Постанова № 22102921, 20.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-9805/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ТОВ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 28.09.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі (далі СДПІ) було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах ТОВ з ПП «БК «Воланплюс»»та ПП «Укрводтех»за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 28.09.2010 року №585/22-0/31795692/9, в якому зазначено про порушення ТОВ вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за травень 2010 року на загальну суму 309000 грн.. На підставі цього акту перевірки СДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0, яким ТОВ було визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 463500 грн. (в тому числі 309000 грн. за основним платежем, та 154500 грн. за штрафними санкціями). Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки СДПІ щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього, позивач вважає, що вказана перевірка була проведена з порушенням встановленого порядку проведення такої перевірки. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 3-8).

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с. 202-205).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 24.12.2001 року, є платником ПДВ та перебуває на обліку як платник податків в СДПІ (т.1 а.с.9-19).

28.09.2010 року СДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах ТОВ з ПП «БК «Воланплюс»»та ПП «Укрводтех»за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт від 28.09.2010 року №585/22-0/31795692/9, в якому зазначено про порушення ТОВ вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закону про ПДВ), що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за травень 2010 року на загальну суму 309000 грн. (т.1 а.с.20-30).

Такий висновок обґрунтований тим, що в порушення вказаних вимог позивач відніс до свого податкового кредиту в травні 2010 року ПДВ по взаємовідносинам з ПП «БК «Воланплюс»»в сумі 287511,60 грн., та з ПП «Укрводтех»в сумі 21488,40 грн. без підтвердження належними податковими деклараціями з ПДВ та іншими первинними документами.

На підставі цього акту перевірки СДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0, яким ТОВ було визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 463500 грн. (в тому числі 309000 грн. за основним платежем, та 154500 грн. за штрафними санкціями) (т.1 а.с.31).

Суд вважає обґрунтованими викладені у акті перевірки висновки СДПІ про наявність порушень Закону про ПДВ з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 цього Закону.

          Згідно п.п.5.3.9 цієї статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Згідно п.п.7.4.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу вказаних норм вбачається, що право платника податку на віднесення витрат до складу валових та ПДВ до свого податкового кредиту виникає за наявності відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку і які підтверджують здійснення господарських операцій та їх відношення до господарської діяльності платника, а також належним чином оформленої податкової накладної з ПДВ.

Обґрунтовуючи правомірність віднесення ПДВ по операціям з ПП «Укрводтех»до свого податкового кредиту, позивач посилався на отримані ним від останнього первинні документи, а саме податкові і видаткові накладні, акти виконаних робіт, договір на надання послуг з обслуговування заходів громадського харчування, та заявки від сторонніх організацій на організацію та проведення таких заходів (т.1 а.с.4142, 46-50, 54-58, 91-121).

Разом з тим, вказані заявки від сторонніх організацій на організацію та проведення заходів не містять жодного підпису та печаток цих організацій, усі інші документи не містять жодного доказу проведення таких заходів, а відповідно і участь ПП «Укрводтех»в їх організації та обслуговуванні. Не було надано також суду будь-якого обґрунтування доручення обслуговування заходів громадського харчування ПП «Укрводтех», основним видом діяльності якого є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, та яке згідно податкової звітності мало в штаті трьох працівників та не мало основних засобів, в той час, як ТОВ має власні об’єкти громадського харчування (т.1 а.с. 220).

Крім цього, обґрунтовуючи правомірність віднесення ПДВ по операціям з ПП «БК «Воланплюс»»до свого податкового кредиту, позивач також посилався на отримані ним від останнього первинні документи, а саме податкові накладні, акти виконаних робіт, договір на надання маркетингових послуг, розробку рекламної концепції бренда «Бізнес-готель «Одеса»»№04/10-2010 від 11.01.2010 року, та матеріали виконання вказаного договору.

Разом з тим, вказані документи не містять в собі вичерпної інформації щодо характеру виконаних робіт та наданих послуг виконавцем ПП «БК «Воланплюс»», основним видом діяльності якого було будівництво будівель і яке мало у штаті одного працівника, строків їх виконання а також обсягу цих робіт, вартість яких відповідно до договору склала 1725069 грн. (т.1 а.с.38-40, 43-45, 51-53, 59-62, 122-201).

З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки СДПІ про відсутність у ТОВ права на включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з ПП «БК «Воланплюс»»та ПП «Укрводтех», оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи по цим операціям, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій і тому судом до уваги не приймаються, а інших, заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивачем суду надано не було.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0, яким ТОВ було визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 463500 грн. (в тому числі 309000 грн. за основним платежем, та 154500 грн. за штрафними санкціями), відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що вказані первинні документи були отримані від ПП «БК «Воланплюс»»та ПП «Укрводтех»правомірно і вони не визнані недійсними, суд до уваги не приймає, оскільки на думку суду вказані документи можуть бути прийняті до уваги за умови підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, що позивачем ані в ході перевірки, ані в ході судового розгляду справи доведено не було.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-72, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0000082200/0 залишити без задоволення.

20 лютого 2012 року.