Постанова № 22103210, 01.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8780/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Балан Я.В.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 656 грн. 34 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 656 грн. 34 коп., в якому позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в управлінні, як платник страхових внесків та є страхувальником відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV. Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 656 грн. 34 коп. станом на 21.10.2011 р. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (аркуш справи 59). 01.03.2012 р. через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду вхід. № 7276/2012 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача(аркуш справи 63).

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, проте, повістка була повернута до суду, з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання»(аркуш справи 61). Заяв, клопотань та заперечень на позов від позивача не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

08.11.2010 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 (аркуш справи 6).

В березні 2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, згідно якого вбачається, що позивач у січні-вересні 2010 р. не працювала, починаючи з жовтня місяця 2010 р. позивач самостійно встановила розмір страхових внесків у сумі 908 грн. 34 коп. за жовтень грудень 2010 р. та фактично сплатила суму страхових внесків у розмірі 252 грн. 00 коп.

Сума заборгованості по сплаті страхових внесків підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) ОСОБА_1 (аркуш справи 9).

Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до вимог статей 1, 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 08.07.2010 р. № 2461-VІ, який набрав чинності з 17.07.2010 р. фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частин фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу та не більше страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунком як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР вiд 26.06.1997 р. Цим законом встановлено ставку збору у розмірі 33,2%.

З огляду положень закону та як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1, мінімальний страховий внесок у кожному місці за період з липня 2010 року по грудень 2010 року у наступному розмірі:

липень вересень 2010 р. 294,82 грн.,

жовтень листопад 2010 р. 301,12 грн.,

грудень 2010 р. 306,10 грн.

Водночас, відповідно до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 своєчасно не сплатила мінімальний страховий внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 року в сумі 656 грн. 34 коп.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п.п.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001від 01.03.2001 р., Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність та розмір заборгованості підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) ОСОБА_1 доданою до позовної заяви.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 656 грн. 34 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV, ст.ст. 2,4,70, 71, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) про стягнення заборгованості в сумі 656 грн. 34 коп. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 656 (шістсот пятдесят шість) грн. 70 (сімдесят) коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси код ЄДРПОУ 20990714, р/р 256013013695, МФО 328845 Одеське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано «03»березня 2012 р.

Суддя Я.В. Балан