Постанова № 22100303, 06.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1095/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Липової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 13.12.2011 № 03/5-573);

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 № б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про виключення з акту опису й арешту майна житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про виключення з акта опису й арешту майна житлового будинку, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

13.01.2012 на адресу Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» надійшла копія постанови відповідача про проведення перевірки інформації щодо наявності майна боржника. В свою чергу боржником, яким являється ДП «Луганськвугілля», надавався перелік надлишкового майна станом на 01.07.2010, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу ДП «Луганськвугілля». 04.04.2011 по ДП «Луганськвугілля», складено новий акт опису активів, який є підставою для опису майна.

16.01.2012 за дорученням Ленінського ВДВС Луганського МУЮ державним виконавцем ВДВС Словяносербського РУЮ було складено акт опису й арешту майна, згідно з яким виконавчою службою було описано та накладено арешт на майно, у тому числі будинок житловий (інв. № 1198), розташований за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3. Позивач не погоджується з описом зазначеного житлового будинку (інв. № 1198) з огляду на наступне.

У серпні 2011 року керівництвом ВП «Шахта «Черкаська» та ДП «Луганськвугілля» було направлено листи на імя заступника начальника СДПІ ВПП у м. Луганську про виключення з акта опису активів від 04.04.2011 № 13/24-036 житлового будинку інв. № 1198 із залишковою вартістю 0 грн., розташованого за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3, замість нього позивач просив включити в акт опису активів: очисні споруди інв. № 2054, мережу водопроводів інв. № 30109, трубопровід стічних вод інв. №30004, трубопровід стічних вод інв. №30006. У відповідь на листи позивачем отримано акт опису майна від 22.08.2011 № 29/24-036 щодо заміни предмета податкової застави.

Також ВП «Шахта «Черкаська» на адресу ДП «Луганськвугілля» та міського голови Зимогірївської міської ради направлялися листи з приводу надання дозволу на перехід 17-ти кімнатного двоповерхового житлового будинку по вул. Чкалова, 3, що знаходиться на балансі підприємства, в 8-ми квартирний житловий будинок, для подальшого надання квартир працівникам шахти.

Станом на 01.01.2012 житловий будинок, розташований за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3, переведено у 8-ми квартирний житловий. Ордери на ці квартири були отримані працівниками шахти.

Позивач просить суд виключити з акту опису й арешту майна житловий будинок, розташований за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, 3 (інв. № 1198).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позову. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відгук на адміністративний позов, в обґрунтування якого послався на наступне. 09.12.2011 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, у зв'язку зі скасуванням Луганським окружним адміністративним судом постанов про зупинення виконавчих проваджень, заведених на підставі виконавчих документів про стягнення з ДП «Луганськвугілля» на користь юридичних осіб, та з метою своєчасного виконання судових рішень, генеральному директору ДП «Луганськвугілля» направлено вимогу про надання відомостей щодо майна зареєстрованого за ДП «Луганськвугілля», майна, яке обліковується на балансі відокремлених підрозділів та відомостей щодо видобутку вугілля на відокремлених підрозділах ДП «Луганськвугілля».

27.12.2011 відповідачем отримано відповідь ДП «Луганськвугілля» на вимогу від 09.12.2011, до якої надано перелік надлишкового майна у загальній кількості 137 одиниць. 27.12.2011 державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ на підставі наданого Переліку на адресу відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції направлено постанову про проведення перевірки інформації щодо наявності майна боржника на відокремлених підрозділах ДП «Луганськвугілля» у кількості 4 одиниці згідно Переліку.

16.01.2012 державним виконавцем ВДВС Слов'яносербського РУЮ складеного акту опису й арешту майна боржника, згідно якого описано й арештовано майно боржника у кількості 4 одиниці, зокрема, 2 одиниці нерухомого майна, з яких у тому числі житлова будівля за адресою: м. Зимогір'я, вул. Чкалова, 3.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок зняття арешту з майна. Частиною 1 вказаної статті закріплено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що по незавершеним виконавчим провадженням арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Станом на 28.02.2012 зведене виконавче провадження № 8-88 про стягнення з ДП «Луганськвугілля» відкрито, заборгованість не погашена, підстав для зняття арешту з майна боржника передбачених законом відповідач не знаходить.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, дійшов наступного.

Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі Закон № 606) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 1 Закону № 606 передбачає, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частиною першою статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Відповідно до статті 3 Закону № 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 5 Закону № 606).

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (частина друга статті 5 Закону № 606).

Частинами першою та другою статті 57 Закону № 606 визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 606 у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

Судом установлено, що ВП «Шахта «Черкаська» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Луганськвугілля» без права юридичної особи (арк. справи 6-8).

На виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ДП «Луганськвугілля» боргу у сумі 30054783,23 грн. на користь юридичних осіб та держави.

07.12.2011 відповідачем було сформовано та направлено на адресу ДП «Луганськвугілля» вимогу про надання, зокрема, відомостей про перелік обєктів рухомого та нерухомого майна, яке зареєстроване за ДП «Луганськвугілля» на праві власності, не перебуває в заставі та на яке не поширюється дія Закону України № 2864-14 (арк. справи 42-43).

