Постанова № 22095259, 14.02.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1920/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуба В.І.

за участю сторін:

представника позивача Бурі Олександра Олександровича;

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати»про стягнення коштів з рахунків платника,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 лютого 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2012 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати», якою просила, стягнути кошти з рахунків Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати»у розмірі 71151,54 грн..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у звязку з відмовою позивача від позову в частині стягнення 13734,68 грн. закрито провадження у справі в цій частині.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує наступне. За Сільськогосподарським виробничим кооперативом агрофірмою «Карпати»рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 57416,86 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000252332 від 24 лютого 2011 року, декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року в розмірі 556 грн. та нарахованої пені в розмірі 1,13 грн.. У звязку з наявною переплатою в розмірі 1,25 грн. та сплаченою сумою в розмірі 2213,02 грн. сума податкового боргу становить 57416,86 грн.

Відповідач надав суду зустрічну позовну заяву, яку в подальшому просив вважати запереченням, яким заперечив проти позову з наступних підстав. Відповідач не був ознайомлений з актом перевірки № 52-2332/03748489 від 11.02.2011 року, як передбачають норми Податкового кодексу, а також інших законодавчих актів, нормативних документів. Лист (бандероль) з повідомленням про вручення, з актом перевірки № 52-2332/03748489 від 11 лютого 2011 року та податковими повідомленнями-рішеннями від 24 лютого 2011 року № 81/0000262332/0/483 та № 82/0000262332/0/484 направлено на адресу відповідача 02 березня 2011 року, про що свідчить штамп поштового відділення. Відповідно працівниками ДПІ у Тячівському районі порушено терміни проведення та реалізації матеріалів планової виїзної перевірки, які передбачені законодавчими актами, нормативними документами ДПА України (Наказ № 355, інші накази щодо встановлення термінів проведення та реалізації матеріалів планових виїзних документальних перевірок) та Податковим кодексом України. На титульній сторінці акта перевірки відсутній порядковий (номерний) знак бланка, що дає можливість робити висновок що вищезгаданий акт перевірки оформлено на фірмовому бланку, який в ДПІ у Тячівському районі на обліку не рахується. Також працівниками ДПІ у Тячівському районі в порушення Додатку 7 до наказу ДПА України №584 «Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання - юридичних осіб, а також філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень»на надісланому на адресу відповідача акті перевірки № 52-2332/03748489 від 11.02.2011 року відсутні підписи на кожній сторінці відповідальної особи, що дає можливість зробити висновок про те, що матеріали перевірки оформлені з порушенням встановлених норм та, відповідно, не мають юридичної сили. Крім того, позивачем безпідставно виключено зі складу витрат підприємства та податкового кредиту, суми витрат та ПДВ у відповідних періодах повязаних з придбанням та списанням бензину на автомобіль ГАЗ 24 ( держ. номер НОМЕР_2) який списаний з обліку підприємства згідно акта списання основних засобів від 16 лютого 2008 року, тобто в попередніх звітних податкових періодах, які не були предметом даної перевірки. Відповідно шляхові листи підприємством на вказаний автомобіль у періоді, який перевірявся не могли виписуватись та не виписувались, акти на списання палива та вказаний бензин на підприємстві не оформлялися. Сума безпідставно зменшених податковими органами валових витрат по даних операціях склала 9883 грн., та відповідно нарахованого податку на прибуток у відповідних періодах у розмірі 2471 грн.. Також податковим органом зменшено суму валових витрат підприємства за 4-й квартал 2009 року на суму 117740 грн. по придбаному (без відповідних документів) вугіллю, яке використовувалось підприємством у виробничій діяльності для випічки будівельної цегли. Вказане вугілля було придбано від фізичних осіб (реквізити яких вказані в супровідних документах) взамін за відпущену (реалізовану) цеглу яка включена в реалізацію у відповідному періоді. При цьому представниками податкового органу за умови виключення по результатах перевірки зі складу валових витрат, повязаних з придбанням вказаного вугілля не враховано вказане зменшення при визначенні залишків ТМЦ на кінець звітного періоду при розрахунку приросту - убутку ТМЦ, яке з точки зору податкового органу підприємством не придбавалось, так як воно придбано «без відповідних документів». Так станом на 31 грудня 2009 року згідно даних обліку нашого підприємства при визначенні приросту на кінець звітного періоду в залишку рахувалися ТМЦ на суму 339622 грн., які враховані в складі валових доходів підприємства при складанні річної звітності підприємства з податку на прибуток за 2009 рік, в тому числі вугілля в кількості 281 т. на суму 105707 грн.. Відповідно податковим органом безпідставно збільшено по результатах планової виїзної документальної перевірки суму податку на прибуток за 4-й квартал 2009 року в розмірі 26427 грн. та, відповідно, застосовано на вказану суму штрафні санкції.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, які викладені в позовній заяві та клопотання від 19 січня 2012 року № 283, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судові засідання, що проходили 20 січня 2012 року та 14 лютого 2012 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що юридична особа Сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма «Карпати»була зареєстрована 30 березня 2000 року Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи та довідкою Закарпатського обласного управління статистики № 9901 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.а.с. 7, 8). Місцезнаходженням відповідача є: Закарпатська область, Тячівський район, с. Терново, вул. Леніна, 96.

04 квітня 2000 року відповідач був взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Тячівському районі, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (4-ОПП) № 6701 від 05 квітня 2000 року (а.с. 9).

Працівниками Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області було проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача. За результатами перевірки було складено акт № 50-2332/03748489 від 11 лютого 2011 року, згідно якого перевіркою встановлено також порушення статті 11 пункту 11.3 підпункту 11.3.1, статті 5 пункту 5.4 підпункту 5.4.10, статті 5 пункту 5.3 підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, в результаті чого перевіркою донараховано податку на прибуток в сумі 47259 грн. (а.с.а.с. 10, 11).

На підставі вказаного акта позивачем 24 лютого 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252332/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 47259 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11815 грн. (а.с. 12). Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 05 березня 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13).

Згідно облікової картки платника у відповідача рахувалася переплата в розмірі 1,25 грн., а також, відповідачем було сплачено 556 грн. податку на прибуток приватних підприємств, у звязку з чим відповідачеві було нараховано пеню в розмірі 1,13 грн. (а.с.а.с. 17,18). Таким чином, сума заборгованості по вказаному податковому повідомленні-рішенні становила 58517,88 (47259+11815-1,25-556+1,13) грн..

Крім того, згідно декларації з податку на прибуток підприємства № 25531 відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року в розмірі 556 грн. (а.с. 25). Вказане зобовязання відповідачем не сплачене.

Згідно клопотання позивача, що надійшло до суду 20 січня 2012 року, відповідачем частково погашено суму податку на прибуток в розмірі 1657,02 грн. (а.с. 52).

Отже, сума заборгованості відповідача по податку на прибуток приватних підприємств становить 57416,86 (58517,88+556-1657,02) грн..

Відповідно до статті 4 пункту 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.1 Закону України № 334/94-ВР валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до статті 5 пункту 5.1 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3 підпункту 5.3.9 Закону України № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Відповідно до статті 11 пункту 11.3 підпункту 11.3.1 Закону України № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 49 пункту 49.18 підпунктів 49.18.1-49.18.5 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до статті 54 пункту 54.1 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до статті 56 пункту 56.17 підпункту 56.17.1 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, в тому числі днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Відповідно до статті 56 пункту 56.17 підпункту 56.17.5 абзацу 2 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 123 пункту 123.1 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання.

Доводи відповідача є не обґрунтованими та спростовуються нормами вказаного Закону та Податкового кодексу України.

Зважаючи на вказані норми Закону України № 334/94-ВР та Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати»задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків 26006035002187, 26040035002187 в АТ «Комінвестбанк», МФО 312248 Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Карпати»(90545, с. Терново, вул. Леніна, 96, Тячівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний код 03748489) у розмірі 57416,86 (пятдесяти семи тисяч чотирьохсот шістнадцяти грн. 86 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

ГоловуючийГаврилко С.Є.