Постанова № 22094911, 13.02.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1448/11

Ряд стат. звіту № 11.5

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.12.2010 року)

представник відповідачів в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" до відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, Головного управління юстиції в Закарпатській області, приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 17 лютого 2012 року.

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна фірма "Яворник"ВАТ (далі позивач, ВАТ "АФ "Яворник") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-7) до відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції (далі відповідач 1, відділ ДВС), Головного управління юстиції в Закарпатській області (далі відповідач 2, ГУ юстиції), приватного підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач 3, ПП ОСОБА_2), якою просить визнати протиправними дії відповідачів 1 та 2 щодо призначення оцінки описаного та арештованого майна, згідно акту опису і арешту майна серії АА № 984115 від 24.01.2011 року, та заборонити використовувати оцінку описаного та арештованого майна для продажу з прилюдних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем 3 оцінку майна боржника ВАТ "Яворник", на підставі акту опису і арешту майна ВАТ "АФ "Яворник" від 24 січня 2011 року. При цьому, відповідачем 1 описано та арештовано майно (транспортні засоби), що не належить боржнику, оскільки таке є спільним майном, тобто, не враховано вимоги п. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо визначення частки ВАТ АФ "Яворник", на яке може бути звернено стягнення, в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, додатково зазначивши, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року (яке набрало законної сили) визнано право спільної власності на арештоване майно та звільнено таке з під арешту, в зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач 1 письмові заперечення проти позову суду не надав, явку представника в судові засідання не забезпечив та 6 лютого 2012 року суду надано клопотання відповідача 1 (лист відділу ДВС від 06.02.2012 року за № 475, а.с.137), яким просить розглянути справу без участі представника відповідача1, та у відповідності до ст. 122 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача 1, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач 2 заперечення проти позову суду не надав, явку представника в судові засідання не забезпечив, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце судових засідань, та згідно ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача 2, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач 3 надав суду заперечення проти позову (лист ПП ОСОБА_2 від 14.06.2011 року, а.с.85), яким проти позову заперечив, зазначивши, що позовом не ставиться вимог до нього, крім того, він є учасником виконавчого провадження, але не є суб'єктом владних повноважень та оскарження висновку фахівця оцінювача не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Стосовно суті позову зазначає, що єдиною підставою для задоволення позову позивачем зазначено неналежну ідентифікація власника КТЗ, однак, ідентифікація власника проводилась на підставі законодавства України, відповідно до даних технічних паспортів на транспортні засоби, згідно вимог Постанови КМ України від 07.09.1998 року № 1388.

В судове засідання відповідач 3 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце судових засідань, та у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності відповідача 3, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвалою суду від 20 липня 2011 року (а.с.96-97) зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Закарпатської області від 2 червня 2011 року у справі № 5008/556/2011 (рішенням господарського суду Закарпатської області від 2 червня 2011 року (справа № 5008/556/2011, головуючий суддя Швед С.Б., а.с.86-87) відмовлено в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" до відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, Головного управління юстиції в Закарпатській області, приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним оцінок транспортних засобів та заборони використовування оцінок описаного та арештованого майна. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2011 року (а.с.100-101) скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 2 червня 2011 року у справі № 5008/556/2011 та припинено провадження у справі (оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах, так як відноситься до компетенції адміністративних судів).

Ухвалою суду від 14 жовтня 2011 року (а.с.108-109) поновлено провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

24 січня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС описано та арештовано належне боржнику (ВАТ АФ "Яворник") майно: УРАЛ-5557-10, д/н 50522РТ (позиція 1), ЄОВ 4421 КРАЗ 255-Б, д/н 50239РТ (позиція 2), ГАЗ-66, д/н 51146 РТ (позиція 3), ПАЗ 672, д/н 554-59 РТ (позиція 4), причіп ГКБ 9851, д/н 00573 РЕ (позиція 5), УАЗ 31512, д/н 00421 РТ (позиція 6), УРАЛ-43202, д/н 35151 ІКА (позиція 7), УРАЛ-43204, д/н 50518 РТ (позиція 8), УРАЛ-43202, д/н 35161 ІКА (позиція 9), УРАЛ-43202, д/н35141 ІКА (позиція 10), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту опису й арешту майна від 24.01.2011 року серії АА№984115 (а.с.8-11).

28 квітня 2011 року відділом ДВС направлено ВАТ „АФ „Яворник” дев'ять рецензій на первинні оцінки, проведені ПП ОСОБА_2 (лист відділу ДВС від 28.04.2011 року з додатками до нього, а.с.12-64), який отримано ВАТ АФ "Яворник" 29.04.2011 року (довідка відділення зв'язку, а.с.65).

Згідно пояснень представника позивача, відділом ДВС виносилась постанова про призначення експерта (суб'єкта оціночної діяльності) для участі у виконавчому провадженні, також ним (відповідачем 1) направлявся лист з повідомленням щодо ознайомлення з результатами експертної оцінки арештованого рухомого майна (звітами про оцінку транспортних засобів від 21.03.2011 року), однак, позивач не погодився з оцінкою та звернувся до відділу ДВС з вимогою переглянути висновки з оцінки транспортних засобів, в зв'язку з чим відповідачем 1 прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для рецензування звітів про оцінку майна.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

ВАТ "АФ "Яворник" просить суд визнати недійсними результати оцінки транспортних засобів боржника в звязку з недослідженням ним питань, що стосуються права власності ВАТ „АФ „Яворник” на вказане майно.

Відповідно до ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон 606), цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону 606 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок та умови здійснення виконавчого провадження визначено главою четвертою Закону 606.

Частинами 2, 4 ст. 58 Закону 606 передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згідні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

З урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства та фактичних обставин справи щодо додержання органом державної виконавчої служби процедури проведення виконавчого провадження, суд не знаходить правових підстав для визнання протиправними дій відповідача 1, оскльки призначення оцінки проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, в порядку, в межах повноважень та у строки, встановлені ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відсутні підстави для задоволення вимоги позовної заяви щодо визнання протиправними дій відповідача 2 (Головного управління юстиції в Закарпатській області), оскільки позовною заявою не наводиться жодних даних та доказів щодо протиправності дій відповідача 2, тобто, слід відмовити в задоволенні позовної вимоги в зв'язку з її безпідставністю.

Крім того, позовною заявою ВАТ "АФ "Яворник" зазначено як відповідача суб'єкта оціночної діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 (відповідач 3), стосовно чого суд констатує наступне: суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження висновку оцінювача не підлягають розгляду адміністративними судами

Правова позиція з даного питання викладена в п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 року за № 3, яким також зазначено, що У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - юридична особа - у порядку господарського судочинства

За наведених обставин, слід відмовити в задоволенні вимоги позову про визнання протиправними дій відповідачів щодо призначення оцінки описаного та арештованого майна.

Стосовно вимоги позову про заборону використовувати оцінку описаного та арештованого майна, суд констатує наступне:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року (справа № 5008/558/2011, головуючий суддя Васьковський О.В., а.с.143-145) визнано право спільної часткової власності на майно автотранспортні засоби: УРАЛ-5557-10, д/н 50522РТ; ЄОВ 4421 КРАЗ 255-Б, д/н 50239РТ; ГАЗ-66, д/н 51146 РТ; причіп ГКБ 9851, д/н00573 РЕ; УАЗ 31512, д/н 00421 РТ; УРАЛ-43202, д/н 35151 ІКА; УРАЛ-43204, д/н 50518 РТ; УРАЛ-43202, д/н 35161 ІКА; УРАЛ-43202, д/н35141 ІКА за компанією „Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.” (Іспанія, м. Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF: А-97174122) та за відкритим акціонерним товариством „АФ Яворник” (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Гагаріна, 1, код 00273695) та звільнено з-під арешту майно - автотранспортні засоби: УРАЛ-5557-10, д/н 50522РТ; ЄОВ 4421 КРАЗ 255-Б, д/н 50239РТ; ГАЗ-66, д/н 51146 РТ; причіп ГКБ 9851, д/н 00573 РЕ; УАЗ 31512, д/н 00421 РТ; УРАЛ-43202, д/н 35151 ІКА; УРАЛ-43204, д/н 50518 РТ; УРАЛ-43202, д/н 35161 ІКА; УРАЛ-43202, д/н35141 ІКА, що вказані в Акті опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 (позиції 1-3,5-10).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року (а.с.146-150) рішення господарського суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року у справі № 5008/558/2011 залишено без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду (у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано) набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10 листопада 2011 року (набрало законної сили) визнано право спільної часткової власності (за компанією „Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.” (у розмірі 92 відсотка) та за ВАТ "АФ Яворник" (у розмірі 8 відсотків) на автотранспортні засоби, що зазначені у позиціях 1-3, 5-10 Акту опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 року та звільнені з під арешту автотранспортні засоби, вказані в позиціях 1-3, 5-10 Акту опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 року.

Відповідно до ст.60 Закону 606 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи встановлені судовим рішенням обставини щодо спільної часткової власності на арештоване майно та звільнення з під арешту автотранспортні засоби, вказані в позиціях 1-3, 5-10 Акту опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 року відсутні підстави для використання оцінки описаного та арештованого майна транспортних засобів, що вказані в позиціях 1-3,5-10 Акту опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 року.

За наведених обставин, позов підлягає до часткового задоволення та в межах заявлених позовних вимог - слід заборонити використання результатів експертної оцінки описаного й арештованого майна (згідно акту опису й арешту серія АА № 984115 від 24.01.2011 року, а саме: транспортні засоби) від 15 квітня 2011 року в частині: УРАЛ-5557-10, д/н 50522РТ (позиція 1), ЄОВ 4421 КРАЗ 255-Б, д/н 50239РТ (позиція 2), ГАЗ-66, д/н 51146 РТ (позиція 3), причіп ГКБ 9851, д/н 00573 РЕ (позиція 5), УАЗ 31512, д/н 00421 РТ (позиція 6), УРАЛ-43202, д/н 35151 ІКА (позиція 7), УРАЛ-43204, д/н 50518 РТ (позиція 8), УРАЛ-43202, д/н 35161 ІКА (позиція 9), УРАЛ-43202, д/н35141 ІКА (позиція 10).

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідачів, суд присуджує стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь ВАТ АФ "Яворник" судові витрати частково у розмірі 1,70 грн., оскільки підтвердженими є витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн., згідно квитанції від 06.05.2011 року за № 8 (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" до відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, Головного управління юстиції в Закарпатській області, приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправними дій задовольнити частково.

2. Заборонити використання результатів експертної оцінки описаного й арештованого майна (згідно акту опису й арешту серія АА № 984115 від 24.01.2011 року, а саме: транспортні засоби) від 15 квітня 2011 року в частині: УРАЛ-5557-10, д/н 50522РТ (позиція 1), ЄОВ 4421 КРАЗ 255-Б, д/н 50239РТ (позиція 2), ГАЗ-66, д/н 51146 РТ (позиція 3), причіп ГКБ 9851, д/н 00573 РЕ (позиція 5), УАЗ 31512, д/н 00421 РТ (позиція 6), УРАЛ-43202, д/н 35151 ІКА (позиція 7), УРАЛ-43204, д/н 50518 РТ (позиція 8), УРАЛ-43202, д/н 35161 ІКА (позиція 9), УРАЛ-43202, д/н35141 ІКА (позиція 10).

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" (Закарпатська область, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Гагаріна, 1 код 00273695) частину витрат зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 1,70 грн. (одна гривна сімдесят копійок).

5. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті