Постанова № 22096063, 07.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року ( 12 год. 03 хв.) Справа № 2а-0870/10588/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю:

представника позивача: Свідлової М.Г.

представника відповідача: Сілецького Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСФ”

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про: визнання не чинним податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСФ” до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання не чинним податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 № 0000322301.

Відповідно до позовної заяви, на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПСФ» проводилася планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.

Зазначеною перевіркою встановлені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме визнані нікчемними угоди з ТОВ «Таврія Будпостач». Позивач з зазначеними порушеннями не згодний та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що правочини укладені між ТОВ «ПСФ» та ТОВ «Таврія Будпостач» не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Позивач вважає висновки щодо зазначених правопорушень неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративному позові в повному обємі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя отримано від Слідчого відділу податкової міліції ДПА в Запорізькій області постанову від 20.06.2011 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «ПСФ» (ЄДРПОУ 34790037) з питань взаємовідносин з «Таврія Будпостач» (ЄДРПОУ 35421550). В постанові зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПА у Запорізькій області знаходиться кримінальна справа № 461101, порушена відносно засновника TOB «Таврія Будпостач» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. В матеріалах вбачається, що у вересні 2007 року ОСОБА_3 разом з невстановленими особами, діючи умисно, з метою здійснення фіктивного підприємства, підготували та здійснили державну реєстрацію суб'єкта господарювання - TOB «Таврія Будпостач» з метою прикриття незаконної діяльності з проведення безтоварних операцій та послідуючої конвертації грошових коштів, отриманих від підприємств та організацій.

ДПІ у Комунарському районі проведено позапланову виїзну перевірку TOB „ПСФ" з питань взаємовідносин з TOB „Таврія Будпостач" за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 за результатами якої складено акт від 16 серпня 2011 року № 1453/2301/34790037, якою встановлено порушення вимог:

-п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР), зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 1 783,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року на суму 1 783,00 грн.

За розглядом матеріалів проведеної перевірки ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року №0000322301 про визначення 1 783,00 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток 445,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій:

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані підприємством 5 вересня 2011 року згідно поштового повідомлення про вручення.

В акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки по господарських відносинах з TOB «Таврія Будпостач» TOB «ПСФ» було надано копії первинних документів, згідно з якими у липні 2008 року TOB «ПСФ» отримано від TOB «Таврія Буд постач» товарно матеріальні цінності (антена кімнатна у кількості 5 шт. за ціною 81,00 грн., телевізор кольоровий у кількості 5 шт. за ціною 848,00 грн., холодильник побутовий у кількості 3 шт. за ціною 1 305,00 грн.) на загальну суму 8 560,00 грн., у т. ч. ПДВ 1 426,67 грн., на підставі видаткової накладної №2807152, рахунку - фактури № 2507/1 від 25.07.2008 та податкової накладної №2807152 від 28.07.2008. В податковому обліку підприємства зазначена операція відображена у рядку 10.1 та 17 Декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року та у рядку 04,1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснені в безготівковій формі на загальну суму 8 560,00 грн., у т. ч. ПДВ 1 426,67 грн. згідно платіжного доручення № 857 від 31.07.2008. У бухгалтерському обліку TOB «ПСФ» операції по взаємовідносинам з TOB «Таврія Будпостач» були відображені бухгалтерськими проводками: Дт 28 «Товари», Дт 201 Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками», Дт 64 «Розрахунки за податками й платежами», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальниками», Кт 31 «Рахунки в банках».

Відповідно акту від 08.07.2010 №111/23-1/35421550 «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «Таврія Будпостач» відсутнє за юридичною та фактичною адресою.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В ст.9 Закону Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати обовязкові реквізити.

Відповідно п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.94р. № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.

В акті перевірки зазначено, що документи постачання товарів від ТОВ «Таврія Будпостач» не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту придбання товару ТОВ «Таврія Будпостач». Тому відсутні підстави для відображення у податковому обліку, а саме включення до податкового кредиту сум ПДВ відповідних періодів Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСФ”.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем не перевірялось фактичне виконання робіт, передбачених договором, що призвело до припущень з боку відповідача щодо невиконання цього договору.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не повязано з господарською діяльністю позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарської операцій з ТОВ «Таврія Будпостач» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Як було встановлено, на момент вчинення зазначених вище правочинів ТОВ «Таврія Будпостач» були зареєстровані в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.

Жодних доказів того, що угоди, укладені з ТОВ «Таврія Будпостач», не були направлені на реальне настання передбачених ними наслідків, в акті перевірки не наведено.

Крім того до суду надавалися всі необхідні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів від зазначених постачальників, що спростовує висновок про безтоварність операцій.

Крім того, суд звертає увагу, що перевірка проведена на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями».

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідна підстава для проведення позапланових податкових перевірок передбачена підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з наведеним підпунктом, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Ані норма пункту 86.9 статті 86, ані норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Отже, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а не лише щодо тих, які є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальній справі. Зокрема, подібну перевірку може бути проведено також і в межах кримінальної справи, порушеної за фактом.

Виходячи з викладеного, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України регулює порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Відтак, особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було призначено відповідно до кримінально- процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Тому в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма кореспондує також із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеним пунктом у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Якщо ж за результатами розслідування кримінальної справи не буде підтверджено фактів порушення податкового законодавства (будь-якими особами, не лише засудженими), то результати податкової перевірки, проведеної в межах відповідного розслідування, не будуть використані для винесення податкових повідомлень рішень.

У відповідних випадках податковий орган не позбавлений права провести іншу позапланову документальну перевірку (за наявності відповідних підстав, наприклад, зустрічну тощо), виявити самостійно відповідні порушення і винести податкове повідомлення рішення без посилання на матеріали перевірок, здійснених в межах кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПСФ” до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання не чинним податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 № 0000322301 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 02.09.2011 № 0000322301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.О. Артоуз