Постанова № 22096145, 21.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року /10:45/ Справа № 2а-0870/2473/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., за участю представника позивача Кобець К.В., представника відповідача Манастирного С.О. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос - 2007»

до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 р. № 0000182308/19 і № 0000172308/18,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос - 2007» звернулося з адміністративним позовом до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 р. № 0000182308/19 і № 0000172308/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області були винесені податкові повідомлення - рішення від 31.03.2011 року № 0000172308, яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 17 868 грн. 00 коп., нараховані фінансові санкції у сумі 8934 грн. 00 коп.; та № 0000182308, яким визначено суму зобов'язання з податку на прибуток у сумі 22 336 грн. 00 коп., нараховані фінансові санкції у сумі 5 584 грн. 00 коп. В якості обґрунтування донарахування податкових зобов'язань в акті перевірки зазначено, що підприємством позивача вчинялися правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів з одним із своїх контрагентів Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона ОПТ», що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками жовтня 2010 року на загальну суму 17868 грн. 00 коп., та до заниження суми податку на прибуток, яка підлягає сплаті за результатами роботи четвертого кварталу 2010 року на загальну суму 22336 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» податкової декларації за вересень 2010 року з нульовими показниками, не є виною підприємства позивача. Сумнівів щодо фіктивності роботи даного підприємства на момент проведення операцій купівлі-продажу у позивача не виникало. Стосовно посилання податкової інспекції, що правочини повинні вчинятися у письмовій формі, вказав, що відповідно до ст. 206 Цивільного кодексу України правочини можуть укладатися усно.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких зазначено - що проведеною позаплановою невиїзною перевіркою підприємства позивача з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, встановлено порушення позивачем Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств». Під час проведення перевірки МДПІ письмово зверталася до позивача щодо надання необхідних первинних документів, на що було отримано відповідь, що документи неможливо надати, оскільки на підприємстві застосовується реалізація товару по методу «FIFO». Посилався на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказав, що для надання юридичної сили і доказовості вчиненим правочинам, необхідна наявність первинних документів; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). Крім того, зазначає, що при проведенні перевірки одного з контрагентів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.11.2010 року, було встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, згідно даних 1-ДФ на підприємстві відсутні працюючі особи, також у підприємства відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, виробниче та торговельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності, відсутні факти передачі товарів (послуг) до підприємств покупців за відсутності актів приймання передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Отже, податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків перевірки про відсутність факту поставки товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос - 2007», у звязку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос - 2007» було завищено валові витрати, а також завищено податковий кредит по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами, прийняті правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Куйбишевською міжрайонною державною податковою інспекцією у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року та податку на прибуток за четвертий квартал 2010 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ».

За результатами перевірки складений акт від 17.03.2011 року № 34/23-015/34262409.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-2007»:

1.ч. 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст.. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» при придбанні та продажу товарів;

2.підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 підприємством занижено податок на додану вартість на суму 17 868 грн. 00 коп., яка підлягає нарахуванню до сплати в дюбжет за підсумками жовтня 2010 року;

3. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» занижено податок на прибуток у сумі 22 336 грн. 00 коп., який підлягає сплаті за результатами роботи четвертого кварталу 2010 року.

Актом перевірки встановлено, що в у період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» мало взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ».

Висновки Акту перевірки про завищення валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» обґрунтовані відсутністю факту поставки товару від контрагента, а також відсутністю інформації щодо подальшої реалізації запчастин, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ».

На підставі висновків Акту перевірки Куйбишевською міжрайонною державною податковою інспекцією у Запорізькій області прийняті податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року № 0000172308, яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 17 868 грн. 00 коп., нараховані фінансові санкції у сумі 8934 грн. 00 коп.; та № 0000182308, яким визначено суму зобов'язання з податку на прибуток у сумі 22 336 грн. 00 коп., нараховані фінансові санкції у сумі 5 584 грн. 00 коп.

Суд вважає висновки, які викладені в Акті перевірки від 17.03.2011 року № 34/23-015/34262409 обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства, з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємий період Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» віднесено до складу валових витрат суми витрат на придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» в розмірі 89342 грн. 00 коп. Валові витрати по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» сформовані на підставі:

- видаткової накладної від 02.09.2010 року б/н на загальну суму 31957 грн. 22 коп.;

- видаткової накладної від 14.09.2010 року б/н на загальну суму 29735 грн. 00 коп.;

- видаткової накладної від 22.09.2010 року б/н на загальну суму 27649 грн. 95 коп.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» був укладений в усному вигляді.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2. цієї ж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг (позаяк наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту) та отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного і розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обовязкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 "Правила оформлення документів на перевезення" зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна накладна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обовязковому порядку передається вантажоодержувачу.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Міністату України від 29.12.1995 № 488/346 "Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон повязує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» документів на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ», які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надано, акти приймання-передачі товару відсутні, довіреності та інші документи, які підтверджують транспортування товару та його прийняття, також відсутні, суд приходить до висновку, що факт передачі товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос-2007», відсутній.

Наявні у позивача копії квитанцій, расходні накладні та податкові накладні, які підтверджують проведені розрахунки, за відсутності документів, що підтверджують транспортування перевезення та його прийняття, не можуть підтверджувати реальність проведених господарських операцій.

Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів реального отримання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» у періоді, який охоплений перевіркою, з огляду на відсутність доказів щодо перевезення такого товару, його зберігання, та прийняття, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання цього товару.

Пояснення представника позивача про те, що придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос-2007» у контрагента-постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» товар транспортувався іншим підприємством, суд вважає необґрунтованими, оскільки документів щодо такого транспортування не надано.

Відсутність факту поставки запчастин підтверджується також Актом, складеним Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва від 31.12.2010 року № 1143/23-10/37100322, за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ», відповідно до якого Товариство за юридичною адресою не знаходиться, згідно даних 1-ДФ на підприємстві відсутні працюючі особи, також у підприємства відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, виробниче та торговельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності, відсутні факти передачі товарів (послуг) до підприємств покупців за відсутності актів приймання передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, наявність лише належним чином оформлених податкових накладних за умови фіктивності операцій, відсутності доказів їх реального вчинення, виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Витрати, які складаються з сум податків, сплачених платником податків у звязку із придбанням товарів протягом звітного періоду, що включаються до складу податкового кредиту, повинні бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують реальний зміст господарських операцій купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» з огляду на відсутність доказів щодо перевезення такого товару, його зберігання, та прийняття, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних від Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» суми податку на додану вартість у розмірі 17 868 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона-ОПТ» визначені податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства, у звязку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5., п. 7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Колос 2007» до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 р. № 0000182308/19 і № 0000172308/18 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 28.02.2012 року