У відповідь на вказану вимогу листом від 21.12.2011 № 03/3-527 ДП «Луганськвугілля» повідомило відповідача про те, що частка надлишкового майна, яке не задіяне та не використовується у виробничій діяльності, може бути відчужене для погашення боргу, та надало перелік такого майна станом на 01.07.2010. До вказаного переліку було внесено, в тому числі, житлову будівлю, інв. номер 1198 (арк. справи 44-46).

Постановою відповідача від 27.12.2011 Відділу ДВС Словяносербського РУЮ було доручено провести перевірку інформації щодо наявності вказаного майна, що належить ДП «Луганськвугілля» (арк. справи 47).

16.01.2012 державним виконавцем ВДВС Словяносербського РУЮ на виконання постанови ВДВС Ленінського РУЮ було складено акт опису арешту майна, у тому числі житлового будинку (інв. № 1198), розташованого за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3 (арк. справи 48-49).

Суд вважає, що вказаний житловий будинок підлягає виключенню з акту опису й арешту з огляду на наступне.

Судом установлено, що 15.07.2011 позивачем на адресу ДП «Луганськвугілля» та міського голови Зимогірївської міської ради направлялися листи з приводу надання дозволу на перехід 17-ти кімнатного двоповерхового житлового будинку по вул. Чкалова, 3, що знаходиться на балансі підприємства, у 8-ми квартирний житловий будинок, для подальшого надання квартир працівникам шахти (арк. справи 18, 20).

03.08.2011 керівництвом ВП «Шахта «Черкаська» та 16.08.2011 керівництвом ДП «Луганськвугілля» були відправлені листи на імя заступника начальника СДПІ ВПП у м. Луганську про виключення з акта опису активів від 04.04.2011 № 13/24-036 будинку житлового (інв. № 1198) із залишковою вартістю 0 грн., розташованого за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3. Замість нього позивач просив включити в акт опису активів: очисні споруди (інв. № 2054), мережу водопроводів (інв. № 30109), трубопровід стічних вод (інв. №30004), трубопровід стічних вод (інв. №30006) (арк. справи 16-17). У відповідь на листи позивачем отримано акт опису майна від 22.08.2011 № 29/24-036 щодо заміни предмета податкової застави, згідно з яким із податкової застави було звільнено будівлю гуртожитку, інв. № 1198 (арк. справи 23).

Відповідно до статті 15 Житлового Кодексу Української РСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті:

1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30);

2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради;

3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (частина перша статті 18);

4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду;

5) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39);

6) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (стаття 52);

7) здійснюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу ( частина четверта статті 134), затверджують списки осіб, які вступають до житлово-будівельного кооперативу, і рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу про прийом до членів кооперативу та про надання квартири (частина шоста статті 137, частина перша статті 141);

8) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків, скасовують рішення загальних зборів або правління житлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству (стаття 138);

9) приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118), затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік категорій робітників, яким можуть надаватися такі приміщення

(стаття 120);

10) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141);

11) видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення (стаття 75);

12) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154);

13) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (стаття 178).

Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Рішенням Виконавчого комітету Зимогірївської міської ради від 28.07.2011 № 116 позивачу погоджено реконструкцію 17-ти кімнатного житлового будинку № 3 по вул. Чкалова в м. Зимогіря на 8-ми квартирний житловий будинок (арк. справи 19).

Судом також установлено, що всі вісім квартир у житловому будинку № 3 по вул. Чкалова в м. Зимогіря Луганської області були видані працівникам шахти, що підтверджується ордерами, виданими виконавчим комітетом Зимогірївської міської ради (арк. справи 52-59). Згідно з ордерами працівники позивача, що були забезпечені житлом у вказаному житловому будинку, мають малолітніх дітей.

Відповідно до частин четвертої, пятої статті 9 Житлового Кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Суд вважає, що внесення відповідачем житлового будинку до акту опису й арешту обмежує права наймачів житла щодо користування цим майном, у випадку подальшого можливого звернення стягнення на вказаний житловий будинок, без надання іншого житла, будуть порушені права наймачів житла та їхніх дітей, що є неприпустимим.

Також слід зазначити, що у відповідності до положень статті 52 Закону № 606 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідачем не надано суду доказів відсутності у боржника коштів, на які в першу чергу мало бути звернуто стягнення. Посилання відповідача у вимозі від 07.12.2011 № 21720 про наявність інформації від банків щодо відсутності грошових коштів на рахунках боржника суд до уваги не бере, оскільки суду не надано вказані повідомлення банків, що не дає змоги оцінити їх як доказ.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у звязку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Позивачем не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, тому це питання судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 71, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про виключення з акту опису й арешту майна житлового будинку задовольнити.

Виключити з акту опису й арешту майна від 16.01.2012 житловий будинок (інв. № 1198), розташований за адресою: Луганська область, Словяносербський район, м. Зимогіря, вул. Чкалова, буд. 3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 12 березня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун