Постанова № 22095608, 22.02.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3903/11

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. 14.50 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., при секретарі судового засідання Рекунова К.А., та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ТОВ «Завод «Конвектор»- представник Резуненко О.А.;

відповідача: ДПІ в м. Ужгород - представник Бондарєва В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 22 лютого 2012 року було винесено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 23 лютого 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 08.06.2011 р. №0001472341 та № 0001482341 .

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В обґрунтування позову вказав, що податковим органом 06.11.2011 року було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Завод «Конвектор», яке являється правонаступником ПП «Карніка». За результатами перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає необґрунтованим висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ПП «Карніка»та ПП «Уж-експрес», оскільки всі необхідні документи ПП «Карніка»були отримані від постачальника ПП «Уж-Експрес», товари були поставлені постачальником.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши суду письмові заперечення (а.с.53-58). Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та повідомив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, оскільки придбання позивачем товарів у ПП «Уж-Експрес»спростовано поясненнями директора даного підприємства ОСОБА_3, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року, згідно якої визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ПП «Уж-Експрес», документи від імені даного підприємства підписані невідомою особою, а відтак, договір купівлі-продажу товарів є нікчемним. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м. Ужгороді Закарпатської області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Завод «Конвектор», яке являється правонаступником ПП «Карніка» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, про що було складено відповідний акт від 06.05.2011 року за №2/23-50/20455240. (а.с.10-40). За результатами перевірки, інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.06.2011 року №0001472341 (а.с.31), яким позивачу визначено зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 39421,25 грн. та №0001482341 (а.с.32), яким Позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 31537,50грн. Дані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем у звязку із його висновком про відсутність реального настання юридичних наслідків по договорах поставки, які мали місце між ПП «Карніка» та ПП «Уж-Експерс».

Як вбачається із матеріалів справи, та згідно пояснень представника позивача, ПП «Карніка»придбавало у ПП «Уж-Екпрес»певні товарно-матеріальні цінності (будівельні та розхідні матеріали). Згідно пояснень представника позивача, письмового договору купівлі-продажу, або поставки не укладалося, а всі розрахунки здійснювалися згідно отриманих рахунків-фактур та податкових накладних. Згідно даних податкового органу, викладених у акті перевірки, у ПП «Уж-Екпсрес» загальна численність працюючих на даному підприємстві складає одну особу - директор ОСОБА_3, згідно пояснень якого він зареєстрував дане підприємство без мети здійснення підприємницької діяльності за винагороду. Підприємство зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_4 (а.с.12-13). Згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року визнано недійсними установчі документи ПП «Уж-Експрес»із моменту реєстрації (а.с.76-78).

Згідно рахунків-фактур (а.с.81-101, 123-144) ПП «Карніка»придбало у ПП «Уж-Експрес» товарно-матеріальні цінності та отримало відповідні податкові накладні (а.с.102-122). Податкові накладні підписані особою ОСОБА_5 (а.с.102-104, 108-109, 112-122), ОСОБА_7 (без ініціалів)- (а.с. 110-111), та ОСОБА_6 (а.с. 105-107). Окрім цього, частина рахунків-фактур не підписана посадовою особою ПП «Уж-Експрес»(а.с.89, 98). У видаткових накладних передбачено умови поставки відвантаження зі складу (а.с.123-144), проте представник позивача повідомив, що дані товари доставлялися представником ПП «Уж-Експрес»на склад ПП «Карніка», а хто виписував податкові, видаткові накладні та рахунки-фактури повідомити не може.

Відповідно до статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до ч.1 ст. фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Згідно ст.. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.. 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.655. за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст.. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Враховуючи всі докази в сукупності, в тому числі і постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 р. (а.с.76-78), рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (а.с.81-144), суд приходить до висновку, що правочин нібито укладений між ПП «Уж-Експрес»та постачальником не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до п.2. ст.215 ЦК України „недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю.

Враховуючи, що у ПП «Уж-Експрес»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ПП «Уж-Експрес»не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній абр нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається із пояснень директора ПП «Уж-Експрес»ОСОБА_3 (а.с.77), він не здійснював підприємницьку діяльність від імені підприємства, а просто здійснив реєстрацію такої юридичної особи за винагороду. Згідно ч.1. ст.. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищенаведеного ПП «Уж-Експрес»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням валових доходів, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у ПП «Уж-Експрес»відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з купівлі-продажу товарів (послуг) підприємствам постачальникам та підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.1.,5.2.1 ст.5, пп.11.2.1. п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», по податковому обліку Позивача віднесено до складу валових витрат суму по операціях з ПП «Уж-Експрес»в розмірі 126147,00 грн., по угодах, які є нікчемними. Враховуючи вище наведені порушення, Позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 31537,00 грн. (а.с.30-31). За період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року Позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 4070291 грн. В ході перевірки встановлено завищення на загальну суму 25230,00 грн.(за 07.2010 1731 грн.; за 08.2010 1960 грн.; за 09.210 3788 грн.; за 10.2010 2874 грн.; за 11.2010 2296 грн., за 12.2010 12581 грн.(а.с.25-26).

Відповідно до ч.1-2 ст. 215 Цивільного кодексу України: - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доказів реальності та товарності правочинів між ПП «Карніка»та ПП «Уж-Експрес»представником позивача суду не надано.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, проте, навіть ті документи, що надані представником позивача, а саме рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні не підтверджують товарності операцій, окрім цього оформлені із порушеннями, зокрема на рахунках фактурах відсутні підписи особи (а.с.83, 93), податкові та видаткові накладні підписані особою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 (а.с.102-122), яка, згідно пояснень особи, що зареєструвала підприємство «Уж-Експрес»- ОСОБА_3 не являлася посадовою особою (а.с.76-78).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 1. ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Конвектор»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2011 р. №0001472341 та № 0001482341відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.