Постанова № 22102920, 10.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 5131/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідач не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Болградський мясокомбінат»закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства “Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 березня 2010 року № 0000052301/0, № 0000062301/0, № 0000372302, № 0000352302, № 0000362302, № 0000781701/0.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області проведено планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнім підприємством “Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої відповідачем був складений акт від 19 лютого 2010р. № 113/2301-05384637. На підставі цього акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податків та рішення про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2010р. за № 0000052301/0, № 0000062301/0, № 0000372302, № 0000352302, 0000781701/0.

Як зазначає позивач, перевірка підприємства проводилася у приміщені податкової служби, чим грубо порушено норми податкового законодавства, при цьому директор ДП ОПК «Болградський м'ясокомбінат»при проведені перевірки був відсутній. Крім того, позивач вказує, що працівниками державної податкової служби безпідставно продовжено термін проведення перевірки і не виписано нове направлення на перевірку.

Також, позивач зазначає, що в акті перевірки безпідставно вказано про не включення позивачем до складу валових доходів коштів у вигляді банківських відсотків за користування тимчасово вільними коштами у сумі 12142 грн., чим порушено пп. 4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки твердження перевіряючих ґрунтується не на перевірці первинних бухгалтерських документах, а лише на бухгалтерській проводці Дт311 -Кт79. Разом з тим, позивач вважає, що запис у акті перевірки про те, що внаслідок несвоєчасного відображення податкових зобов'язань та невірного визначення бази оподаткування у червні 2009 року занижено показник бази оподаткування на 5305 грн. та завищено базу оподаткування у липні 2009 року на 5743 грн. є безпідставним, оскільки в акті немає посилань на документи господарської операції, які б підтверджували завищення показників бази оподаткування у червні 2009 року і заниження тих же показників у липні 2009 року. Крім того, позивач зазначає, що перевіряючими зроблено висновок про завищення податкового кредиту за перевіряємий період у сумі 30751 грн., у тому числі за жовтень 2008 року у сумі 3276 грн., у липні 2009 року у сумі 10000 грн. і у серпні 2009 року 17475 грн., посилаючись на порушення п. 7.2, п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з подвійним включенням до складу податкового кредиту вказаних сум по податковим накладним та/або їх відсутністю, але не досліджені податкові накладні відносно вартісних та кількісних показників. Водночас, позивач зазначає, що у п.3.2.3 акту перевірки та у висновках, перевіряючими вже стверджується про заниження податкового кредиту на суму 30751 грн. Щодо запису перевіряючих про те, що у місяць звільнення працівників ним була надана соціальна пільга, що є порушенням ст.6 та 8 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»позивач зазначив, що працівниками державної податкової служби невірно розтлумачено постанову Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги», якою встановлено Порядок надання податкових соціальних пільг. Крім того, позивач вказує, що в акті перевірки наведена таблиця, у якій вказані доходи фізичних осіб, з яких не утримано податок з доходів фізичних осіб, проте перевіряючими не досліджено характер отриманих доходів. Також, позивач зазначає, що виплати доходів ОСОБА_2 за серпень-вересень 2009 року у сумі 34981,94 грн. проводилися відповідно до цивільно-правових договорів з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати оскаржувані ним рішення у звязку з їх протиправністю.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1,а.с.115-120), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено, що дочірнім підприємством “Болградський мясокомбінат ВАТ “Одеська продовольча компанія” порушено вимоги п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.5.1, 5.2, 5.4, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.4.5 ст.4, п.7.2, п.7.4.5.ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацу 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», та до абз.3 п.7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291; п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні; п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.1.ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»за результатами чого відповідачем були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були винесені державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області правомірно за порушення позивачем вимог податкового законодавства, а отже вони не підлягають скасуванню.

Під час розгляду справи, позивачем були надані уточнення до адміністративного позову (т.1, а.с.167-176), в яких позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області від 04 березня 2010 року № 0000052301/0, № 0000062301/0, № 0000352302, № 0000362302, № 0000372302, № 0000781701/0, № 00007917001/0.

Разом з тим, у звязку із зміною найменування позивача, судом було замінено позивача - Дочірнє підприємство «Болградський мясокомбінат»відкритого акціонерного товариства «Одеська продовольча компанія»(код 05384637) на Дочірнє підприємство «Болградський мясокомбінат»закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат»(код 05384637).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточненнях до неї та наданих поясненнях.

Відповідач до судового засідання не зявився, проте надіслав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без участі його представника. У попередніх судових засіданнях представники відповідача надали пояснення по справі та просили суд відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у запереченнях та наданих доказах.

Отже, суд відповідно до положень ст. 128 КАС України розглядав справу без участі відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Дочірнє підприємство “Болградський мясокомбінат ВАТ “Одеська продовольча компанія” зареєстроване 27.03.2002 року Болградською районною державною адміністрацією Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 173879 та у звязку із зміною найменування юридичної особи на Дочірнє підприємство «Болградський мясокомбінат»закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат»(ідентифікаційний код 05384637), позивачу 23.07.2010 року замінено свідоцтво про державну реєстрацію (т.1, а.с.178).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 266813, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 15.11.0 виробництво мяса; 15.13.0 виробництво мясних продуктів (т.1, а.с.179).

Як встановлено судом, Дочірнє підприємство «Болградський мясокомбінат»закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат»узято на облік в ДПІ у Болградському районі Одеської області, що підтверджується довідкою ДПІ у Болградському районі Одеської області від 14.09.2010 року № 30 (т.1, а.с.180).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 29.01.2010 року № 26/2301 та від 10.02.2010 року № 39/2301, виданих ДПІ у Болградському районі (т.1, а.с.122,125), посадовими особами ДПІ у Болградському районі згідно із частиною 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Болградський м'ясокомбінат»відкритого акціонерного товариства «Одеська продовольча компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

ДП ОПК «Болградський м'ясокомбінат»було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки з 25 січня 2010 року по 05 лютого 2010 року, що підтверджується повідомленням від 12.01.2010 р. №2, яке вручено посадовій особі ДП ОПК «Болградський м'ясокомбінат»- директору Петрову Д.С., про що свідчить відповідна розписка (т.1, а.с.121).

Судом встановлено, що перевірку проведено з відома та в присутності директора ДП ОПК «Болградський м'ясокомбінат»Петрову Д.С., та як вбачається з акту перевірки перевіряючими зроблено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок підприємства.

Як вбачається з наказу ДПІ у Болградському районі «Про продовження термінів проведення планової виїзної перевірки ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»від 10.02.2010 року № 60, термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 11.02.2010 року по 16.02.2010 року, про що був повідомлений директор підприємства (т.1, а.с.124).

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Болградському районі складено акт від 19 лютого 2010р. № 113/2301-05384637 «Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Болградський м'ясокомбінат»відкритого акціонерного товариства «Одеська продовольча компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р.»(т.1, а.с.15-56).

У висновках вказаного акту встановлено порушення позивачем приписів п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.5.1, 5.2, 5.4, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.4.5 ст.4, п.7.2, п.7.4.5 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацу 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», та до абз.3 п.7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291; п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого постановою Нацбанку України від 15.12.2004р. №637; п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п.1.ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками ДПІ у Болградському районі 19.02.2010 року за №2 складено акт відмови від підпису матеріалів виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства «Болградський м'ясокомбінат»відкритого акціонерного товариства «Одеська продовольча компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р., згідно якого, директор підприємства Петрову Д.С., після ознайомлення зі змістом вказаного акту, відмовився від його підписання. (т.1, а.с.126).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Болградському районі прийняті: податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000052301/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 1619 грн.20 коп., в тому числі: за основним платежем 289 грн. та 1330,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.5.1, 5.2, 5.4, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року 0000062301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 52760 грн., в тому числі: за основним платежем 30751 грн. та 22009 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення п.4.5 ст.4, п.7.2, п.7.4.5 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацу 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», та до абз.3 п.7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000372302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13038,30 грн., за порушення п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 15.12.2004р. №637; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000352302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000362302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2214,46 грн. за порушення п.1.ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»; податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000781701/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників у сумі 24988,35 грн. в тому числі: за основним платежем 8329,45 грн. та 16658,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000791701/0, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 49,86 грн. за порушення п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(т.1, а.с.7-13).

Судом встановлено, що у звязку із відмовою директора отримати акт перевірки, 05.03.2010 року за вихідним № 1255/2301 акт перевірки від 19 лютого 2010 року № 113/2301-05384637 направлено поштою на імя директора ДП «Болградський м'ясокомбінат»ВАТ «Одеська продовольча компанія», що підтверджується супровідним листом, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1,а.с.14) та отримано останнім 11.03.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2,а.с.112). Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2010 року за вихідним № 1256/2301 відповідачем на імя директора ДП «Болградський м'ясокомбінат»ВАТ «Одеська продовольча компанія»направлені оскаржувані рішення, які отриманні останнім 11.03.2010 року (т.2,а.с.113).

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000052301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1619 грн. 20 коп. за порушення п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.5.1, 5.2, 5.4, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд виходить з наступного.

В п.3.1.4 акту перевірки зазначається, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року встановлено його заниження всього у сумі 289 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 р. в сумі 16 грн., півріччя 2009 року в сумі 4236 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 289 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2009 року на загальну суму - 89889 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.3.1.1. «Валовий дохід», 3.1.2. «Валові витрати»розділу 3 акту перевірки.

Як вбачається з наведених на сторінці 13 акту перевірки даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток, позивачем за 1 квартал 2009 року надано до податкового органу декларацію від 05.05.2009 року № 9440, згідно якої нарахована сума податку за даними платника складає 875 грн., а за даними перевірки ця сума складає 891 грн., таким чином відхилення становить 16 грн.; за півріччя 2009 року надано до податкового органу декларацію від 10.08.2009 року № 18500, згідно якої за даними платника нарахована сума податку складає 1736 грн., а за даними перевірки - 5972 грн., тобто, відхилення суми складає 4236 грн.; за 3 квартали 2009 року надано до податкового органу декларацію від 09.11.2009 року № 26404, згідно якої за даними платника нарахована сума податку у розмірі 92 грн., але за даними перевірки ця сума складає 289 грн., та разом з тим, 27.01.2010 року за №1519 позивачем надано уточнену декларацію за 3 квартали 2009 року, згідно якої за даними платника сума податку складає 0 грн., тобто, відхилення у сумі складає 289 грн.

Згідно з п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми, які включаються до валових витрат визначено пунктом 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин). Разом з тим, особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку визначено п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

За зазначені порушення передбачена відповідальність згідно з п.п.17.1.3 п.п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), яка передбачає, що у разі коли контролюючий орган самостійно понараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно розрахунку податкового органу, останньому нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій, що підлягає застосуванню відповідно до п.п.17.1.3 п.п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у загальному розмірі 1330 грн. 20 коп. (т.1, а.с.127).

При цьому суд зазначає, що ні в позовній заяві не зазначено, ні в наданих уточненнях до адміністративного позову, ні в письмових поясненнях представника позивача, ні під час слухання справи представник позивача не зазначив жодного посилання та обґрунтування того, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного позивачем рішення від 04.03.2010 року № 0000052301/0, а також з боку позивача не було надано відповідних доказів протиправності вказаного рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем було правомірно визначено позивачу суму податкового зобовязання у розмірі 1619 грн. 20 коп. а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000052301/0 прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача в позовній заяві, наданих уточненнях до адміністративного позову та в письмових поясненнях, що відповідачем в акті перевірки безпідставно вказано про не включення позивачем до складу валових доходів коштів у вигляді банківських відсотків за користування тимчасово вільними коштами у сумі 12142 грн., чим порушено пп. 4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки вказане порушення не увійшло до визначення податкового зобовязання у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 04.03.2010 року № 0000052301/0, а відповідачем, в свою чергу, не було прийнято окремого податкового повідомлення рішення за порушення позивачем пп. 4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.03.2010 року 0000062301/0, згідно якого позивачу за порушення п.4.5 ст.4, п.7.2, п.7.4.5 ст.7, п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), абзацу 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», та до абз.3 п.7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291, визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 52760 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.3.2.2. акту перевірки, встановлено, що за перевіряємий період позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 324107 грн. (по звітній декларації). Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення всього в сумі 30751 грн., в тому числі, за жовтень 2008 року в сумі 3276 грн., за липень 2009 року в сумі 10000 грн., за серпень 2009 року в сумі 17475 грн.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту наведені у таблицях акту перевірки на сторінках 20-22.

Так, в акті зазначається, що на порушення п.7.2, п.7.4.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за жовтень 2008р. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Конкордіс»(код 34443788) віднесено до складу дозволеного податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 3276 грн.

В порушення п.4.5.ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за липень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ЗАТ «Одеський мясокомбінат»(код 30001967), в складі дозволеного податкового кредиту не враховано проведення коригувань по розрахунку коригувань від 07.07.2009р. № 1/8/1287 до податкової накладної від 25.06.2009р. на суму ПДВ «-10000 грн.».

На порушення п.7.2, п.7.4.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом СПД ОСОБА_4( ідентифікаційний номер НОМЕР_4), віднесено до складу дозволеного податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 4315грн. (за липень 2009р.).

На порушення п.7.2, п.7.4.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ПСП Колос (код 32353331-сільськогосподарський товаровиробник), двічі віднесена до складу дозволеного податкового кредиту (включена також до додатку 2 до скороченої декларації) податкова накладна № 43 від 05.08.2009р. на придбання свиней на суму ПДВ у розмірі 1952грн. (загальна сума 11712грн.)

