Постанова № 22096056, 01.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року (15 год. 20 хв.) Справа № 0870/919/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

06.02.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач знаходиться у нього на обліку як платник єдиного податку. Станом на 31.01.2012, у звязку з несплатою податкових зобовязань за листопад грудень 2011 року сума податкового боргу відповідача по єдиному податку з фізичних осіб становить 147,32 грн. за ставкою цього податку 200 грн.

Ухвалою судді від 07.02.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 20.02.2012.

15.02.2012 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 20.02.2012 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою від 20.02.2012 судове засідання відклалось на 01.03.2012.

У судове засідання 01.03.2012 відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Від позивача надійшла заява від 27.02.2012 про розгляд справи без його участі.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №НОМЕР_2 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 20.01.2011, ОСОБА_1 зареєстрована 13.01.2011 як фізична особа - підприємець.

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 17.01.2011 з січня 2011 року відповідача було переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, види діяльності відповідачем визначені як рекламна діяльність.

Рішенням Енергодарської міської ради пятого скликання тридцять четвертої сесії від 27.11.2008 № 11 для фізичних осіб-підприємців, які займаються рекламною діяльністю, встановлена ставка єдиного податку у розмірі 200,00 грн. на місяць.

Податковий борг виник з наступного: при нарахуванні узгодженої суми у розмірі 86,00грн. за листопад 2011 року, яка була частково погашена за рахунок існуючої переплати, залишок податкового боргу становить 61,32 грн.; при нарахуванні узгодженої суми у розмірі 86,00 грн. за грудень 2011 року. Відповідно до довідки про заборгованість, на час звернення до суду, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати до бюджету єдиного податку становить 147,32 грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі Указ №727), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.

Відповідно до п. 3) підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Відповідно до пункту 1 Указу №727 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу №727 передбачено, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Частиною другою пункту 5 Указу №727 встановлено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 визначено, що протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як субєкта підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 147,32 грн. Зазначене підтверджується даними довідки про заборгованість.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається судом податковим боргом.

Відповідно п.59.1., п.59.3, п.59.4 та п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України: у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 29.11.2011року №53 на суму 61,32грн., яка була повернута на адресу ДПІ у м. Енергодар Запорізької області з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». У звязку з чим податківцями складено акт від 10.01.2012 про не вручення податкової вимоги субєкту підприємницької діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що податкова вимога надіслана (вручена) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржена.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована: 71504, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету м. Енергодар на р/р 31516970700015, код бюджетної класифікації 18050400, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 37942215 - заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 147,32 гривень (сто сорок сім гривень 32 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)Р.В. Кисіль