Постанова № 22098100, 02.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року Справа № 0870/795/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКалашник Ю.В.

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю:

представника позивача не зявився;

відповідача - не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 1609,81грн.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Податковий кодекс України, та КАС України.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 02.03.2012 на адресу суду надійшло клопотання про уточнення суми позовної заяви, а саме про зменшення суми позову посилаючись на те, що станом на 01.03.2012 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1080,50 грн. Уточненні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець виконавчим комітетом Запорізької міської ради 20.12.2004 про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ №2103000 004224, за адресою : АДРЕСА_1.

На підставі направлень №0087, №0088 від 01.02.2011 року ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було проведено перевірку СПД ОСОБА_1 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, обігу підакцизних товарів.

За наслідками перевірки було складено Акт № 0052/08/28/23/2434120675 від 10.02.2011р. яким було встановлено: - порушення п. 1,2, 9,12,13 ст. 3, Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №265/95-ВР). Указаний акт підписаний ОСОБА_1 особисто без зауважень та заперечень. Та були надані письмові пояснення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені приписи п.п.1,2,9,12,13 ст. 3, що встановлено та зафіксовано у актах перевірок.

Згідно з приписами ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9);

вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають (п.12);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

За порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст. 17, ст. 22 цього Закону.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій №0000522304 від 18.02.2011року у розмірі 2056,90грн.

Вищезазначене рішення було отримано СПД ОСОБА_1 особисто 18.02.2011 про що свідчить підпис на корінці рішення.

Відповідачем частково було сплачено 476,40 грн.

У судовому чи адміністративному порядку рішення відповідачем не оскаржувалось, у звязку з чим повинен був сплатити суму штрафної санкції у визначений термін.

Відповідачу була нарахована пеня у розмірі 29,31грн. за період з 01.03.2011 по 07.12.2011. на підставі 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зазначені строки податкові зобов'язання не сплачені, а тому у відповідності до пп.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу платника податків.

Що стосується пені то відповідно до п. 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350\18645, за бажанням платника податків органами державної податкової служби проводиться звірення нарахованих та погашених сум.

Таким чином, нарахування пені проводиться в автоматичному режимі органами державної податкової служби, при цьому таке нарахування розпочинаються від дня граничного строку сплати зобов'язання та закінчується днем погашення зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. 29.09.2011 на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми «Ф» № 1527 від 15.09.2011р. на суму 1983,88 грн.

Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України, процедура погашення податкової заборгованості платника податків.

Згідно п.п. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.87.11. ст.87 Податкового Кодексу України Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

02.03.2012 на адресу суду надійшло клопотання позивача про уточнення суми позовної заяви, а саме про зменшення суми позову посилаючись на те, що станом на 01.03.2012 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1080,50 грн.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1080(одна тисяча вісімдесят) грн. 50 коп. на користь Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя, код одержувача 38025423 в ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 21080900, на р/р 31415541700006. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 06.03.2012.

Суддя (підпис) Ю.В.Калашник