Постанова № 22095812, 14.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року 15:30                               Справа № 2а-0870/10573/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря Богомаз Г.А. та представників:

позивача:                     не з’явились;

відповідача:                     не з’явились;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 листопада 2011 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 1998,47грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/10573/11, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 листопада 2011 року, який відкладено до 14 грудня 2011 року у зв’язку з неприбуттям відповідача або його представників.

14 грудня 2011 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2009 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи – підприємця.

25 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя із заявою, в якій, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, при цьому відповідачем був визначений вид підприємницької діяльності, якою вона мала займатися – роздрібна торгівля непродовольчими товарами.

Ставка єдиного податку за зазначений вид діяльності складає 200 грн. на місяць.

Відповідно до даних облікової картки платника податків ПП ОСОБА_1, на час звернення до суду, з урахуванням наявної переплати у сумі 1,53 грн., має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку у розмірі 1998,47 грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» передбачено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200гривень на місяць. Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обов’язок зі сплати єдиного податку суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов’язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Частиною другою пункту 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 визначено, що протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1998,47 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків відповідача.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 25 лютого 2010року №1/91 на суму 198,47грн. та другу податкову вимогу від 01 квітня 2010 року №2/202 на суму 398,47грн., які були вручені позивачу належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.

Протягом 2010 року податковий борг відповідача, за рахунок несплати єдиного податку, збільшився до 1998,47 грн.

У зв’язку з тим, що відповідачем суму заборгованості погашено не було, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято рішення від 07 травня 2010 року № 66 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 проти заявлених позовних вимог не заперечує, із сумою боргу згодна.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя (р/р 34129999700004, отримувач: Державний бюджет Заводського району м. Запоріжжя, код платежу 99999999, код ЄДРПОУ 34677136, банк отримувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) заборгованість з єдиного податку у розмірі 1998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 47 (сорок сім) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                        (підпис)                     Ю.П. Бойченко