Постанова № 22102431, 12.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. № 2а-573/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Козьміна А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 1299,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 1299,68 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу, виконував послуги та отримував дохід по виконанню цивільно-правового договору від 01.01.2011 р., укладеного між ТОВ «Альтіс-Енерго»та ОСОБА_2. Оскільки відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття, то зазначені кошти підлягають до стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву. Вважає, що в обгрунтування позовних вимог позивачем не подано доказів про отримання будь-якої заробітної плати за І квартал 2011 року. Також зазначає, що в акті розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення не зазначено даних про те, що відповідачу дійсно виплачувалась заробітна плата ТзОВ «Альтіс-Енерго».

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 07.10.2010 р. звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та на підставі поданих документів 14.10.2010 р. такого визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. За період з 01.01.2011 р. по 28.03.2011 р. позивачем виплачено відповідачу кошти в сумі 1 299,68 грн. Так, в період з 01.01.2011 р. по 28.03.2011 р., під час перебування відповідача на обліку у Львівському міському центрі зайнятості як безробітного, йому виплачено матеріальне забезпечення у січні 329,03 грн., лютому 510,00 грн., березні 460,65 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідача було ознайомлено з правилами та обовязками особи, якій надається статус безробітного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами розслідування було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку як безробітний, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Альтіс-Енерго», що підтверджується Договором про надання послуг від 01.01.2011 р., актом приймання-здавання робіт за цивільно-правовим Договором від 01.01.2011 р. № б/н від 31 березня 2011, податковим розрахунком форми № 1 ДФ за І квартал 2011 р., Актом розслідування страхових випадків № 225 від 09.11.2011 року.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не представлено доказів отримання заробітної плати за І квартал 2011 року, у звязку з тим, що відповідач, маючи статус безробітного, допустив зловживання, оскільки не надав інформації центру зайнятості щодо перебування в трудових відносинах з ТОВ «Альтіс-Енерго» та одержав протиправно допомогу з безробіття.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надіслано претензію від 30.11.2011 р. № 7427/14 щодо відшкодування коштів у сумі 1299,68 грн., проте дана претензія залишена без задоволення, а отже поверненню підлягають кошти у розмірі 1299,68 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 25555035) кошти в сумі 1299,68 грн. (одна тисяча двісті девяносто девять гривень 68 коп.)

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.03.2012 року.

Суддя Журомська М.В.