Постанова № 22093993, 21.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11537/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віка" до державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001882301 від 07 червня 2011 року,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віка" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001882301 від 07 червня 2011 року. В обґрунтування позову позивач зазначає, що державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Віка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 19 травня 2011 року № 2274/23-1/22044044/0110. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 0001882301 від 07 червня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 9584 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7667 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 1917 грн. Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає незаконним, оскільки при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем не було враховано ті обставини, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підставі яких ТОВ "Віка" включило до складу податкового кредиту суму 7667 грн. були вилучені працівниками СВ податкової міліції ДПА у Житомирській області в рамках розслідування кримінальної справи. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було порушено вимоги ст.58 Податкового кодексу України, оскільки до податкового повідомлення-рішення не було додано розрахунок податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з"явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджується рішеннями про результати розгляду скарг ТОВ "Віка" поданими у порядку адміністративного оскарження. Крім того, зазначив, що витребування при проведенні перевірки у правоохоронних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку є правом органів ДПС, а не їх обовязком.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Віка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 19 травня 2011 року № 2274/23-1/22044044/0110. На підставі висновків акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення рішення № 0001882301 від 07 червня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 9584 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7667 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 1917 грн.

Дане судове рішення було оскаржено в адміністративному порядку, але рішеннями вищестоящих податкових органів залишено без змін.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п 54.3.2. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Тобто, передбачена певна процедура з"ясування всіх обставин при проведенні перевірки податковими органами. В даному випадку, посадовим особам необхідно було надати запит до податкової міліції або до суду на підтвердження наявності податкової накладної, оскільки позивачем були надані всі документи, які підтверджують правомірність дій позивача щодо віднесення сум до податкового кредиту.

Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З метою повного та всебічного зясування обставин справи, згідно відповіді Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2012 року №1-60/12 4Б4 на запит від 12.01.2012 року №0670/11573/835/12, працівниками Житомирського окружного адміністративного суду було отримано копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які були вилучені працівниками СВ податкової міліції ДПА у Житомирській області та знаходились у матеріалах кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками складу злочинів передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст.212 КК України.

Серед отриманих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку є податкова накладна №10 від 08.08.2008 року видана ПП ОСОБА_3 ТОВ "Віка", яка підтверджує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суму 6500,00 грн. у звязку з чим, суд приходить до висновку, що позов у частині визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 6500,00 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню на суму 6500,00 грн. донарахованого податкового зобовязання з податку на додану вартість, то разом з цим підлягають скасуванню накладені на позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 1625,00 грн., яка визначена судом у відсотковому відношенні пропорційно до суми скасованого податкового повідомлення-рішення.

Разом з цім, неправомірність нарахування іншої суми податкового зобов"язання позивачем не доведена, а тому в цій частині слід відмовити.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивач на порушення ст.58 Податкового кодексу України, оскільки ненадання розрахунку податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій має формальний характер та не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віка" задовольнити частково.

Визнати податкове повідомлення-рішення №0001882301 від 07 червня 2011 року Державної податкової інспекції у м. Житомирі в частині визначення податкового зобов"язання в сумі 6500 грн. та штрафних санкцій в сумі 1625 грн. протиправним та скасувати його.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови.

Головуючий суддя:М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 24 лютого 2012 р.