Постанова № 22102833, 21.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3151/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представник відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-РУДА»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003592301/1 від 27.12.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-РУДА»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003592301/1 від 27.12.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003592301/1 від 27.12.2010 року представник позивача зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими. Також зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.(а.с.2-10 т.І, а.с.97-104 т.ІІ).

Відповідач або його представник у судове засідання 16.02.2012 року не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце слухання справи (а.с.172), а тому на підставі положень ст. 128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Відповідачем надані заперечення проти позову, в яких просили відмовити у позовних вимогах позивачу, посилаючись на правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення та проведення перевірки відповідно до вимог діючого законодавства (а.с.240-242 т.І).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі посвідчення серії УОД №НОМЕР_1, виданого 09.12.2009 року ДПА в Одеській області, заступником начальника управління начальником відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, радником податкової служби ІІІ рангу, Стояновим Д.Д. було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-РУДА»з питань взаємовідносин ТОВ «ТІС-РУДА з ТОВ «Техагробуд»за березень,квітень, травень, червень 2010 року, за результатами якої було складено акт про результати перевірки №2509/23/34526544 від 18.11.2010 року. У зазначеному акті ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області було зроблено висновок про те , що правочини у взаємовідносинах між ТОВ «ТІС-РУДА»та ТОВ «Техагробуд»мають ознаки нікчемності в силу припису закону, в результаті чого ТОВ «ТІС-РУДА»було занижено податок на додану вартість на 528928,82 грн., в тому числі по періодах: березень 2010 року на 126850,75 грн., квітень 2010 року на 179023,33 грн., травень 2010 року на 116666,66 грн., червень 2010 року на 206388,08 грн. З висновками акту перевірки позивач не погодився, про що свідчать підписи посадових осіб підприємства (а.с.13-24 т.І).

На підставі вищезазначеного Акту перевірки позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0003592301/0 від 26.11.2010 року були нараховані податкові зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну 793 393,23 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі триста дев'яносто три гривні двадцять три копійки), у тому числі 528 928,82 (п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят дві копійки) за основним платежем та 264 464,41 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні сорок одна копійка) за штрафними І фінансовими) санкціями за заниження податкових зобов'язань. (а.с.238 т.І).

Судом також встановлено, що TOB «ТІС-РУДА» не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті перевірки №2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та вважаючи, що податкове повідомлення-рішення №0003592301/0 від 26 листопада 2010 року є необґрунтованим, 06.12.2010 року подало скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення № 0003592301/0 від 26 листопада 2010 року до акту про результати перевірки № 2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року (а.с.29-34 т.І).

27.12.2010 року TOB «ТІС-РУДА»отримало рішення ДПІ Комінтернівського району Одеської області про результати розгляду первинної скарги №15930/10/23-035/с від 27.12.2010 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0003592301/0 від 26 листопада 2010 року (а.с.35-41 т.І) та видане податкове повідомлення-рішення №0003592301/1 від 27 грудня 2010 року, яким підприємству TOB «ТІС-РУДА» було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 793 393,23 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі триста дев'яносто три гривні двадцять три копійки), у тому числі 528 928,82 (п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят дві копійки) за основним платежем та 264 464,41 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні сорок одна копійка) за штрафними (фінансовими) санкціями за заниження податкових зобов'язань (а.с.239 т.І).

15.03.2011 року TOB «ТІС-РУДА»отримало рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги №741240/25-0007 від 03.03.2011 року (а.с.50-55 т.І), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №0003592301/0 від 26 листопада 2010 року (від 27.12.2010р. № 0003592301/1), рішення цієї ДПІ від 27.12.2010 р. за № 15930/10/23-035/с про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу директора TOB «ТІС-РУДА»ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та його скасування виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено вище, відповідачем за результатами перевірки складений №2509/23/34526544 від 18.11.2010 року, але вказаний акт перевірки підписаний позивачем із зауваженням та з його висновками позивач був не згодний. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

В акті перевірки № 2509/23/34526544 від 18.11.2010 року зазначено, що на виконання вимог чинного законодавства TOB РУДА»(код за ЄДРПОУ 34526544) було укладено угоди (договори) на виконання будівельних робіт з TOB «Техагробуд»(код за ЄДРПОУ 32167540), а саме: від 23.12.2009 року №23-12 (а.с.58-64 т.І), від 24.12.2009 року № 25-12 (а.с.184-191 т.І), від 03.03.2010 року № 03-03 (а.с.148-153 т.І), від 05.03.2010 року № 05-03 (а.с.98-104 т.І), від 12.04.2010 року № 12-04 (а.с.79-85 т.І), від 21.04.2010 року № 21-04 (а.с.155-162 т.І).

Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договори відповідають вимогам статті 207 ЦК України

Згідно з норм ст. 207 Цивільного кодексу України письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування робіт, отриманих від ТОВ «Техагробуд». При цьому всі господарські операції з ТОВ «Теахагробуд»відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що у відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання угод про здійснення будівельних робіт TOB «Техагробуд»було належним чином оформлено податкові накладні (а.с.175-187 т.ІІ). Також на підтвердження фактично виконаних будівельних робіт сторонами були належним чином оформлено (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками) акти виконаних робіт за вказаними договорами (а.с.86-89 т.І, а.с.119-121 т.І, а.с.165-168 т.І, а.с.176-179 т.І, а.с.193-195 т.І, а.с.200-202 т.І, а.с.216-218 т.І ,а.с.223-225 т.І).

Таким чином, фактичне виконання умов договорів від 23.12.2009 року №23-12, від 24.12.2009 року № 25-12, від 03.03.2010 року № 03-03, від 05.03.2010 року № 05-03, від 12.04.2010 року № 12-04, від 21.04.2010 року № 21-04 сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

З огляду на вищезазначене, суд також вважає, що твердження представника відповідача стосовно нікчемності угод з контрагентом ТОВ «Техагробуд»є помилковим, а твердження про перерахування коштів без мети настання реальних правових наслідків не відповідає дійсності.

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У ст. 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну встановлено, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім цього, згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особам заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспарюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З огляду на вищезазначене суд погоджується з твердженням представника позивача, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемними, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Суд вважає зазначити, що відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищезазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Крім того, зазначені вище висновки податкового органу спростовуються також фактичною наявністю новозбудованих об'єктів, що з'явилися в результаті виконання TOB «Техагробуд»договорів підряду укладених з TOB «ТІС-РУДА»(а.с.248 -250 т.І, а.с.1-44 т.ІІ), належним чином оформлених видаткових накладних, які були використанні TOB «Техагробуд»при виконанні ними будівельних робіт (а.с.239-250 т.ІІ, а.с.1-14 т.ІІІ), накладними на відпуск матеріалів (а.с.15-20 т.ІІІ).

Також доказами виконання TOB «Техагробуд»будівельних робіт є наявність особистих підписів працівників у журналі TOB «ТІС-РУДА»з реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, що є додатком до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці та розпочато 20.02.2009 року. Зокрема є особисті підписи прораба TOB «Техагробуд»ОСОБА_5,каменярів, зварювальників, електрогазозварювальників, монтажників, водіїв, малярів, підсобних робітників та інших. (а.с.45-56 т.ІІ), наявність належним чином засвідчених копій перепусток для пропуску на територію TOB «ТІС-РУДА»працівників та техніки TOB «Техагробуд»з метою виконання будівельних робіт (а.с.21-26 т.ІІІ).

У зв'язку з тим, що TOB «ТІС-РУДА»та TOB «Техагробуд»дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо укладення договорів та фактично виконані усі зобов'язання із зазначених податковим органом у акті перевірки договорів та враховуючи те, що податковим органом не наведено жодного належного та допустимого доказу наявності ознак нікчемності в укладених між TOB «ТІС-РУДА»та TOB «Техагробуд»угодах на виконання будівельних робіт, суд вважає, що висновки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області викладені в акті про результати перевірки № 2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Суд також погоджується з твердженням представника позивача, що посилання податкового органу на те, що TOB «Техагробуд»за березень, квітень, травень, червень 2010 року за даними автоматизованої системи співставлення не задекларувало податкових зобов'язань у зв'язку з чим формування податкового кредиту TOB -РУДА»суперечить чинному законодавству є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками відповідні реквізити.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

На підставі вищенаведеного, суд вважає зазначити, що в Законі міститься певна норма, яка визначає правову підставу для нарахування податкового кредиту платником податків, а саме податкову накладну. Разом із тим, Закон містить імперативну норму, яка носить забороняючий зміст і не дозволяє включити платнику податків до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, якщо у платника податків відсутнє документальне підтвердження такого податкового кредиту, а саме: у разі відсутності оригіналу податкової накладної чи іншого подібного документа, на підставі яких згідно положень Закону здійснюється документальне підтвердження сум податкового кредиту. Таке правило визначено приписами п.п. 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, якими встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, як встановлено вище, податковий кредит TOB -РУДА»з податку на додану вартість в сумі 528 928,82 грн., в тому числі по періодах: березень 2010 року на 126850,75 грн. квітень 2010 року на 179023,33 грн. травень 2010 року на 116666,66 грн. червень 2010 року на 106388,08 грн., повністю підтверджується наявністю оригіналів належним чином оформлених податкових накладних, а фактичне здійснення будівельних робіт та сплата за них відповідними первинними документами.

Відповідно доч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не було надано доказів правомірності та обґрунтованості щодо складання висновку, викладеного в акті перевірки № 2509/23/34526544 від 18 листопада 2010 року, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ТІС-РУДА»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0003592301/1 від 27.12.2010 року щодо нарахування податкових зобовязань на загальну суму 793393 (сімсот девяносто три тисячі триста девяносто три) гривні 23 коп., у тому числі 528 928 (пятсот двадцять вісім тисяч девятсот двадцять вісім) гривень 82 коп. за основним платежем та 264464 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні 41 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке винесене на підставі висновку вищезазначеного акту перевірки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-РУДА»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0003592301/1 від 27.12.2010 року щодо нарахування податкових зобовязань на загальну суму 793393 (сімсот девяносто три тисячі триста девяносто три) гривні 23 коп., у тому числі 528 928 (пятсот двадцять вісім тисяч девятсот двадцять вісім) гривень 82 коп. за основним платежем та 264464 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні 41 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 лютого 2012 року..

Суддя Бутенко А.В.