На порушення п.7.2, п.7.4.5.ст,7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ДП ДГ ім.Суворова (код 00413208 - сільськогосподарський товаровиробник), двічі віднесена до складу дозволеного податкового кредиту (включена також до додатку 2 до скороченої декларації за вересень 2009р.) податкова накладна № 528 від 11.08.2009р. на суму 12540 грн., у т.ч. ПДВ 2090грн., №531 від 21.08.2009 на суму 13636 грн., у т.ч. ПДВ 2272,67грн., №529 від 14.08.2009р. на суму 12544,0 грн., у т.ч. ПДВ - 2090,67грн., № 530 від 18.08.2009р. на суму 14357грн., у т.ч. ПДВ 2392,83грн., №526 від 11.08.2009 на суму 4419 грн., у т.ч. ПДВ 736,5грн., №527 від 03.08.2009р. на суму 9750,0 грн., у т.ч. ПДВ - 1625грн. на придбання свиней на відгодівлі.

Також, в акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період підприємством задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 86723 грн. (по скороченій декларації переробного підприємства). Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення всього у сумі 6901 грн., в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 1200 грн., за листопад 2008 року в сумі 948 грн., за серпень 2009 року в сумі 4753 грн.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкового кредиту (спеціальні режими оподаткування: переробного підприємства (пункт 11.21 Закону) наведені у таблицях акту перевірки на сторінках 23-24.

Так, в акті зазначається, що на порушення п.7.2, п.п.7.4.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 2 до Декларації по ПДВ за жовтень 2008р. по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Конкордіс»(код 34443788), віднесено до складу дозволеного податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 528грн. та у листопаді 2008р. - 948 грн.

На порушення п.7.2, п.п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 2 до Декларації по ПДВ за жовтень 2008р. по взаємовідносинам з контрагентом ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), віднесено до складу дозволеного податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 672 грн.

На порушення, п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно р. 10.1 Декларації включено до податкового кредиту 12088 грн., а у додатку 2 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. та у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентами розшифровано лише 7335 грн., таким чином позивачем необґрунтовано включено до складу дозволеного податкового кредиту без податкових накладних ПДВ у сумі 4753грн.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що посадовими особами підприємства письмових пояснень щодо встановлених порушень надано не було.

Враховуючи вказані порушення в п.3.2.3 акту перевірки також вказано, що в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем не надана декларація по податку на додану вартість переробного підприємства за травень 2009р.

Також, зазначено, що в порушення абз.1 п. 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), пп. 5,6,7 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», пунктів 5,6,7 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291, встановлено заниження суми ПДВ, яка спрямовується для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам та відповідно встановлено не перерахування на окремі рахунки сум дотацій у розмірі 6463 грн., в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 1200 грн., за листопад 2008 р. в сумі 948 грн., за червень 2009р. в сумі 5305 грн., за серпень 2009 року в сумі 4753 грн. та завищено за липень 2009р. на 5743 грн.

Відповідачем здійснено розрахунок суми заниження податкового зобовязання та суми визначених штрафних (фінансових) санкцій за вказані порушення, який наявний в матеріалах справи (т.1, а.с.128-129, т.2, а.с.94-95).

Згідно з п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181/111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем не надана декларація по податку на додану вартість переробного підприємства за травень 2009 року.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним "підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805 та Порядку обліку та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками м'яса в живій вазі та окремий облік іншої продукції. За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками м'яса, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок.

Згідно з п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає вимоги до податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З приводу виявлених порушень, за які було винесено податкове повідомлення-рішення, з урахуванням вищезазначених норм податкового законодавства, судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Позивачем в порушення п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту у жовтні 2008 року віднесено суму у розмірі у сумі 527,8 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Конкордіс»(код 34443788) та за листопад 2008 року за цим же контрагентом віднесено до податкового кредиту суму у розмірі 947,5 грн., що відображено у додатку №2 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ (т.2, а.с.50-53, 119,123). Разом з цим згідно з додатком №5 до податкової накладної, позивачем до складу податкового кредиту у жовтні 2008 року віднесено суму у розмірі у сумі 3275,56 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Конкордіс»(код 34443788). (т.2, а.с.35-36,124).

При цьому, як встановлено судом, під час перевірки позивачем не було надано перевіряючим податкових накладних, за яким позивачем було віднесено вказані суми до податкового кредиту. Разом з тим, під час всього розгляду справи, позивачем в обґрунтування правомірності віднесення до складу податкового кредиту вказаних сум, не було надано відповідних податкових накладних, виданих ТОВ «Конкордіс».

Крім того, судом встановлено, що порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»у червні 2009 року позивач відніс до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ЗАТ «Одеський мясокомбінат»(код 30001967) суму ПДВ у розмірі 10000 грн. по податковій накладній, виданій у червні 2009 року (т.2, а.с.37-38, 125).

При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку коригувань сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, ЗАТ «Одеський мясокомбінат»за податковою накладною від 25.06.2009 року за №1287 здійснив коригування (розрахунок коригування отриманий позивачем 07.07.2009 року за №18/1287), і відповідно ЗАТ «Одеський мясокомбінат»зменшено обсяг поставки на 50000 грн., та ПДВ 10000 грн. (т.2, а.с.39-41).

Тобто, ЗАТ «Одеський мясокомбінат»за вказаною податковою накладною було зменшено податкове зобовязання, проте позивачем не враховано проведення коригувань по розрахунку коригувань від 07.07.2009р. № 1/8/1287 до податкової накладної від 25.06.2009р., та відповідно сума у розмірі 10000 грн. не була знята з податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити суду в чому саме полягає протиправність оскаржуваного ним податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми основного зобовязання у розмірі 10000 грн.

Крім того, згідно з додатком №5 декларації з ПДВ за липень 2009 року за ідентифікаційним номером НОМЕР_4 (ФОП ОСОБА_4), позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 571,24 грн. (т.2, а.с.11-12).

При цьому, згідно уточнюючого розрахунку до додатку №5 за серпень 2009 року, поданим у жовтні 2009 року, позивач відніс до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму ПДВ у розмірі 4315,00 грн. по контрагенту з ідентифікаційним номером НОМЕР_4 (ФОП ОСОБА_4), зазначивши, що податкові накладні вказаним контрагентом були виписані у липні 2009 року (т.2, а.с.48-49).

Разом з тим, як вбачається з реєстру отриманих податкових накладних за липень 2009 року, наданого позивачем, за номерами 43-44 позивачем зазначено, що 09.07.2009 року позивач отримав податкові накладні, виписані ФОП ОСОБА_4 за номерами №632 на суму ПДВ 567,91 грн. та №631 на суму ПДВ 3,33 грн. (т.1, а.с.216, 220).

Представником позивача надані в судовому засіданні ксерокопії податкових накладних, виданих ФОП ОСОБА_4, а саме: податкова накладна №517 від 16.06.2009 року на суму ПДВ 1216,17грн., податкова накладна № 458 від 04.06.2009 року на суму ПДВ 963,93 грн., податкова накладна № 479 від 09.06.2009 року на суму ПДВ 2016,47 грн., податкова накладна № 632 від 09.07.2009 року на суму ПДВ 567,91 грн., які у цьому ж судовому засіданні без звірення їх з оригіналами, були завірені представником позивача та ксерокопія податкової накладної №631 від 09.07.2009 року на суму ПДВ 3,33 грн. (т.2, а.с.131).

При цьому, як встановлено судом, під час перевірки підприємством не було надано перевіряючим вказаних накладних.

Разом з тим, як вже встановлено судом, за липень 2009 року позивачем були надані ксерокопії податкової накладної № 632 від 09.07.2009 року на суму ПДВ 567,91 грн. та податкової накладної №631 на суму ПДВ 3,33 грн., інших податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом у липні 2009 року позивачем надано не було, як під час перевірки, так і під час розгляду справи.

Тобто, позивачем не надано відповідних накладних, на підставі яких ним у серпні 2009 року віднесено відповідні суми до податкового кредиту по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_4, і відповідно позивачем порушено п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, судом встановлено, що згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ПСП Колос (код 32353331 - сільськогосподарський товаровиробник), позивач відніс суму ПДВ 1952грн. за податковою накладною № 43 від 05.08.2009р. (т.2, а.с.44-45) При цьому, згідно додатку 2 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ПСП Колос (код 32353331 - сільськогосподарський товаровиробник), позивач також відніс суму ПДВ у розмірі 1952грн. за податковою накладною №43 від 05.08.2009р. (т.2, а.с.42-43).

Тобто, позивачем суму ПДВ у розмірі 1952грн. було відображено два рази у двох деклараціях, і відповідно сума ПДВ у розмірі 1952грн. віднесена до складу податкового кредиту позивачем двічі в порушення приписів п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З приводу визначення відповідачем суми основного зобовязання у розмірі 1952 грн. представник позивача у судовому засіданні не зміг надати суду жодних пояснень в обґрунтування неправомірності визначеної суми зобовязання.

Також, судом встановлено, що ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»згідно додатку 5 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентом ДП ДГ ім.Суворова (код 00413208 - сільськогосподарський товаровиробник), віднесло суму податкового кредиту у розмірі 11208 грн. (т.2, а.с.48-49), по податковим накладним № 528 від 11.08.2009р. на суму 12540 грн., у т.ч. ПДВ 2090грн., №531 від 21.08.2009 на суму 13636 грн., у т.ч. ПДВ 2272,67грн., №529 від 14.08.2009р. на суму 12544,0 грн., у т.ч. ПДВ - 2090,67грн., № 530 від 18.08.2009р. на суму 14357грн., у т.ч. ПДВ 2392,83грн., №526 від 11.08.2009 на суму 4419 грн., у т.ч. ПДВ 736,5грн., №527 від 03.08.2009р. на суму 9750,0 грн., а також вказану суму по зазначеним накладним віднесло до податкового кредиту згідно додатку 2 до скороченої декларації за вересень 2009р. (т.2, а.с.46-47).

Тобто, позивач в порушення п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»двічі відніс суму податкового кредиту у розмірі 11208 грн. В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити суду в чому саме полягає протиправність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми основного зобовязання у розмірі 11208 грн.

Також, судом встановлено, що в порушення п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія» згідно додатку 2 до Декларації по ПДВ за жовтень 2008р. по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Конкордіс»(код 34443788), віднесено до складу податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 528грн. та у листопаді 2008р. - 948 грн.; згідно додатку 2 до Декларації по ПДВ за жовтень 2008р. по взаємовідносинам з контрагентом ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), віднесено до складу податкового кредиту без податкової накладної ПДВ у сумі 672 грн.; згідно р. 10.1 Декларації включено до податкового кредиту 12088 грн., а у додатку 2 до Декларації по ПДВ за серпень 2009р. та у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2009р. по взаємовідносинам з контрагентами розшифровано лише 7335 грн., таким чином позивачем необґрунтовано включено до складу податкового кредиту без податкових накладних ПДВ у сумі 4753грн. (т.2,а.с.50-53,56-59,119-123,129-130).

При цьому, суд критично ставиться до послання позивача на те, що перевіряючими зроблено висновок про завищення податкового кредиту за перевіряємий період у сумі 30751 грн., проте у п.3.2.3 акту перевірки та у висновках, перевіряючими вже стверджується про заниження податкового кредиту на суму 30751 грн., оскільки позивач підміняє поняття «податкового кредиту»та «податку на додану вартість», а в акті перевірки зазначається, що підприємством занижено податок на додану вартість на суму 30751 грн., і як наслідок завищено податковий кредит на цю суму.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року 0000062301/0.

Стосовно правомірності рішення державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області від 04.03.2010 року № 0000352302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначається, що за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року на підприємстві було зареєстровано 2 касових апарати за адресою: м. Болград, вул. 25 Чапаївської Дивізії, ринок «Северний»та м. Болград, вул. Варненська, 23. До перевірки надані реєстраційні посвідчення та книги обліку розрахункових операцій на реєстратори розрахункових операцій.

При перевірці книги обліку розрахункових операцій № 1511000764р/943/4, зареєстрованої 19.01.2009р., встановлено не зберігання денного »звіту № 782 за 12.05.2009р., встановлено не роздрукування денного »звіту за 10.08.2009р., чим порушено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При перевірці книги обліку розрахункових операцій № 1511000744р/926/2, зареєстрованої 10.01.2008р. встановлено не зберігання денного »звіту № 771 за 15.11.2008р., встановлено не роздрукування денного »звіту за 13.10.2008р, чим порушено п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з акту перевірки та розрахунку фінансових санкцій (т.2,а.с.92), позивачем не було збережено два »звіти та не роздруковано два »звіти, за що відповідно була застосована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360 грн. (17х20х4).

Суд зазначає, що під час всього розгляду справи на вимогу суду надати докази, які спростовують вказані висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з боку позивача не було надано жодних доказів.

Разом з тим, ні в позовній заяві, ні в наданих уточненнях до адміністративного позову, ні в письмових поясненнях представника позивача, ні під час слухання справи представник позивача не зазначив жодного посилання та обґрунтування того, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного ним рішення від 04.03.2010 року № 0000352302.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1360 грн., а отже оскаржуване рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000352302 прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.

Щодо правомірності оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000362302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2214,46 грн. за порушення п.1.ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, в ході проведеної перевірки позивача встановлено, що за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р. ДП «Болградський м'ясокомбінат»здійснювало торгівельну діяльність виготовленої продукції за готівкові кошти через касу підприємства згідно касової книги та прибуткових касових ордерів без придбання торгового патенту, чим порушено п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Судом встановлено, що вартість торгового патенту на роздрібну торгівлю в перевіреному періоді складала 80 грн. за місяць, що підтверджується рішенням Болградської міської ради Одеської області «Щодо встановлення вартості торгових патентів на здійснення певних видів підприємницької діяльності на 2006 рік»від 10.03.2006 року № 850-ІV (т.2,а.с.116) та згідно рішення Болградської міської ради Одеської області № 485-V, строк дії рішення міської ради від 10.03.2006 року пролонговано до набрання чинності Податковим кодексом (т.2, а.с.118).

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що ДП «Болградський м'ясокомбінат»придбало торгові патенти № ТПБ 317509 (термін дії з 01.09.08р по 31.08.09р) та №ТПБ 443626 (термін дії з 27.10.2009р. по 30.09.2010р.) для здійснення торгівельної діяльності виготовленої продукції за готівкові кошти через магазин розташований за адресою: м. Болград, вул. 25 Чапаївської Дивізії, ринок «Северний».

Перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2009р. по 26.10.2009р. (56 днів) торгівельна діяльність у даному магазині здійснювалась без придбання патенту, чим порушено п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Також підприємством було придбано торгові патенти № ТПБ 317508 (термін дії з 01.09.08р по 31.08.09р.) та №ТПБ 443627 (термін дії з 27.10.2009р. по 30.09.2010р.) для здійснення торгівельної діяльності виготовленої продукції за готівкові кошти через магазин розташований за адресою: м. Болград, вул. Варненська, 23.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2009р. по 26.10.2009р. (56 днів) торгівельна діяльність у даному магазині здійснювалась без придбання патенту, чим порушено п.1ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно з п.1.ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Пункт 2 с.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначає, що під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно з п.1 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(який діяв на момент виникнення заборгованості) суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць

Згідно розрахунку фінансових санкцій (т.2,а.с.93) до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2214, 46 грн.

Суд зазначає, що під час всього розгляду справи на вимогу суду надати докази, які спростовують вказані висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»з боку позивача не було надано жодних доказів.

Разом з тим, ні в позовній заяві, ні в наданих уточненнях до адміністративного позову, ні в письмових поясненнях представника позивача, ні під час слухання справи представник позивача не зазначив жодного посилання та обґрунтування того, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного ним рішення від 04.03.2010 року № 0000362302.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2214,46 грн., а отже оскаржуване рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000362302 прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.

Стосовно правомірності винесеного ДПІ у Болградському районі рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 04.03.2010 року № 0000372302, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13038,30 грн., за порушення п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 15.12.2004р. №637, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначається, що при перевірці підприємством надані касові книги, касові та авансові звіти за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р.

Перевіркою дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання встановлено порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині порядку витрачання готівки з виручки. Детально вказане порушення описано в таблиці на сторінках 39-40 акту перевірки, з якої вбачається, що під час перевірки підприємством не було надано підтверджуючих розрахункових документів за відповідні послуги та товари на загальну суму 13038,30 грн.

Таким чином, в акті вказується про порушення п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 15.12.2004р. №637, в результаті чого проведені готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 13038 грн. 30 коп.

Згідно пункту 3.1 цього Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів,

Пункт 1.2 вказаного Положення визначає, що касові документи - це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Відповідно до абз.6 п.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

При цьому, позивач, зазначаючи в позові, в уточненнях до нього та в поясненнях до позову, що підприємство оформлювало розрахункові документи у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, протягом всього часу розгляду справи не надав відповідні докази.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13038,30 грн. за порушення п.3.1. ст.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000791701/0, згідно якого до позивача застосовано штраф у розмірі 49,86 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, і як зазначається в акті перевірки, розрахунки по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів надавались позивачем своєчасно.

При цьому, відповідач вказує, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем були несвоєчасно надані платіжні документи, необхідні для спати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме, по строку на 14.07.2009 року недоїмка склала 409,70 грн., а платіжне доручення на суму 409,70 грн. надано 15.07.2009 року, а також, по строку на 14.10.2009 року недоїмка склала 88,90 грн., а платіжне доручення на суму 88,90 грн. надано 15.10.2009 року. Таким чином, відповідач зазначає, що платіжні доручення на сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надані після встановленого терміну сплати, що є порушенням п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Стаття 6 цього Закону (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно статті 7 вказаного Закону (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Відповіднодо п.п.5.3.1п.5.3ст.5Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) узгодженасумаподаткового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За вказане порушення передбачена відповідальність відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, як вбачається з викладеного, позивачем було несвоєчасно сплачено податок з власників транспортних засобів у періоді, що перевірявся із затримкою в 1 календарний день, на суму 498,60 грн., чим порушено п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Розрахунок штрафної санкції за вказане порушення відповідачем було надано до суду (т.2, а.с.90).

В свою чергу, ні в позовній заяві, ні в наданих уточненнях до адміністративного позову, ні в письмових поясненнях представника позивача, ні під час слухання справи представник позивача не зазначив жодного посилання та обґрунтування того, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного ним рішення від 04.03.2010 року № 0000791701/0.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно застосовано суму штрафу у розмірі 49,86 грн., за порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000781701/0, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 24988,35 грн. за порушення ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV в частині за недонарахування податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

В п.3.4.7 акту перевірки зазначається, що в перевіряємому періоді на підприємстві проводились нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб. При цьому, вказується, що перевіркою порядку нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб встановлено, що у місяць звільнення працівників була надана соціальна пільга, що є порушенням ст.ст. 6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Детальний перелік осіб, по яким встановлено вказані порушення наведено в таблицях акту на сторінках 35-36, зокрема зазначено, що в порушення ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємством не утримано податку з доходу фізичних осіб у розмірі 7203,69 грн. та в порушення ст.6,8 цього Закону недоутримано податку з доходу фізичних осіб у розмірі 1125,76 грн. Як вбачається з акту перевірки, вказані порушення встановлено на підставі документів та звітності, наданих позивачем. Відповідачем, зокрема надано до суду розрахунок сум доходу, нарахованого (плаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перевіряє мий період (т.2, а.с.60-62).

Перелік податкових соціальних пільг, порядок вибору податкової соціальної пільги, вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги, вибір податкової соціальної пільги за її розміром та строк її дії, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги визначені ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 6.3.2, 6.3.3 п. 6.3, ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(який діяв на момент виникнення заборгованості) передбачено, що платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до доходів, визначених у підпунктах "а" - "д" цього підпункту при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2035 (який діяв на момент виникнення заборгованості) пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Враховуючи викладене, у висновку акту перевірки зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8329,45 грн.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Згідно розрахунку по вказаному порушенню, який наявний в матеріалах справи, до позивача на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) застосовано штрафну санкцію у розмірі 16658,90 грн. (8329,45 грн. х200%).

В свою чергу, судом не приймаються до уваги посилання позивача в позовній заяві, наданих уточненнях до адміністративного позову, та в поясненнях представника позивача щодо неправомірності визначеної суми податкового зобовязання у розмірі 24988,35 грн. за порушення ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, оскільки жодного доказу на підтвердження протиправності вказаного рішення та доказів, які спростовують висновки акту перевірки позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу правомірно визначено суму податкового зобовязання у розмірі 24988,35 грн. за порушення ст.6, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, а отже податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року № 0000781701/0 скасуванню не підлягає.

Разом з тим, судом не приймається до уваги посилання позивача в обґрунтування неправомірності оскаржуваних ним рішень на те, що позивачу не надсилалось повідомлення про проведення перевірки, не вручалось направлення на проведення перевірки, не були вручені наказ про продовження терміну перевірки та нове направлення на перевірку, оскільки як вже встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, директор дочірнього підприємства “Болградський мясокомбінат ВАТ «Одеська продовольча компанія»Петрову Д.С. отримав повідомлення про проведення перевірки, обидва направлення на проведення перевірки та наказ на продовження терміну проведення перевірки, що підтверджується його підписами у розписках на вказаних документах (т.1, а.с.121-122, 124-125). Крім того, посилання представника позивача на те, що перевірка була проведена не на підприємстві, судом не береться до уваги, оскільки як було встановлено судом з пояснень перевіряючих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на момент перевірки підприємство фактично не працювало, на підприємстві знаходився тільки охоронник, а також на підприємстві не було взагалі опалення, що унеможливлювало здійснення перевірки на підприємстві за відсутності належних умов для її проведення. Також, перевіряючими зазначено, що перевірка була розпочата на підприємстві, але враховуючи відсутність належних умов для проведення перевірки, за згодою директора підприємства Петрову Д.С., перевірка проводилась в приміщенні ДПІ, та перевіряючі разом із директором виїжджали на підприємство для отримання документів для проведення перевірки. Вказані обставини у судовому засіданні директором підприємства Петрову Д.С., спростовані не були.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач, як субєкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятих ним рішень, оскаржуваних позивачем.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає адміністративний позов Дочірнього підприємства «Болградський мясокомбінат»закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у Болградському районі одеської області від 04 березня 2010 року № 0000052301/0, № 0000062301/0, № 0000352302, № 0000362302, № 0000372302, № 0000781701/0, № 0000791701/0 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Болградський мясокомбінат» закритого акціонерного товариства «Одеський мясокомбінат» до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 березня 2010 року № 0000052301/0, № 0000062301/0, № 0000352302, № 0000362302, № 0000372302, № 0000781701/0, № 0000791701/0 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 10 лютого 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.