 16).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою від 26.07.2011 року № 104до ДПА України в Одеській області(т. 1 .с. 73-77), за результатом розгляду якої було прийняте рішення від 08.09.2011 року № 31447/10/25-0007, яким скаргу було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін (т. 1 а.с. 78-82). Позивач звернувся з повторною скаргою від 19.09.2011 року № 130 До ДПА України (т. 1 а.с. 83-86).

Судом встановлено, що ТОВ «СМ І КО»було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за період січень 2011 року, в якій, зокрема, у графі 10.1 задекларовано суму податкового кредиту по операціям з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою, у розмірі 619449 грн. З розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до вказаної податкової декларації вбачається, що до складу податкового кредиту за січень 2011 року позивачем в тому числі віднесені суми ПДВ у розмірі 194564,67 грн. по операціях з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»та у розмірі 220224,83 грн. з ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»(т. 1 а.с. 191-193).

З акту перевірки від 14.06.2011 року № 3736/23.512 вбачається, що висновки щодо виявлених з боку позивача порушень ґрунтуються, зокрема, на висновках акту перевірки від 16.03.2011 року № 837/23-100/34566482, складеного ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва за результатами перевірки одного із контрагентів позивача ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», відповідно до якого згідно з відомостями податкової звітності зазначеного підприємства у нього відсутні власні необхідні трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності, у декларації з податку на прибуток за І квартал та за ІІІ квартал підприємство звітувало лише про валові доходи та витрати, але не про приріст та убуток балансової вартості запасів, не надавалось розрахунків податку з власників транспортних засобів, не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у звязку з відсутністю (ненаданням до перевірки) документів, не встановлено документів, що посвідчують походження товарів, що реалізуються, на підставі чого зроблений висновок про нікчемність угод, укладених ТОВ «Стройконсалт Миколаїв».

Також, виходячи зі змісту акта, під час проведення перевірки позивача використовувались матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН», надіслані ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року від 22.03.2011 року № 2621/8/23-203/1008, яким на підставі відомостей, отриманих з системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, встановлено, що підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а товар по ним не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, тобто, правочини мають ознаки нікчемності.

Про використання первинних документів під час проведення перевірки ТОВ «СМ І КО»в акті перевірки не зазначено.

Згідно з положеннями ст. 79 Податкового кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2. п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, проведення документальної невиїзної перевірки поряд з використанням отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, передбачає її проведення на підставі первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, судом встановлено, що ТОВ «СМ І КО»отримало ліцензію на право впровадження будівельної діяльності серії АВ № 306126 від 22.03.2007 року № 808 строком дії з 23.03.2007 року по 23.03.2012 року (т. 1 а.с. 154-156).

12.03.2008 року позивачем в якості підрядника було укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 11-04 з ТОВ «БІК «Югстрой»та управлінням капітального будівництва (генеральний підрядник), предметом якого були роботи, повязані з будівництвом обєкта групи житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та паркінгом по вул. Малиновського , 53-55 у м. Одесі (т. 2 а.с. 10-17).

Будівництво зазначеного обєкта підтверджується, зокрема, отриманим дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси на виконання будівельних робіт від 10.08.2007 року на виконання будівельних робіт з будівництва групи житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та паркінгом по вул. Малиновського , 53-55 відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 900 від 26.12.2006 року, в якому визначена особа, яка проводить будівельні роботи ТОВ «БІК «Югстрой». Термін дії дозволу визначений до 31.12.2010 року (т. 2 а.с. 9).

Право проводити відповідні будівельні роботи підтверджено також дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 18.03.2011 року № 137, наданим управлінню капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «СМ І КО»(т. 1 а.с. 99).

10.11.2010 року між ТОВ «Ліберті Л»(замовник) та ТОВ «СМ І КО»(генпідрядник) було укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 11-04, згідно з умовами якого генпідрядник зобовязується виконати за завданням замовника роботу, зазначену у п. 1.2. цього Договору, та здати її результат замовнику, а замовник зобовязується прийняти результат роботи та оплатити її вартість. При цьому з умов договору вбачається, що генпідрядник зобовязується здійснити у відповідності до проектної документації будівельно-монтажні роботи з будівництва обєкта, під яким розуміється І черга групи житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та паркінгом по вул. Малиновського , 53-55 у м. Одесі. Крім того, пунктом 3.3.1. зазначеного договору передбачено право генпідрядника залучати до виконання робіт, передбачених умовами цього договору, третіх осіб (субпідрядників) (т. 2 а.с. 1-8).

