Постанова № 22093672, 10.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/5768/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Недашківської Н.В.,

за участю представників позивача та ДПІ у м. Житомирі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області <Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0000522304,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту відповідач-1), Головного управління державного казначейства України у Житомирській області (далі по тексту відповідач-2) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000522304 від 25.05.2011р.; зобов'язання відповідача-1 надати відповідачу-2 висновок із зазначенням суми 48800,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнення з Державного бюджету України в особі відповідача-2 на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 48800 грн.; стягнення з відповідача-1 судових витрат.

Ухвалою Житомирського адміністративного суду від 08.06.2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 надати відповідачу-2 висновок із зазначенням суми 48800,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000522304 від 25.05.2011р.; стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48800 грн.; стягнути з відповідача-1 судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав в повному обсязі уточнені позовні вимоги і пояснив, що за результатами позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем, було ухвалене податкове повідомлення-рішення №0000522304 від 25.05.2011р., яким було зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 48800,00грн., яке Товариством було заявлене до відшкодування за лютий 2011 року. Суть порушення, як зазначила представник позивача, відповідачем зведена до несвоєчасного підтвердження податкових зобов'язань та сплати податку на додану вартість постачальниками ТОВ "Континент Нафто Трейд"(м.Луцьк) та ПП"ОККО Бізнес", які в свою чергу є постачальниками Позивача. Така позиція відповідача, на думку представника позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач свій податковий кредит з податку на додану вартість за вказаний період сформував у повній відповідності до вимог чинного законодавства та отримав право на відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість. Несвоєчасне виконання або невиконання іншими платниками (постачальниками постачальників) своїх зобов'язань по сплаті вказаного податку, на думку представника позивача, повинно бути підставою для відповідальності самих таких платників, а не позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що дійсно за результатами документальної невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000522304 від 25.05.2011р., яким було зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48800,00 грн., яке було заявлене до відшкодування за лютий 2011 року.

Таке рішення було зумовлене тим, що податковий кредит позивача за січень 2011 року був сформований в результаті придбання пального у ТОВ "Континент Нафто Трейд" та ПП "ОККО Бізнес". Зазначені постачальники в свою чергу придбавали вказане пальне у контрагентів, податковий кредит яких відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України сформований з ознаками сумнівності. Таким чином, на думку податкового органу, не було підтверджено факт надмірності сплати даними контрагентами податку на додану вартість по вказаному товару. Винесене податкове повідомлення - рішення, на думку представника відповідача, відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області - в судове засідання не зявився, раніше заявляв клопотання про можливість розгляду справи у відсутності представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які з"явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі було здійснено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дейв Експрес" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за лютий 2011року, за наслідками якої складено акт від 17.05.2011 року №2229/23-2/22053439 у якому встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 48800,00 грн., чим порушено п.73.5 ст. 73, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України; встановлено завищення позивачем від"ємного значення з податку на додану вартість у лютому 2011 року в сумі 370,00 грн., чим порушено п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522304 від 25.05.2011 року про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 48800,00 грн. лютий 2010 року, яке і є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, судом враховується, що правовідносини, повязані з формуванням податкового кредиту та отриманням бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на час виникнення спору були врегульовані Податковим кодексом України.

Приписами п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу Українпи визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Враховуючи наведені норми податкового законодавства, суд неодноразово зобов"язував відповідача надати результати проведення зустрічних перевірок контагентів позивача, однак витребовувані документи надані суду не були.

Враховуючи відсутність документальних доказів про проведення перевірки ТОВ "Континент Нафто Трейд" та ПП "ОККО Бізнес" по взаємовідносинам з позивачем, доводи відповідача з цього приводу, викладені у акті перевірки - є надуманими та такими, що не підтвердились в судовому засіданні.

З приводу порушення позивачем норм п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, судом встановлено.

Приписами п.п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 200.4. ст. 200 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на законодавче регулювання підстав формування податкового кредиту та розрахунку сум бюджетного відшкодування суд вважає, що визначальною умовою для висновку про протиправність або законність оскаржуваного податкового повідомлення є встановлення факту наявності у позивача податкових накладних та документів, які б підтверджували факт сплати сум податку, нарахованих у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

При цьому, в силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Між тим, надані позивачем документи дають суду підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання палива своїм постачальникам у ТОВ "Континент Нафто Трейд" та ПП"ОККО Бізнес" які виписали позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому така податкові накладні є належним доказом формування податкового кредиту.

Згідно акту перевірки та із пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні, зменшення зазначених бюджетних відшкодувань позивачу було зумовлено виключно тим, що податковий кредит позивача за січень 2011 року був сформований в результаті придбання пального у ТОВ "Континент Нафто Трейд" та ПП "ОККО Бізнес". Зазначені постачальники в свою чергу придбавали вказане пальне у контрагентів, податковий кредит яких відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України сформований з ознаками сумнівності. Таким чином, на думку представника відповідача, не було підтверджено факт надмірності сплати даними контрагентами податку на додану вартість по вказаному товару.

Така позиція відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є наслідком безпідставно довільного трактування окремих правових норм Податкового кодексу України.

Так, жодними нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. ваке твердження Відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо іншої особи як платника вказаного податку.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Є безпідставними посилання податкової інспекції, відповідача у справі, на те, що право позивача на відшкодування не було своєчасно підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача. Податковий кодекс України не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням наведених обставин справи та норм, що регулюють спірні правовідносини, суд не вбачає правових підстав для відмови в задоволенні позову про скасування оскаржуваного податкового-рішення в частині зменшення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Дейв Експрес".

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2011 року №0000522304, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48800,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України через орган державного казначейства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 48800,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" судовий збір у сумі 494,80 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.