Постанова № 22093665, 28.09.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7162/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Степанова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" <Текст >

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання протиправним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332301 від 23.05.2011року,-

встановив:

У липні 2011 року ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначало, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" з питань достовірності виникнення від"ємного значення по податку на додану вартість в декларації за січень 2011 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року державними податковими інспектороми був складений акт № 700/23-01/13568156 від 05.05.2011 року, в якому зафіксовано порушення з боку товариства вимог п.п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України при формуванні від"ємного значення між сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту за січень 2011 року у сумі 274144,00 грн.; встановлено завищення від"ємного значення мціж сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року у сумі 462851,00 грн., внаслідок чого, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 року у сумі 274144,00 грн.; встановлено завищення залишку від"ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 208300,00 грн. На підставі вказаного акту Коростенською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2011 року за № 0000332301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 254769,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, на думку відповідача, є той факт, що до реєстру отриманих податкових податкових накладних за порядковим номером 6 включено податкову накладну №1 від 31.01.2011 року від ТОВ "Спецгортехніка" за отримані послуги оренди техніки. Однак, при перевірці актів надання послуг встановлено невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Акти оформлені у довільній формі, що позбавляло можливості ТОВ "Бехівський гранкар"єр" включати до складу податкового кредиту, оскільки в них відсутня інформація про фактично понесені витрати, пов"язані з отриманням в оренду спецтехніки. В акті наданих послуг відсутє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв"язок з підготовкою, організацією, отриманням в оренду спецтехніки. Окрім цього, ТОВ "Бехівський гранкар"єр" до реєстру отриманих податкових накладних включені податкові накладні отримані в січні 2011 року від ТОВ "СКВ-МІГ" по придбанню дизельного пального. При здійсненні перевірки податковим органом встановлено відсутність у всіх товарно-транспортних накладних: номеру подорожнього листа, інентифікаційного коду вантажоодержувача, виду перевезень й установлений для даного виду перевезень цифрового коду, дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати та часу прибуття до вантажоодержувача, дати і часу виїзду від вантажоодержувача, прізвища, ім"я, по баткові та підпис особи, яка отримала вантаж, печатки (штамп) вантажоодержувача. Отже, на думку контролюючого органу, позивач перерахував кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об"єкта оподаткування, несплати податків, тому такі дії призводять до втрат дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням. Вважає його протиправним та просить скасувати, так як товариство вірно сформувало податковий кредит з операцій по оренді спецтехніки, яку отримали від ТОВ "Спецтехніка", а також обгрунтовано віднесло до складу валових витрат та сум ПДВ послуги по прибданню дизельного палива та бензину у ТОВ "СВК-МІГ".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Коростенської ОДПІ, суд враховує наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар"єр" як юридична особа зареєстроване Коростенською районною державною адміністрацією 22.10.1993 року, перереєстровано 15.02.2001 року. Як платник податків перебуває на податковому обліку в Коростенській обєднаній державній податковій інспекції.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 січня 2002 року № 09337394.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр» (надалі - позивач) з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість в декларації за січень 2011 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 р. державними податковими інспекторами податкового органу 05.05.2011 року був складений акт №700/23- 01/13568156 (надалі по тексту-акт).

В акті перевірки зафіксовано порушення з боку ТОВ "Бехівський гранітний кар"єр" п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу, а саме:

- від"ємне значення між сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту (р. 21 Декларації) за січень 2011 року в сумі 274144,00 грн.;

- завищено від"ємне значення між сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту ( р.21 Декларації) за лютий 2011 року в сумі 462851, 00 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р.25.1 Декларації) за лютий 2011 року в сумі 274144,00 грн.;

- завищено залишок від"ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 208300,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000332301 від 23.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 254769,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями Податкового кодексу України, зважаючи на наступне.

Позивачем на підтвердження понесених валових витрат та, відповідно, отримання послуг по оренді майна від ТОВ "Спецгортехніка", правомірності віднесення цих витрат до валових та сум ПДВ у їх складі до податкового кредиту були надані наступні документи: договір оренди майна №01/11-2010 від 01.11.2010 року; зведений акт орендованого майна по договору оренди майна №01/11-2010; акт надання послуг №1 від 31.01.2011 року, акт надання послуг №3 від 28.02.2011 року, де зазначено найменування робіт, послуг: оренда спецтехніки, оренда автомобіля Тайота, оренда Хундай, оренда автомобіля ГАЗ, оренда Екскаватор гусеничний, оренда ємкості на загальну суму 1163631,50 гри. в т.ч. ПДВ 193938,58 грн.;

- податкову накладну №12 від 30.12.2010 року;

- виписки банку про оплату TOB «Бехівський гранітний кар'єр" за надані послуги по оренді майна.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, «податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 і(ього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з: придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».

