Постанова № 22096149, 22.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року /12:55/ Справа № 0870/236/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.12.2011 р. № 0004771600,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.12.2011 р. № 0004771600.

В позовній заяві позивач зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 16.12.2011 року № 0004771600, яким визначено суму штрафу за платежем з податку на додану вартість у сумі 4 764 грн. 20 коп. В якості обґрунтування нарахування штрафу в акті перевірки зазначено, що підприємством позивача несвоєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 21.01.2008 році № 0002762302, яке в свою чергу було результатом проведення в червні 2007 року податкової перевірки на підприємстві позивача. В подальшому податкове повідомлення-рішення від 21.01.2008 році № 0002762302 було оскаржене до суду, погодження його відбулося з моменту набрання чинності рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 17.09.2008 року. В 2010 році заборгованість по даному податковому повідомленню-рішенню була сплачена позивачем добровільно. Позивач зазначає, що відповідач пропустив строк накладення штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 року № 0004771600. Вказує, що оскільки податкове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2008 року № 0002762302 було сплачене у 2010 році, то до цих правовідносин має застосовуватися положення ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, а отже - шестимісячний строк для застосування адміністративного-господарських санкцій з дня виявлення порушення.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 року № 0004771600 було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми узгодженого грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2008 року № 0002762302. Посилався на положення п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, яким встановлено строк давності у період до 1095 днів. Зазначив, що в даному випадку строк позовної давності слід рахувати не з моменту узгодження податкового повідомлення-рішення № 0002762302 від 21.01.2008 року, а з моменту його фактичної сплати, тобто з 05.07.2010 року. Отже, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» з питань своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений акт від 25.11.2011 року № 477/16/32096448.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД»:

1.підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - несвоєчасна сплата сум узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 21.01.2008 році № 0002762302.

Податкове повідомлення-рішення від 21.01.2008 році № 0002762302 стало результатом проведення в червні 2007 року документальної перевірки, за результатами якої Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» було донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 23 317 грн. 00 коп. основного платежу та 11 658 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

На підставі акту перевірки від 25.11.2011 року № 477/16/32096448 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року № 0004771600 про застосування на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми узгодженого зобовязання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 21.01.2008 році № 0002762302 штрафної санкції за ставкою 20 % в розмірі 4764 грн. 20 коп.

Суд вважає висновки, які викладені в Акті перевірки від 25.11.2011 року № 477/16/32096448 обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що суми узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 21.01.2008 році № 0002762302 несвоєчасно сплачені позивачем. Згідно розрахунку штрафних санкцій, встановлено, що суми несвоєчасно сплаченого підприємством позивача податкового зобовязання, на які нараховано штраф, сплачувалося частинами, а саме:

29.06.2010 року сплачено 6294 грн. 10 коп., кількість днів затримки склала 880;

02.07.2010 року сплачено 4707 грн. 12 коп., кількість днів затримки склала 883;

05.07.2010 року сплачено 12 315 грн. 80 коп., кількість днів затримки склала 886.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлені такі строки сплати податкового зобовязання. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Дана норма статті кореспондує з нормами пункту 5.2.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час винесення податкового повідомлення-рішення від 21.01.2008 році № 0002762302.

Податкове-повідомлення рішення від 21.01.2008 році № 0002762302 оскаржувалося позивачем в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що судове оскарження закінчилося 17.09.2008 року, згідно рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, яким у задоволенні апеляційної скарги позивачу відмовлено.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків визначена у статті 126 Податкового кодексу України, за приписами п. 126.1 якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

До підприємства позивача було застосовано штраф у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу за затримку сплати суми податкового зобовязання більше ніж 30 календарних днів.

Доводи позивача відносно того, що перебіг строк для застосування штрафу потрібно визначати згідно з положеннями ст. 250 Господарського кодексу України, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення, визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Перевірка підприємства позивача була проведена на підставі до положень Глави 8 Податкового кодексу України. Проведеною перевіркою встановлення порушення норм Податкового кодексу України, а саме ст. 57, про що зазначено в самому податковому повідомленні-рішенні.

Згідно ст. 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Стаття 86 Податкового кодексу України встановлює порядок оформлення результатів перевірки, зокрема, нею передбачено складання акту перевірки та визначення грошових зобовязань перевіяємого платника, шляхом прийняття керівником податкового органу податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, також положеннями Господарського кодексу України не передбачена така форма застосування штрафу, як шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому, штрафні (фінансові) санкції повинні застосовуватися згідно положень Податкового кодексу України та у межах строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 114.1 ст. 114 Податкового Кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу

Згідно пункту 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року, також було встановлено строк давності, який дорівнював 1095 дням, для нарахування та застосування до платника податків податкового зобовязання.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з моменту фактичної сплати такого зобовязання, з 05.07.2010 року, у звязку з чим строк застосування та нарахування штрафних санкцій, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України, було додержано.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податкові зобовязання з податку на додану вартість визначені податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства та у межах строку застосування та нарахування штрафних санкцій, у звязку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 57.3 ст. 57, п. 102.1 ст. 102, 113, п.116. 1 ст. 116, п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІЗАРД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.12.2011 р. № 0004771600 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 28.02.2012 року