Постанова № 22097465, 28.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Справа № 0870/186/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників

від позивача Сушко Г.В.

від відповідача - Козирєва Л.О.

- Ніколаєнко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини» про стягнення заборгованості у розмірі 54614,57 грн.

У судовому засіданні позивачем надавалися уточнення до позовної заяви, у звязку з частковою сплатою боргу, розмір податкового боргу був зменшений та сума податкового боргу на час розгляду справи становить 46212,15 грн., просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до раніше наданих заперечень, відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що суми зазначені в деклараціях перераховані у повному обсязі, що підтверджуються відповідними документами. В адміністративному позові просять відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши заперечення відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.Судом встановлено, що станом на час розгляду справи у відповідача існує заборгованість по податку на прибуток у розмірі 46212,15 грн.

Податковий борг виник внаслідок не сплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям та розрахункам податкових зобов'язань, а саме:

- декларація з податку на прибуток підприємства №141445 від 09.02.2009 на загальну суму 591,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №39717 від 12.05.2009 на загальну суму 709,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №70276 від 07.08.2009 на загальну суму 1446,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №103502 від 09.11.2009 на загальну суму 1632,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №133644 від 09.02.2009 на загальну суму 2797,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №9001593380 від 11.05.2010 на загальну суму 1549,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №57977 від 03.08.2010 на загальну суму 7108,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №9004919332 від 09.11.2011 на загальну суму 4925,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №9006880392 від 09.02.2011 на загальну суму 4843,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №65249 від 05.05.2011 на загальну суму 1499,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №9006325036 від 09.08.2011 на загальну суму 4102,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу;

- декларація з податку на прибуток підприємства №9010496718 від 08.11.2011 на загальну суму 4102,00 грн., суму зобовязань не була сплачена та набула стану податкового боргу.

Крім того, в обліковій картці боржника була нарахована пеня у сумі 10747,15 грн.

Таким чином загальна сума податкового боргу станом на час розгляду справи становить 46212,50 грн.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін судом встановлено, що позовні вимоги Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про стягнення з ТОВ «Газонні машини» податкового боргу у розмірі 46212,15 грн., що утворився внаслідок попереднього узгодження податкових зобовязань, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 20412,15 грн. з яких 14708 грн. основний борг та 5704,15 грн. пеня (за період з січня 2011 року) які підлягають задоволенню слід зазначити наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійна зміна контролюючим органом цільового призначення платежів платника податків за звітні періоди з січня 2011 року та зарахування даних платежів до облікового рахунку платника податків не як сум поточних платежів, а як сплата боргу в розумінні пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, є таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи те, що відповідач мав на момент розгляду справу борг 774581,25 грн., згідно облікової картки платника, відповідно до діючого законодавство позивач зарахував сплачену відповідачем суму 20412,15 грн. з яких 14708 грн. основний борг та 5704,15 грн. пеня (за період з січня 2011 року) в погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 25800 грн. з яких 20757 грн. основний борг та пеня 5043 грн. (за період з лютого 2009 року по грудень 2010 року) яка не підлягає задоволенню, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 5.4.1.п.5.4. ст..5 ЗУ №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені п.5.3. ст.5 визнається сумою податкового боргу. Відповідач не погасила податкові зобовязання у встановлений строк.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджену платником податків або узгоджену в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачену у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

За таких обставин, самостійна зміна контролюючим органом цільового призначення платежів, які були сплачені відповідачем (платником податків) за звітні періоди 19.02.2009 року (лютий 2009); 20.05.2009 року (травень 2009); 19.08.2009 року (серпень 2009); 19.11.2009 року (листопад 2011); 19.02.2010 року (лютий 2010); 20.05.2010 року (травень 2010); 19.08.2010 року (серпень 2010); 19.11.2011 року (листопад 2010) та зарахування вказаних платежів до облікового рахунку платника податків не як сум поточних платежів, а як сплата боргу в розумінні пункту 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто самостійне зарахування податковим органом сплачених сум податкових зобовязань в рахунок податкових зобовязань (боргу), які не визначені платником податків в призначенні платежі, є незаконним (доказі сплати відповідачем долучені до матеріалів справи).

Згідно пункту 1.7 інструкції про безготівкові розрахунки в України, затвердженої постановою Правління НБУ України від 21.01.2004 року № 22, право визначати (цільове) призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Суми податкових зобовязань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням в ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань, визначених платником податків. Правова кваліфікація вказаних обставин також підтверджується розяснювальним листом Вищого Адміністративного суду України від 17.03.2009 року № 358\13\13-09.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплаченої платником податків суми 25800 грн. з яких 20757 грн. основний борг та пеня 5043 грн. (за період з лютого 2009 року по грудень 2010 року) в рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини» суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 14708 (чотирнадцять тисяч сімсот вісім) грн. на р/р 31117003700013, код платежу 11020300, банк Гудку в Запорізькій області, МФО 813015, отримувач платежу Державний бюджет м. Мелітополя, код ЄДРПОУ 37968956.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 14.03.2012.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева