Постанова № 22100958, 13.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1501/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМирончук Н.В.

за участі секретаря Саприкіної Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора Ногіна О.М.,

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості у розмірі 34492,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості у розмірі 34492,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Механізатор» зареєстровано в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради - 18.01.1994 року, номер реєстраційної справи 69, код ЕДРПОУ- 01240769.

Відповідача зареєстровано як платника податків в державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку і на час звернення до суду він є боржником по сплаті податків до бюджету.

Підприємству позивачем було виставлено податкову вимогу № 28 від 31.01.2011 року з повідомленням про податковий борг у сумі 143202,07 грн.

У Державний реєстр обтяжень рухомого майна 07.02.2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ВАТ «Механізатор» під номером 10799582 з терміном дії податкової застави до 07.02.2016 року.

У звязку з несплатою податкових зобовязань, станом на 31.12.2011 року у підприємства виник податковий борг з:

- податку на додану вартість по декларації № 9012657526 від 19.12.2011 року в сумі 29116,00 грн.;

- орендної плати за земельні ділянки по декларації № 9000064534 від 26.01.2011 року в сумі 5376,97 грн.

Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню складає 34492,97 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглянути без участі представника позивача (а.с.32).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, судом про явку до суду був двічі повідомлений належним чином. (а.с.31).

Дослідивши надані сторонами суду документи та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку за землю.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ВАТ «Механізатор» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради за № 69 від 18.01.1994 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.22).

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків, відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Сєвєроденецьку Луганської області з 14.04.19974 року № 970 (а.с.21).

Відповідача зареєстровано в ДПІ у м.Сєвєроденецьку Луганської області як платника податку на додану вартість з 11.07.1997 року, про що свідчить Свідоцтво № 100349227 від 02.09.2011 року (а.с.20).

19.12.2011 року ВАТ «Механізатор» самостійно надано позивачу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в який відповідачем у рядку 25 самостійно зазначена сума податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 29116,00 грн. (а.с.12-14).

26.01.2011 року відповідачем самостійно надано позивачеві звітну податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік на загальну суму 64523,67грн. з яких: з січня по листопад 2011 року по 5376,97грн, за грудень 2011 року 5377,00 грн. (а.с.15-16).

З метою погашення податкового боргу позивачем відповідачу було вручено податкову вимогу № 28 від 31.01.2011 року (а.с.17).

Активи відповідача були передані у податкову заставу, згідно акту опису майна від 03.02.2011 року № 20/24-071, термін дії застави до 07.02.2016 року, що підтверджується витягом № 30230940 від 07.02.2011 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.19).

Відповідно до розрахунку заборгованості, за відповідачем числиться заборгованість у сумі 34493,00 грн., з яких: ПДВ у розмірі 29116, 00грн., земельний податок у розмірі 5377,00 грн. (а.с.6).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, заборгованість ВАТ «Механізатор» по сплаті податкового боргу складає 34493,00 грн. Доказів сплати податкової заборгованості у добровільному порядку суду не надано.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості у розмірі 34492,97 грн., підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості у розмірі 34492,97 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» (код ЄДРПОУ 01240769, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Леніна,2) на користь Держави податковий борг у розмірі 34492,97 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста девяносто дві гривні 97 коп.) з рахунків у банках, що обслуговують боржника, з якого:

- з податку на додану вартість у сумі 29116,00 грн.; на користь Держави на р/р 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код 24046627;

- з орендної плати за земельні ділянки в сумі 5376,97 грн., на користь Держави р/р №33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код 24046627.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяН.В. Мирончук