Постанова № 22093723, 15.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3243/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М. ,

при секретарі - Корольовій О.С., Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський кар'єр"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об"єднанної державного податкової інспекції №0000691502/1 від 29.04.2010 року, яким ВАТ "Коростенський кар"єр" визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 61761,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3088,00грн.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі проведеної 17.03.2010 року відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питань визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в податковій декларації за січень 2010 року з висновками якої вони не погоджуються.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що за результатами камеральної перевірки позивача встановлено заниження останнім суми податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 61761,00грн. (значення рядка 23.4 декларації з ПДВ), чому слугував акт перевірки №327/23-01/00292422 від 03.08.2009 року, яким встановлено порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено рядок 26 "Залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" на суму 77301,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 17.03.2010 року посадовими особами Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року ВАТ "Коростенський кар"єр", про що складено акт №38/15-02.

Перевіркою встановлено, що платником податків порушено п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, вимог п.п.5.12.5 розділу 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, затвердженого у Міністерстві юстиції 30.01.2009 року за №90/16106, в зв"язку з чим, на підставі п.п.17.1.4 п.17.4 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду січня 2010 року на 61761,00грн.; зменшено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) на 15440,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3088,00грн. (61761грн. х 5% = 3088,05грн.).

Винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалося в апеляційному порядку до Коростенської ОДПІ, однак за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами оскарження, Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000691802/1 від 29.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 64849,00грн., з яких 61761,00грн. за основним платежем, 3088,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що підприємством 16.02.2010 року засобами телекомунікаційного зв"язку з використання електронних підписів подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року (вх. №9000225136).

Відповідно до вказаної декларації рядок 1 задекларовано в сумі 79377,00грн. Обсяг поставки на митній території України, що оподатковується за ставкою 20% становить 396884,00грн. Рядок 2.1 "Експортні операції" задекларовано в сумі 208847,00грн., рядок 8 "Коригування податкових зобов"язань" задекларовано в сумі 0,00грн., рядок 9 "Усього податкових зобов"язань" задекларовано 79377,00грн., рядок 10.1 задекларовано в сумі 100909,00грн., "обсяг придбання з податком на додану вартість на митній території України, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%" задекларовано в сумі 504544,00грн., рядок 16 "Коригування податкового кредиту" задекларовано в сумі 7204,00грн., рядок 16.4 "Інші випадки" - 7204,00грн. В додатку №1 до декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість" платником зазначено, що підставою для проведення коригування податкового кредиту до зменшення в рядку 16.4 декларації на загальну суму ПДВ 7204,00грн. є отримання податкових накладних із запізненням. Рядок 17 "Усього податкового кредиту" задекларовано в розмірі 93705,00грн., рядок 18.2 "Від"ємне значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту з ПДВ" задекларовано в сумі 14328,00грн. з обранням зарахування від"ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 декларації), рядок 23 задекларовано в сумі 15440,00грн., в тому числі: рядок 23.2 в сумі 15440,00грн. - це перенесення значення рядка 26 податкової декларації за грудень 2009 року.

Як вбачається з акту перевірки, в лютому 2010 року від підрозділу податкового контролю юридичних осіб отримано службову записку за №24/23-01, в якій викладено, що на підприємстві в 2009 році проводилася планова виїзна документальна перевірка, згідно якої на підприємстві встановлено порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено рядок 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" на суму 77201,00грн. та відповідно до п.п.5.12.5 розділу 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", вказана сума належить до відображення в рядку 23.4 податкової декларації зі знаком "-". Враховуючи вищевикладене, податковий орган прийшов до висновку, що фактичне значення рядка 23 складає "-61761,00грн.", в т.ч.: фактичне значення рядка 23.2 в сумі 15440,00грн. (перенесене значення рядка 26 декларації за грудень 2009 року); фактичне значення рядка 23.4 "зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу" в сумі 77201,00грн. - згідно акту документальної виїзної перевірки №327/23-01 від 03.08.2009 року, а отже, розбіжність становить "-61761,00грн.".

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В підтвердження цьому в декларації з податку на додану вартість є рядок 22.1 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість», а при відсутності податкового боргу рядок 22.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

Також п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону вказано якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону, має від’ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду.

В підтвердження цьому в декларації з податку на додану вартість є рядок 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", який складається з двох рядків 25.1 «на рахунок платника у банку» та 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» та рядок 26 «залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту». І вже після того, як платником задекларовано бюджетне відшкодування (а саме рядок 25 декларації) відповідно до вимог п.п. 7.7.3 статті 7 Закону вказано «у разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів».

В цьому випадку сума визначеного платником бюджетного відшкодування (рядок 4 Розрахунку бюджетного відшкодування) відображається в рядку 25.2 декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.3 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку па додану вартість, затвердженого наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 106 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09:07.1997 року за № 250/2054. декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Тобто заповнення рядка 23.4 Декларації, є обов'язком платника податку.

Відповідно до пп. пп. 5.12.5 та 5.12.6 розділу 5 зазначеного Порядку рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів па підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1. ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-».

На думку податкового органу, при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року позивач не врахував результатів виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року ПАТ "Коростенський кар"єр", викладених в акті від 03.08.2009 року №327/23-1/00292422, яким встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на 1131469,00 грн. та прийняте за результатами його розгляду податкове повідомлення-рішення за №0001012301/0, якими Позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на дану суму.

Суд не погоджується з висновками податкового органу та вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 1 п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з п.п. 5.2.3. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою

Процедура адміністративного оскарження, відповідно до п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що відображення зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ проводиться платником податку в разі, коли податкове зобов’язання прийняте за таким актом перевірки стає узгодженим в розумінні п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач вказаним правом на оскарження рішення Відповідача, як контролюючого органу, скористався, та оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Житомирського окружного адміністративного суду (адміністративна справа №2а-2014/10/0670).

Відповідно, на час подання декларації з ПДВ за січень 2010 року, податкове повідомлення-рішення №0001012301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами перевірки від 03.08.2009 року (акт №327/23-01/00292422) було оскаржено в судовому порядку, а тому відповідно до вимог ст.5 Закону України від 21.12.2000 N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" таке рішення Відповідача не було узгодженим.

З огляду на зазначене, висновки акту перевірки № 38/15-02 від 17.03.2010 р. про порушення позивачем п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до збільшення суми яка за результатом звітного періоду підлягає сплаті до бюджету та зменшення суми яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду є необґрунтованими та здійснено при довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

Підпунктом 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, застосування до платника податків фінансових санкцій, передбачених п.п. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можливе за наявності суми недоплати (донарахування суми податкового зобов’язання платника податків). З огляду на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000691502/1 від 29.04.2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                                М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 15 березня 2012 р.