Постанова № 22102821, 22.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

cправа № 1570/183/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року м.Одеса

09год.10хв.

СуддяОдеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі до ТОВ «Тєрас»про стягнення заборгованості, встановив наступне.

До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі, в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ «Тєрас»податкові зобовязання та штрафні санкції у розмірі 5950 грн.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Згідно з п.1.5 ст.1 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Статтею 203 податкового кодексу встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до пп. пп. 4.2.1, 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.158-162,183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі до ТОВ «Тєрас» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тєрас» (вул.Балківська, 35/1, кв.67, м.Одеса, 65110, ідентифікаційний код 36043337) на користь Держави (р/р 31112029700270, отримувач: УДКСУ у Комінтернівському районі Одеській області, код ЄДРПОУ 37984056, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 2110 (дві тисячі сто десять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тєрас» (вул.Балківська, 35/1, кв.67, м.Одеса, 65110, ідентифікаційний код 36043337) на користь Держави (р/р 31110009700270, отримувач: УДКСУ у Комінтернівському районі Одеській області, код ЄДРПОУ 37984056, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 3740 (три тисячі сімсот сорок) грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян