Постанова № 22102523, 07.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 р. № 2а-8724/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіКостецького Н.В.

за участю секретаря судового засіданняГолоднікова О.В.

представників позивачаМельник Я.Б., Лосянович Н.Й.

представника відповідачаТістечко Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісоторгпроект»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісоторгпроект»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000160/2300/2679 від 24.02.2011р. та №000159/2300/2679 від 24.02.2011р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позові, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається матеріалів справи, ТзОВ «Лісоторгпроект»зареєстровано Жовківською державною районною адміністрацією Львівської області 09.11.2006р. та присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ №34519825.

ДПІ у Жовківському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Лісоторгпроект»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., валютного тат іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт від 04.02.2011р. №90/23-0/34519825.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000160/2300/2679 від 24.02.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 5685 грн., з яких 4548 грн. основний платіж, та 1137 грн. штрафні санкції, а також №000159/2300/2679 від 24.02.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на суму 34787,50 грн., з яких 27830 грн. основний платіж, та 6957,50 грн. штрафні санкції

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області. За результатами розгляду первинної скарги ДПА у Львівській області прийнято Рішенням №12630/10/25-005/989 від 10.05.2011р., яким податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі Львівської області №000160/2300/2679 та №000159/2300/2679 від 24.02.2011р. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Крім того, за результатами розгляду повторної скарги ТзОВ «Лісоторгпроект»ДПА України прийнято рішення від 20.07.2011р. №13147/6/25-0115, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі Львівської області №000160/2300/2679 та №000159/2300/2679 від 24.02.2011р. залишено без змін, а повторну скаргу позивача без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Лісоторгпроект»порушило, зокрема, п.п.5.3.2, 5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п.5.9 ст.5, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 27830 грн., а також п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1. ст.4, п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено ПДВ на суму 4548 грн.

Підставою для таких висновків відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством проводились транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкової зобовязання. Зокрема, на думку відповідача, підприємство здійснювало операції з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту ДП «Рава-Руський лісгосп», оскільки послуги, які надано фізичними особами-підприємцями повязані з веденням господарської діяльності саме цього підприємства. Відтак, на думку відповідача, правочини, укладені між ТзОВ «Лісоторгпроект»та підприємствами, покупцями чи постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем в вересні 2010 року отримано аванс на суму 169000 грн. від ДП «Рава-Руський лісгосп». Дану операцію відображено у документах бухгалтерського обліку. Вказана обставина відображена у акті перевірки, підтверджена поясненнями Головного державного податкового ревізора ОСОБА_4 наданими у судовому засіданні 02.11.2011 року та не спростована позивачем. Відтак враховуючи, що заборгованість у позивача по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»відсутня, то кредиторська заборгованість по рахунку 631 - це отриманий аванс від ДП «Рава-Руський лісгосп», всього на суму 55111,14 грн. (база оподаткування 45925,95 грн., ПДВ 9185,19 грн.)

Згідно матеріалів справи, позивачем (підрядник) укладено Договір №14 від 22.02.2010р. з ДП «Рава-Руське лісове господарство»(замовник), відповідно до якого підрядник зобовязується надати послуги за завданням та у терміни визначені замовником, на свій ризик, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобовязувався виконати роботи по лісовому господарству і мисливству, комплекс робіт по головному користуванню, комплекс робіт по підготовці грунту, створенню, доповненню, вводу недостаючи порід та догляду лісових насаджень в Держлісфонді, заготівлі та переробці лісового насіння, послуги по вивезенню та погруз ці лісо продукції, послуги та роботи повязані з вирощуванням садивного матеріалу. Робота вважається виконаною після підписання уповноваженими представниками сторін приймально-здавального акту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Лісоторгпроект»в процесі виконання Договору №14 від 22.02.2010р., укладеного з ДП «Рава-Руське лісове господарство»залучено в якості субпідрядників підприємців та укладено договори про надання послуг у сфері лісового господарства, зокрема з ФО-П ОСОБА_5 - Договір №1 від 22.02.2010р., з ФО-П ОСОБА_6 Договір №2 від 22.02.2010р., з ФО-П ОСОБА_7 Договір №3 від 22.02.2010р., з ФО-П ОСОБА_8 Договір №4 від 22.02.2010р., з ФО-П ОСОБА_9 Договір №5 від 22.02.2010р., з ФО-П ОСОБА_10 Договір №6 від 22.02.2010р. Відповідно до вказаних договорів фізичні особи підприємці (підрядники) зобовязуються надати послуги за завданням та у терміни, визначені ТзОВ «Лісоторгпроект»(замовник), на свій ризик, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Зокрема, замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання наступних робіт, передбачених у додатках до вказаних договорів: весь комплекс робіт по лісовому господарству і мисливству, весь комплекс робіт по головному користуванню, комплекс робіт по підготовці ґрунту, створенню, доповненню, вводу недостаючи порід та догляду лісових насаджень в Держлісфонді та на землях інших землекористувачів, заготівка та переробка лісового насіння, послуги по вивезенню та погрузці лісопродукції, послуги та роботи повязані з вирощування садивного матеріалу та ін. Згідно зазначених договорів робота вважається виконаною після підписання уповноваженими представниками сторін приймально-здавального акту.

На підтвердження вказаних господарських операцій позивачем надано акти приймання-здачі виконаних робіт за договорами з ФО-П ОСОБА_5 , ФО-П ОСОБА_6 , ФО-П ОСОБА_7 , ФО-П ОСОБА_8 , ФО-П ОСОБА_9 , ФО-П ОСОБА_10 Досліджуючи надані акти судом встановлено, що вищезазначені приватні підприємці здають, а лісничі приймають виконані роботи. В судовому засіданні встановлено, та не заперечувалося позивачем, що лісничі які приймали виконані роботи є працівниками ДП «Рава-Руське лісове господарство», відтак, вказані роботи повязані з веденням господарської діяльності не ТзОВ «Лісоторгпроект», а з господарською діяльністю ДП «Рава-Руське лісове господарство». Судом не встановлено факту передачі послуг від продавця до покупця, тому такі акти не можуть бути доказом надання послуг вказаними підприємцями ТзОВ «Лісоторгпроект».

Згідно до вимог пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до припису норми п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезазначеного Закону вбачається, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні встановлено, відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання послуг у постачальників та по операціях з продажу таких послуг покупцям. Позивачем не доведено, що послуги, які були отримані ТзОВ «Лісоторгпроект»в процесі виконання Договорів з надання послуг у сфері лісового господарства, в подальшому використовувались позивачем в процесі здійснення його господарської діяльності. Крім того, позивачем не надано суду жодних розрахункових чи платіжних документів, які б підтверджували оплату та понесення сторонами витрат з надання відповідних послуг.

Відтак, суд приходить до переконання, що позивачем порушено вимоги зазначеного вище законодавства при формуванні валових витрат.

Також судом встановлено, що згідно акту перевірки перевіряючим органом встановлено помилкове включення до складу валових витрати на загальнообов"язкове соціальне страхування повязані з нарахуванням заробітної плати.

На підставі документів, представлених до перевірки встановлено, що на балансі ТзОВ "Лісоторгпроект" відсутні основні засоби 2-ої групи. Встановлено, що згідно договору оренди, підприємство орендує у ДП "Рава Руський лісгосп" наступні транспортні засоби: Урал - 5557, Причіп ГКБ819, ЗІЛ-131- 4 одиниці, ГКБ-819, КС 3575, ВАЗ 21099, ТМЗ 802, ТМЗ 802, КРАЗ 255 Б, ЮМЗ 702621, ГКБ 8350, ЗІЛ ММЗ 554, ГКБ-819. Для утримання транспортних засобів у належному стані (ремонт, покращення, тощо) в штаті підприємства передбачено посади, які укомплектовано працівниками, а саме: Токар - ОСОБА_12, ОСОБА_13, Зварщик - ОСОБА_14, Слюсар - ОСОБА_15, Механік - ОСОБА_16

В порушення пп.5.7.1 п.5.7, пп.5.6.1п.5.6, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп. 8.7.1 п.8.7ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями завищено задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.4 Декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" на загальну суму 38 123грн. в тому числі за 4 кв. 2008 року на суму 4 550грн., за 1кв.2009року на суму 3 075грн., за 2кв. 2009року, на суму 4 298грн., за 3 кв. 2009року на суму 4 665грн., за 4 кв. 2009 року на суму 5 527грн.. за Ікв. 2010 року на суму 5 047грн., за 2кв. 2010 року на суму 5 667грн., за 3 кв. 2010 року на суму 5 294грн. Оскільки витрати на загальнообовязкове соціальне страхування прямо повязані із нарахованою заробітною платою то і розмір нарахованих внесків на заробітну плату, які не відносяться до складу валових витрат не повинні бути відображені у складі валових витрат.

Крім цього встановлено, що позивачем занижено задекларовані підприємством показники у рядку 02.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів»всього на суму 172075 грн.

Позивачем не представлено суду доказів на спростування зазначених вище порушень, натомість відповідачем обґрунтовано з посиланням на норми чинного законодавства вказані у акті порушення.

Перевіркою встановлено завищення податкового зобов'язання по податку на додану вартість ТзОВ "Лісоторгпроект", показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту»на загальну суму 362 241грн. в тому числі за грудень 2008 на суму 30 063грн., за березень 2009 на суму 37 935грн., за червень 2009 на суму 51911грн.. за серпень 2009 на суму 1 402грн., за вересень 2009 на суму 18 833грн., за жовтень 2009 на суму 13 486грн., за листопад 2009 на суму 14 218грн., за грудень 2009 року на суму 17 573грн., за лютий 2010 на суму 38 693грн.. за березень 2010 на суму 29 241грн.. за квітень 2010 на суму 19 594грн., за травень 2010 на суму 22 626грн., за червень 2010 на суму 19 019 грн.. за липень 2010 на суму 18 795грн.. за серпень 2010 на суму 10 674грн., за вересень 2010 на суму 15 177грн. на суму 7 280грн., за квітень 2010 на суму 4 733грн.

Та заниження податкового зобов'язання на порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями всього на суму 40 792грн. в тому числі за січень 2010р. на суму 7 280грн. за квітень 2010р. на суму 24 327грн., за вересень 2010р. на суму 9 185грн.

В ході проведення перевірки ТзОВ "Лісоторгпроект" встановлено, що по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями" з контрагентом ДП "Рава Руський лісгосп" рахується кредиторська заборгованість, а саме: станом 01.02.2010 року на суму 43684,55грн. Станом на 01.05.2010 р. на суму 145966,84грн., Станом на 30.09.2010 року на суму 55111,14 гривень.

Кредиторська заборгованість по paxунку 361 «Розрахунки з покупцями» свідчить про отримані аванси ТзОВ «Лісоторгпроект», які потрібно оподаткувати податком на додану вартість.

В ході проведення перевірки встановлено, що платником не було включено до складу податкового зобов'язання по податку на додану вартість суми ПДВ з отриманих авансів.

Таким чином на порушення пп.7.3.1п.7.3ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 40 792 грн. в тому числі за січень 2010р. на суму 7 280грн., за квітень 2010р. на суму 24 327грн.. за вересень 2010р. на суму 9 185 гривень.

У періоді, що перевірявся, ТзОВ "Лісоторгпроект" декларував від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 21 439грн., в тому числі за серпень 2009року на суму 3372грн., за січень 2010 року на суму 2345грн., за квітень 2010 року на суму 9204грн., за серпень 2010року на суму 6518грн.».

Отже, в ході проведення перевірки встановлено, що підприємством не було включено до складу податкового зобовязання з ПДВ суми ПДВ з отриманих авансів, відтак, відповідачем збільшено грошове зобовязання позивача з ПДВ на суму 4548 грн., оскільки фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась поза межами правового поля.

Як передбачено п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього ж Закону база оподаткування операцій з поставки товарі (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до пп.7.3.1п.7.3ст.7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягає поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа , що засвідчує факт виконання робіт(послуг) платником податку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підтвердження товарності господарської операції повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її обєм та зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Статтею 2 вищевказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно законодавства.

Згідно вимог п.2 ст.3 даного Закону, бухгалтерський облік це обовязків вид обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інша види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення), згідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на її проведення.

У відповідності до вимог п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно припису норми п.9.2 ст. 9 вищезазначеного Закону, первинні документи повинні мати так обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складеного документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п.2.4 вищевказаного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документи (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 67 Конституції України закріплений обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Субєкт господарювання повинен здійснювати діяльність з метою одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Намір одержати доход виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети, крім мінімізації сплати податків, є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності.

Зазначене зловживання виражається в укладанні удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спробу ухилитись від конституційного обовязку сплати податків).

Встановлені судом фактичні обставини справи дають суду підстави вважати, що господарські операції були здійснені з метою формування ТзОВ «Лісоторгпроект» податкового кредиту.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення суд прийшов до переконання, що вони прийняте відповідачем з урахуванням вимог податкового законодавства і з дотриманням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкові повідомлення рішення винесено правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано13.02.2012р.

Суддя/підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно

СуддяКостецький Н.В.