Так, 30.11.2010 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»(субпідрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 2-11/10, відповідно до якого субпідрядник у межах погодженої з підрядником договірної ціни виконує на свій власний ризик власними та залученими силами та способами усі передбачені замовленням будівельні роботи на обєкті «Група житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та паркінгом, розташований у м. Одеса за адресою вул. Малиновського, 53-55»та здає в обумовлені цим договором строки виконані роботи, усуває недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт (т. 1 а.с. 38-40).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»були проведені будівельні роботи на зазначеному обєкті, про що сторонами складені довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за січень 2011 року від 28.01.2011 року на загальну суму 194,56467 тис. грн.., в тому числі ПДВ 1167,388 тис. грн.(т. 1 а.с. 18-19), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року № 16 за січень 2011 року щодо будівництва монолітних конструкцій секції № 3а за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 20-24), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року № 17 за січень 2011 року щодо будівництва монолітних конструкцій підземного паркінгу за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 25-30), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року № 19 за січень 2011 року щодо облаштування котловану прибудованого підземного паркінгу за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 31-34).

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентом позивача ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», яке є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво платника податку від 07.09.2006 року № 19621670, іпн 345664814023 (т. 1 а.с. 205), видало позивачеві податкові накладні від 28.01.2011 року № 16 на загальну суму ПДВ 78851,50 грн. (т. 1 а.с. 35), від 28.01.2011 року № 17 на загальну суму ПДВ 67692,17 грн. (т.1 а.с. 36), від 28.01.2011 року № 19 на загальну суму ПДВ 48021,00 грн. (т. 1 а.с. 37).

Судом також встановлено що 06.12.2010 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»(субпідрядник) було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 6-12/10, відповідно до умов якого субпідрядник у межах погодженої з підрядником договірної ціни виконує на свій власний ризик власними та залученими силами та способами усі передбачені замовленням будівельні роботи на обєкті обєкті «Група житлових будинків з обєктами соцкультпобуту та паркінгом, розташований у м. Одеса за адресою вул. Малиновського, 53-55»та здає в обумовлені цим договором строки виконані роботи, усуває недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт (т. 1 а.с. 65-67).

На виконання умов вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»були проведені будівельні роботи на зазначеному обєкті, про що сторонами складені довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за січень 2011 року від 28.01.2011 року на загальну суму 1321,349 тис. грн.., в тому числі ПДВ 220,22483 тис. грн.. (т. 1 а.с. 42-43), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року б/н за січень 2011 року щодо будівництва монолітних конструкцій секції № 1 за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 44-49), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року № б/н за січень 2011 року щодо будівництва монолітних конструкцій секції № 2 за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 50-56), акт прийомки виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року № б/н за січень 2011 року щодо облаштування стін зовнішніх блоків із блоків легко бетонних товщиною 400 мм, облаштування армированих перемичок у стінах зовнішніх блоків у житловому будинку С2 за вказаним обєктом будівництва (т. 1 а.с. 57-61).

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентом позивача ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН», яке є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво платника податку від 30.03.2004 року № 23204959, іпн 329330815537 (т. 1 а.с. 204), видало позивачеві податкові накладні від 28.01.2011 року № 60 на загальну суму ПДВ 99803,00 грн. (т. 1 а.с. 62), від 28.01.2011 року № 61 на загальну суму ПДВ 109226,83 грн. (т.1 а.с. 63), від 28.01.2011 року № 62 на загальну суму ПДВ 11195,00 грн. (т. 1 а.с. 64).

Факт оплати виконаних за вищезазначеними договорами робіт підтверджується наданими позивачем виписками по рахунку № 26009242451, відкритому позивачем в Одеському відділенні ПрАТ «Марфін банк»(т. 2 а.с. 18-19).

Прийняті від субпідрядників будівельні роботи позивач передав замовнику будівництва ТОВ «Ліберті Л»на виконання умов договору від 10.11.2010 року № 11-04, що підтверджується відповідними актами прийомки виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 104-135) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2011 року (т. 1 а.с. 103).

Таким чином, господарські операції, по яких позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року були віднесені суми ПДВ, підтверджуються первинними документами, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та вимогам Податкового кодексу України, встановлених для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, однак, позивачем не надано доказів щодо знаходження зазначених вище фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

Частиною 2 ст. 71 КАС встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам права відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки від 14.06.2011 року № 3736/23.512, складеному за результатом перевірки СП «Вітмарк-Україна»ТОВ, акті перевірки від 16.03.2011 року № 837/23-100/34566482, складеному ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва за результатами перевірки контрагента позивача ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»та акті перевірки від 22.03.2011 року № 621/8/23-203/1008, складеному ДПІ у Орджонкідзевському районі м. Запоріжжя за результатами проведення перевірки контрагента позивача ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН». Натомість, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

Більш того, судом встановлено, що позивач звертався зі скаргами до ДПА України від 25.07.2011 року № 101 щодо проведення перевірки законності дій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва при складанні акту про результати позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а. с. 68-69) та від 25.07.2011 року № 102 щодо проведення перевірки законності дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складанні акту про результати позапланової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 70-71), у відповідь на які позивач отримав лист від 29.08.2011 року № 15705/6114-3014/1469, в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що при проведенні невиїзних документальних перевірок ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»і ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не дотримано процедури організації перевірок, визначеної Податковим кодексом України, а також вказано про наміри вжити відповідних заходів впливу до посадових осіб, які допустили зазначені порушення (т. 1 а.с. 72).

При цьому з матеріалів вищезазначених перевірок ТОВ «СМ І КО», ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»та ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»вбачається, що висновки про неспроможність контрагентів позивача здійснювати відповідні види господарської діяльності встановлені невиїзними перевірками за матеріалами податкової звітності, тоді як будь-яких фактичних підтверджень зазначених фактів не встановлювалось. Поряд з цим в акті перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність всіх правових угод, укладених ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»та ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН», не дослідуючи жодних первинних документів по таким угодам. Жодні доводи, які на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність у зазначених юридичних осіб умов для провадження будівельної діяльності, не ґрунтуються на фактичних обставинах та окремо контролюючими органами не досліджувались, відтак такі висновки мають ознаки припущень.

Так, наприклад ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»було отримано ліцензію на провадження будівельної діяльності серії АВ № 118107 від 26.08.2009 року № 13-Л строком дії з 26.08.2009 року по 26.08.2012 року (т. 1 а.с. 197-199).

ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»також було отримано ліцензію на провадження господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури серії АВ № 490028 від 25.08.2009 року № 23-Л строком дії з 25.08.2009 року по 25.08.2012 року (т. 1 а.с. 200-202).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 8 зазначеного Закону ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47 та передбачають дотримання субєктом господарювання, який провадить відповідний вид діяльності, певних організаційних, кваліфікаційних, технологічних вимог.

Статтею 20 вищевказаного закону встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

Статтею 21 Закону визначені підстави для анулювання ліцензії, якими є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо виявлених з боку ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»або ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»порушень вимог ліцензійних вимог провадження будівельної діяльності, а також відомостей щодо анулювання виданих їм ліцензій. При цьому сукупний аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що саме на орган ліцензування покладається обовязок щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов, тоді як податкові органи не наділені таким правом. Отже протиправними є висновки податкового органу щодо неспроможності окремої юридичної особи вчиняти певний вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, через відсутність у неї матеріально-технічної бази та персоналу, особливо, якщо такий висновок ґрунтується лише на відомостях, викладених у податковій звітності та не підтверджується фактичними перевірками.

Крім того, з акту перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено факту передачі товару від продавці до покупця, а також документів, що посвідчують походження товарів, однак, предметом угод, укладених між позивачем та його контрагентами, є виконання будівельних робіт, у звязку з чим незрозуміло, яким чином висновок про не підтвердження факту передачі товарів від продавця до покупця та походження якогось товару стосується правових відносин, які склались з приводу виконання договорів будівельного підряду.

Таким чином, вищезгадані обставини свідчать про те, що викладені відповідачем в акті перевірки відомості не відповідають вимогам п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач у своєму акті перевірки та запереченнях, субєктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження фактичності вищезгаданих правочинів, суд вважає правомірними дії позивача щодо віднесення суми ПДВ у розмірі 414789, 5 грн., сплачених ним по вищевказаних господарських операціях, до складу податкового кредиту за січень 2011 року, а податкове повідомлення рішення, прийняте ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2011 року № 0001462350 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Поряд з цим вимога позивача щодо визнання протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню невиїзної позапланової перевірки ТОВ «СМ І КО»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬЯНС РЕГІОН»(ЄДРПОУ 36534887), ТОВ «Стройконсалт Миколаїв»(ЄДРПОУ 34566482) за період січень 2011 року має загальний неконкретний характер, у звязку з чим не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС РЕГІОН», товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙКОНСАЛТ МИКОЛАЇВ»про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 29.06.2011 року № 0001462350, яким збільшено суму грошового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «СМ І КО» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 414789,5 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 12.03.2012 року.

Суддя С.М.Корой

12 березня 2012 року.