Постанова № 22093652, 12.09.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/6575/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Вітковської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.С. ЛТД" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання незаконним, скасування рішення від 16 серпня 2010 року за №46958/10/28-01 та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2010 р. № 00123516018/0,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С.С. ЛТД" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекція у м. Житомирі з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 24.12.2010 року №00123516018/0; зобов'язати ДПІ у м. Житомирі визнати податкове декларацію з ПДВ за липень 2010 року як податкову декларацію; зобов'язати ДПІ у м. Житомирі провести дані податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року в картці особового рахунку ТОВ "А.С.С. ЛТД".

Під час розгляду справи від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме: визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у м. Житомирі про невизнання податкової декларації з ПДВ, поданої ТОВ "А.С.С. ЛТД" за липень 2010 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 24.12.2010 року №00123516018/0.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що товариством як платником податку була подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року в електронному вигляді відповідно до договору про визнання електронних документів, проте з невідомих причин відповідач зазначену декларацію не прийняв. У зв'язку з цим підприємство надало декларацію з ПДВ за липень 2010 року наручно до ДПІ у м.Житомирі, про що на декларації податковим органом проставлено відповідний штамп з попередженням про можливість невизнання. Однак відповідач всупереч чинному правовому регулюванню надіслану декларацію не визнав як податкову, при цьому не направивши позивачу будь-якого повідомлення, а натомість 24.12.2010 року прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170, 00 грн. за неподання декларації. Дані рішення податкового органу позивач просить визнати незаконними та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності винесення оскаржуваних рішень та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "А.С.С. ЛТД" є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ у м. Житомирі.

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Встановлено, що 12.08.2010 року позивачем була подана податкова декларація (про що свідчить квитанції №1 та №2) з податку на додану вартість за липень 2010 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Однак у квитанції податковий орган зазначив, що декларація не прийнята, оскільки, можливо, відсутній договір з ДПАУ. У зв'язку з цим, 13.08.2010 року позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року була надана в ДПІ у м. Житомирі, про що свідчить штамп податкового органу.

Проте декларація з ПДВ за липень 2010 року не була визнана відповідачем як податкова, оскільки разом з податковою декларацією за відповідний період не додана копія реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, про що свідчить лист ДПІ у м. Житомирі від 16.08.2010 року за № 46958/10/28-01.

Доказів про направлення даного повідомлення ТОВ "А.С.С. ЛТД", податковим органом не надано.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про наявність підстав для невизнання податкової звітності, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані 13.08.2010 року до податкового органу декларація з ПДВ за липень 2010 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за липень 2010 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року в електронному вигляді.

У засіданні суду представник позивача підтвердив, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних був поданий відповідачу як того вимагає пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в електронному вигляді –на електронному носії.

Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, абзац 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", виключно яким регулюються спірні правовідносини, містить вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації:

1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів;

2) її не підписано відповідними посадовими особами;

3) не скріплено печаткою платника податків.

Наявності жодної з перелічених підстав для невизнання поданої позивачем декларації з матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено.

Зазначені відповідачем у листі від 16.08.2010 року обставини не є тими підставами, з якими Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пов'язує можливість невизнання декларації податковою.

При цьому за змістом п. 4.4 наказу ДПА України від 31 грудня 2008 року №827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності не тотожне факту відсутності обов'язкових реквізитів, перелік яких наведено у зазначеному пункті наказу.

У свою чергу, закріплення у п. 4.5 наказу такої підстави для невизнання податкової декларації як відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності фактично розширює перелік підстав, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для невизнання податкової декларації, в той час як зазначені Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз’яснювальний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, на державну реєстрацію не подаються. Відтак, розширення визначеного абзацом п’ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону переліку підстав для невизнання податкової звітності суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.

За змістом частин 4, 5 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не визнавши подану позивачем декларацію податковою з підстав, зазначених у листі від 16.08.2010 року, діяв всупереч приписам чинного законодавства, зважаючи на що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення (викладеного в листі) ДПІ у м. Житомирі від 16.08.2010 року за №46958/10/28-01 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім цього, 09.12.2010 року ДПІ у м. Житомирі здійснила невиїздну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ "А.С.С. ЛТД" за липень 2010 року та встановила її неподання, про що складено акт за №9245/15-2 від 09.12.2010 року.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень ДПІ у м. Житомирі винесла податкове повідомлення-рішення №0012351601/0 від 24.12.2010 року, яким за порушення п.п.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-III до ТОВ "А.С.С. ЛТД" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.

Перевіряючи правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій судом враховується наступне.

Приписами п.п.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-III визначено, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем 12.08.2010 року в електронному вигляді подана декларація з ПДВ за липень 2010 року, після чого її подання продубльовано наручно до ДПІ у м. Житомирі, що встановлено в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, наявності документальних доказів, що підтверджують вчасне подання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 24.12.2010 року №00123516018/0.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.С. ЛТД" задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16 серпня 2010 року за № 46958/10/28-01 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С.С. ЛТД" за липень 2010 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24 грудня 2010 року за № 0012351601/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.С. ЛТД" 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.