Підставою для формування податкового кредиту (ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України) є податкова накладна. Право на складання податкових накладних надано лише особам, які зареєстровані платниками ПДВ в порядку передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України (ст. 201.8).

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата здійснення тієї події, що була раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів/,... або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, за змістом наведених правових норм, право на нарахування податкового кредиту за датою здійснення першої з подій виникає незалежно від того чи придбані платником ПДВ товари (послуги) почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платником податку протягом звітного податкового періоду, у якому такі товари (послуги) придбані чи будуть використовуватись в подальшому, а також від того чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду чи ні.

За таких обставин, посилання податкового органу в акті перевірки на віднесення до податкового кредиту операцій по оренді спецтехніки без їх документального підтвердження не приймаються до уваги судом та не можуть бути правовою підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту у зв'язку з реальним придбанням товарів (послуг), оплатою їх вартості, а отже оплатою ПДВ в ціні товарів (послуг), що підтверджується документально та не заперечується податковим органом (арк. 9 Акту).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з поруїиенняи вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари/послуги, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, (ст. 201.10 Податкового кодексу України).

Отже, аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексу України передбачена єдина підстава для формування податкового кредиту - наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної №12 від 30.12.2010 року, виписаної продавцем таких послуг - TOB «Спецтортехніка»- платником ПДВ.

Згідно п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, «бюджетному відшкодуванню підлягає зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарв/послуг або до Державного бюджету України».

Враховуючі викладене, а також те, що позивачем фактично сплачене ПДВ у складі договірної вартості послуг по оренді спецтехніки, що підтверджується документально, висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на 193938,58 грн. є необгрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами.

Перевіряючи правомірність формування валових витрат та, відповідно, придбання дизельного палива та бензину у TOB «СВК-МІГ», а також обгрунтованість віднесення позивачем сум ПДВ у їх складі до податкового кредиту судом враховують надані позивачем документи, а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки (копії яких є в матеріалах справи).

Так, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з: придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операіііях у межах господарської діяльності платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операіііях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для формування податкового кредиту (ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України) є податкова накладна. Право на складання податкових накладних надано лише особам, які зареєстровані платниками ПДВ в порядку передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України (ст. 201.8).

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата здійснення тієї події, що була раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів/,... або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, за змістом наведених правових норм, право на нарахування податкового кредиту за датою здійснення першої з подій виникає незалежно від того чи придбані платником ПДВ товари (послуги) почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платником податку протягом звітного податкового періоду, у якому такі товари (послуги) придбані чи будуть використовуватись в подальшому, а також від того чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду чи ні.

За таких обставин, посилання податкового органу в акті перевірки на віднесення до податкового кредиту операцій по придбанню дизельного палива без їх документального підтвердження не приймаються судом до уваги, та не можуть бути правовою підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту у зв'язку з реальним придбанням товарів (послуг), оплатою їх вартості, а отже оплатою ПДВ в ціні товарів (послуг), що підтверджується документально та не заперечується податковим органом (арк.9, 10 акту).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з поруиіенняи вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари/послуги, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, (ст. 201.10 Податкового кодексу України).

Отже, аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексу України передбачена єдина підстава для формування податкового кредиту - наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Як зазначалося вище, позивачем сформовано податковий кредит на підставі належно оформленої податкових накладних, виписаних продавцем таких товарів - TOB «СКВ-МІГ»- платником ПДВ .

Приписами п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарв/послуг або до Державного бюджету України.

Враховуючі викладене, а також те, що позивачем фактично сплачене ПДВ у складі договірної вартості отриманого дизельного палива, що підтверджується документально, висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року по операціям з TOB «СКВ-МІГ» є надуманим та таким, що спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Посилання податкового органу на нікчемність дій у зв"язку з данними системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контагентів на рівні ДПА України, постачальником нафтопродуктів ТОВ "СКВ-МІГ" є ТОВ "Авантіс", стан платника "10" - запит на встановлення місцезнаходження - є юридично необгрунтованими.

Нормами цивільного законодавства не передбачено поняття нікчемності дій, однак наявне поняття нікчемності правочину.

Так, підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні нікчемності податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "СКВ-МІГ" та ПП "Авантис" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Коростенською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з ТОВ "СКВ - МІГ" постачальником нафтопродуктів якого є ПП "Авантис" досліджувалось при розгляді адміністративної справи №0670/5844/11, рішення в якій набрало законної сили.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000332301 від 23.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" суму сплаченого судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.