Постанова № 22100754, 13.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1497/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Анохіної Г.О.,

представника відповідача: Шпанковської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області доДержавного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток,-

ВСТАНОВИВ :

15 лютого 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003.

ВП "Шахта Черкаська" як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області з 30.07.2003.

Станом на 10.02.2012 податковий борг з податку на прибуток Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" складає 124 277, 00 грн., що підтверджується розрахунком податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства від 09.02.2012 № 13988.

З метою погашення податкового боргу Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" податковим органом вручено відповідачу першу податкову вимогу № 1/184 від 28.01.2002 та другу податкову вимогу № 2/261 від 28.02.2002.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" суму податкового боргу у загальному розмірі 124 277, 00 грн.

20 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області просив збільшити позовні вимоги та стягнути суму податкового боргу з податку на додану варітьсь у розмірі 657649,00 грн. Вказаний податковий борг підтверджується розрахунками податкових зобовязань від 09.02.2011 № 13985, № 13988 та обліковою карткою боржника.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити уточнений позов.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги про стягнення з ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта Черкаська" податкового боргу у розмірі 657649,00 грн. не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ВП "Шахта Черкаська" не є юридичною особою та не має грошових коштів на сплату заборгованості. Пояснив, що у лютому та березні 2012 року перераховано кошти на розрахунковий рахунок Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області по сплаті податку на прибуток в сумі 9533,55 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Шахта Черкаська" Державного підприємства "Луганськвугілля" згідно довідки № АА 287594 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус субєкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність по зобовязанням Відокремленого підрозділу шахта "Шахта Черкаська" повинно нести Державне підприємство "Луганськвугілля".

Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 25370169Ю0043256 (арк. справи 6). Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Словяносербському районі Луганської області з 30.07.2003 за № 57 (арк. справи 13).

За відповідачем виник податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 657649,00 грн., який самостійно узгоджено ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта Черкаська" в поданих ним до позивача розрахунках податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства № 13985 та № 13988 від 09.02.2011 за 2011 рік. У вказаних розрахунках відповідачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства за останній календарний квартал звітного періоду у розмірі 533372,00 грн., збільшення податкового зобовязання минулих періодів у розмірі 118258,00 грн., пеню в сумі 2471,00 грн. та зменшення податкового зобовязання минулих періодів у розмірі 3548,00 грн.

Таким чином, сума податкового боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 657649,00 грн. (533372,00 грн. + 118258,00 + 2471,00 грн. + 3548,00 грн. = 657649,00 грн.).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 28 січня 2002 року відповідачу вручено першу податкову вимогу від 28 січня 2002 року № 1/184, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 04 березня 2002 року відповідачу вручено другу податкову вимогу від 28 лютого 2002 року № 2/261, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 16,17).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Посилання представника відповідача на платіжні доручення за лютий березень 2012 року про перерахування до ДПІ в Словяносербському районі Луганської області коштів по сплаті податку на прибуток в сумі 9533,55 грн. судом до уваги не приймається, оскільки з пояснень представника позивача вбачаться, що вказані кошти зараховано в рахунок погашення раніше виниклого податкового боргу відповідача. Доказів оскарження дій податкової інспекції щодо перерозподілу грошових коштів відповідачем суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 87.8. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, позивачем на законних підставах перераховані грошові кошти, сплачені позивачем у сумі 9533,55 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області доДержавного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 657649,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області доДержавного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток задовольнити.

Стягнути суму 657649,00 грн. (шістсот пятдесят сім тисяч шістсот сорок девять гривень 00 копійок) з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта Черкаська" (91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в; код ЄДРПОУ 32473323) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток в доход Державного бюджету України на р/р 31113002700298, код платежу 11020100, одержувач УДКСУ в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області м. Луганськ, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова