Постанова № 22093870, 01.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/9521/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2011 р. №0000392304, №0000402304,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" (в порядку ст.55 КАС України замінено строну на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011 року № 0000392304 та № 0000402304.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що Товариство протягом перевіряємого періоду не допускало порушення Податкового кодексу України, зазначені в акті перевірки. Також вважає, що висновок Державної податкової інспекції у м. Житомирі є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість є такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі 08.04.2011 року було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Сторсак Україна" (відповідно до протоколу №76 від 01.11.2011 року ТОВ "Сторсак Україна" змінило свою назву на ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" з перереєстрацією в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку в січні, лютому 2011 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: грудень 2010 року, січень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт №1584/23-2/20428705 від 08.04.2011 року (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від"ємне значення різниці між сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту за січень 2011 року на 223667 грн. та лютий 2011 року на 543467 грн..

Крім того, на порушення п.200.1 та п.200.4а ст.200 Податкового кодексу України Товариством завищено заявлену до відшкодування суму ПДВ за січень 2011 року в розмірі 300 грн., за лютий 2011 року в розмірі 223667 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011 року № 0000392304, яким зменшили суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року в сумі 543467 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000402304, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року в сумі 300 грн. та лютий 2011 року в сумі 223967 грн..

Перевіряючи зазначені повідомлення-рішення на відповідність їх ст.2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті з порушенням вимог вказаної норми закону з огляду на наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки акту перевірки, згідно якого відповідач вказує на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Хім Торг" та ТОВ "Торггазстрим".

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Сторсак Україна" заключено договір з ТОВ "Хім Торг" за № 027/09/09 від 27.09.2009 року. У відповідності з умовами даного договору ТОВ "Хім Торг" продає, а ТОВ "Стросак Україна" купляє поліетилен високого тиску, поліетилен низького тиску, лінійний поліетилен, поліпропілен, поліетерол. Відповідно до п.3.1 ст.3 даного договору термін прийому-передачі товару, місце його передачі сторони обумовлюють окремо і фіксують в додатках до договору для кожної партії товару. Згідно до п.2 доповнень до договору № 42-31/01/11 від 31.01.2011 року, № 41-24/01/11 від 27.09.2009 року, № 43-10/02/11 від 10.01.2011 року умови передачі продукції на складі продавця в м.Києві.

До перевірки підприємством не надано товаро-транспортних документів, які посвідчують транспортування товару зі складу в м.Києві, зокрема, товаро-транспортних накладних.

Таким чином, ТОВ "Сторсак Україна" безпідставно (штучно) сформувало податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ "Хім Торг" на загальну суму ПДВ 223667 грн. з метою заниження об"єкту оподаткування, оскільки в ході перевірки не доведено фактичне отримання та використання товару в господарській діяльності підприємства.

Крім того, згідно наданих до перевірки документів, транспортування товару (поліпропілен) здійснювалося за рахунок ТОВ "Торггазстрим". Товаро-транспортні накладні, що надані до перевірки, заповнені неналежним чином, а саме: не вказана марка автомобіля, що перевозив товар, не заповнено переадресування, не вказані конкретні адреси пунктів розвантаження товару, не повністю заповнені відомості про вантаж, не вказано суму, на яку відпущено, хто дозволив відпуск, немає інформації про приймання вантажу водієм-експедитором, про вантажно-розвантажувальні операції та інші відомості товаро-транспортної накладної.

Перераховані вище недоліки свідчать про грубе порушення порядку заповнення товаро-транспортної накладної, що передбачено п.11 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 про Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що викликає сумнів відносно самої операції поставки товару та взагалі наявності даного товару.

Таким чином, ТОВ "Сторсак Україна" безпідставно (штучно) сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ "Торггазстрим" на загальну суму ПДВ 543466,67 грн. з метою заниження об"єкту оподаткування.

Однак, суд не може погодитися з даними доводами податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту вникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Так, згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (підпункту 198.3 статті 198 ПКУ).

При цьому господарською діяльністю вважається згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Оскільки TOB "Сторсак Україна" придбавало у TOB "Хім Торг" та ТОВ "Торггазстрим" товари (поліетилен) з метою виготовлення товарів з даної сировини з метою подальшого їх продажу, а отже для отримання прибутку, то такі товари є використаними в господарській діяльності підприємства.

Зокрема, вказані обставини підтверджуються актом перевірки, в якому, зафіксовано здійснення позивачем оподатковуваних операцій як на митній території України так і за її межами. Так, ТОВ "Сторсак Україна" у січні-лютому 2011 року, згідно договорів, укладених з нерезидентами (Швеція, Росія, Німеччина, Норвегія) реалізовано на експорт продукцію власного вирбництва, а саме: поліпропіленові контейнери типу Біг-Бег, чохли поліпропіленові на загальну фактурну вартість 7647763 грн. та 6192162 грн. відповідно.

Тобто, придбана позивачем сировина (товар) - поліпропілен, поліетилен, полістерол, була використана в межах господарської діяльності, а відтак висновки про "безтоварність" здійснених операцій спростовується самим актом перевірки.

Крім того, пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ TOB "Торггазстрим" та у TOB "Хім Торг" товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання та отримання від TOB "Торггазстрим" та TOB "Хім Торг" товарів, що підтверджується, відповідно, договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 02-02/ПП-2-11 від 02.02.2011 року, договором купівлі-продажу полімерів № 027/09/09 від 27.09.2009 року, податковими та видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи. Отриманий товар був оприбуткований по бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується виписками бухгалтерських рахунків. Оплата за придбаний товар, в тому числі податок на додану вартість, була проведена на рахунки контрагентів позивача в безготівковій формі, що підтверджується копіями виписок з банківських рахунків та рахунками-фактурами.

Щодо посилань відповідача на недоліки в оформлені товаро-транспортних накладних, то суд не приймає дані доводи до уваги, оскільки Податковий кодекс України ставить єдину умову правомірності формування податкового кредиту, а саме: наявність належним чином складеної податкової накладної. Разом з тим, акт перевірки будь-яких зауважень до оформлення податкових накладних не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 Податкового кодексу України.

Крім того, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату Товариством сум податку на додану вартість в ціні придбаних у TOB "Торггазстрим" та у TOB "Хім Торг" товарів, які видали позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем. Отже, наявні у позивача податкові накладні є належними доказами формування податкового кредиту у січні та лютому 2011 року.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту Товариства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржувані рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 27.04.2011 року № 0000392304 та № 0000402304 не відповідають вимогам закону, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011 року № 0000392304 та № 0000402304.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" з Державного бюджету України 6 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 06 лютого 2012 р.