Постанова № 22093554, 06.07.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/5282/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Вітковської Т.С.,

за участю представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мар'янівський склозавод" <Текст >

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011 р.,-

встановив:

Публічнеакціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" звинулось до Житомирського окружного адміністративного суду з вимогою визнати недійсними та скасувати податкові повідомленя-рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області №000052301 від 11.05.2011 року, яким до Публічного акціонерне товариство "Мар'янівський склозавод" застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн. та за № 000052301 від 11.05.2011 року, яким Публічному акціонерному товариству "Мар'янівський склозавод" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 443373,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн.; прийняти окрему ухвалу щодо порушення працівниками Баранівської МДПІ строків та порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, яку направити для вжиття заходів до ДПА України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано відсутність рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Мар"янівський склозавод" про виплату дивідендів згідно підсумків роботи товариства за 2009 та 2010 роки, а навпаки, товариством прийнято рішення не нараховувати дивіденди згідно підсумків роботи товариства та використовувати прибуток на розвиток та оновлення виробництва і на соціальну сферу, що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів №17 від 28.04.2009 року та №18 від 20.04.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача та директор товариства підтримали заявлені позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові та просили їх задовольнити.

Заперечуючи проти адміністративного позову представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що Законом України від 27.04.2010 року №2154-IV "Про Державний бюджет України на 2010 рік" суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму із Закону України від 17.09.2008 року №514-IV "Про акціонерні товариства", яка надавала право акціонерам товариства виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

Представники відповідача пояснили, що позивач до 30.06.2010 року зобов'язаний був нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та /або нерозподіленого прибутку минулих років.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" є юридичною особою, яка зареєстрована 10.07.1995 року Баранівською державною адміністрацією Житомирської області, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АГ № 417911 від 04.07.2011 року.

Відповідно до Статуту, зареєстрованого 01.04.2011 року за №12821056007000499, ПАТ "Мар"янівський склозавод" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Мар"янівський склозавод", яке було створене відповідно до рішення Загальних зборів колективу заводу "Мар"янівський склозавод" у Відкрите акціонерне товариство.

Таким чином, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" є суб’єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до довідки Баранівської МДПІ від 31.03.2011 року № 934 Публічне акціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 10.07.1995 року за №2/49.

Як свідчать матеріали справи з 03.03.2011 року по 31.03.2011 року Баранівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Мар"янівський склозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №62/231/00480810 від 21.04.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ "Мар"янівський склозавод", серед яких - п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), ст. 30 Закону України від 17.09.2008 року №514-IV "Про акціонерні товариства" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за I півріччя 2010 року ВАТ "Мар"янівський склозавод" в сумі 443373,00 грн.

ПАТ "Мар"янівський склозавод" не погоджуючись з висновками акту перевірки 27.04.2011 року за №396 направило на адресу податкового органу свої заперечення, які 10.05.2011 року за №2067 розглянуті на засіданні по вирішенню спірних питань в ДПА в Житомирській області.

За результатами встановлених в акті перевірки порушень Баранівською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення за формою "Р" №0000052301 від 11.05.2011 року, яким Публічному акціонерному товариству "Мар"янівський склозавод" визначені штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 110843,00 грн.

19.05.2011 року за №2212/213 Баранівська МДПІ листом відкликала попереднє рішення за №0000052301 від 11.05.2011 року та направила нове рішення №0000052301 від 11.05.2011 року по акту перевірки №62/231/00480810 від 21.04.2011 року.

Новим податковим повідомленням - рішенням №0000052301 від 11.05.2011 року Публічному акціонерному товариству "Мар"янівський склозавод" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 443373,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість, правомірність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, судом враховано наступне.

Приписами ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок скасування рішень органів державної податкової служби встановлений статтею 12 вказаного Закону, відповідно до якої державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції.

З урахуванням наведених норм, законодавець чітко визначає порядок скасування рішень податкового органу, а процедура відкликання прийнятих рішень взагалі не передбачена нормами податкового законодавства, що є підставою для визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення за формою "Р" №0000052301 від 11.05.2011 року, яким Публічному акціонерному товариству "Мар"янівський склозавод" визначені штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 110843,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття Баранівською МДПІ податкового повідомлення-рішення за формою "Р" №0000052301 від 11.05.2011 року, яким Публічному акціонерному товариству "Мар"янівський склозавод" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 443373,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн., судом враховано наступне.

Статтею 32 Закону України "Про акціонерні товариства" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 22 частини другої статті 33 цього Закону. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону.

Тобто, законодавець визначає чіткий перелік питань, які щороку обов'язково виносяться на засідання загальних зборів підприємства, серед яких відсутнє питання виплати дивідендів.

Частиною 3 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" ( в редакції чинній до 30.04.2010 року) встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Підпунктом 2.2. п.2 Статуту ВАТ "Мар"янівський склозавод", зареєстрований 20.05.2004 року за №2/341 та який діяв до моменту зміни назви підприємства на Публічне акціонерне товариство "Мар"янівський склозавод" (далі-Статут) визначено, що товариство має цивільні права та обов'язки і здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту та чинного законодавства.

Підпунктом 5.1 п.5 Статуту визначено, що порядок розподілу прибутку і покриття збитків Товариства визначається рішенням загальних зборів у відповідності до чинного законодавства та Статуту Товариства.

За рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства виплачуються дивіденди (абз. а). п.п.5.2 п.5 Статуту)

На виконання ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", положень Статут, 28.04.2009 року загальними зборами ВАТ "Мар"янівський склозавод" приймається протокол за №17. П"ятим питанням порядку денного загальних зборів товариства було затвердження плану виробничо-фінансової діяльності ВАТ "Мар"янівський склозавод" на 2009 рік, акціонери одноголосно проголосували за не нарахування дивідендів на прості іменні акції згідно підсумків роботи Товариства за 2009 рік, а використовувати прибуток на розвиток та оновлення виробництва і на соціальну сферу. Аналогічний протокол загальних зборів був складений на 2010 рік 20.04.2010 року за №18.

Оскільки, під час розгляду справи встановлено, що рішення загальних зборів про виплату акціонерам дивідендів ані 2009, ані в 2010 роках Публічним акціонерним товариством "Мар"янівський склозавод" не приймалось, то у відповідача не виникло обов'язку нарахування та сплати до бюджету авансового внеску з податку на прибуток.

Заперечення відповідача з посиланням на Закон України від 27.04.2010 року №2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік", яким виключено норму Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів не приймається до уваги судом з урахуванням наступних обставин справи.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахування рішення Конституційного суду України від 02.07.2002 N13-рп/2002 суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року N 3-рп).

Норма на яку посилається відповідач почала діяти з 30.04.2010 року, рішення загальних зборів відповідача щодо не нарахування дивідендів на прості іменні акції за підсумками роботи за 2009 рік прийнято 28.04.2009 року, а за підсумками роботи 2010 року 20.04.2010 року, тобто відповідач не міг передбачити зміни на законодавчому рівні, які набули чинності з 30.04.2010 року. Окрім цього, право вирішення питання про виплату дивідендів саме загальними зборами товариства, визначено в Статуті, нормами якого відповідач керується при здійсненні господарської діяльності.

Позовні вимоги в частині прийняття окремої ухвали щодо порушення працівниками Баранівської МДПІ строків та порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, яку направити для вжиття заходів до ДПА України не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Пунктом 4 ст. 105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Даною нормою визначено виключне коло вимог, які можуть бути заявлені в адміністративному позові.

Частиною 1 ст. 166 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Тобто, законодавець не визначає право позивача на заявлення позовних вимог про винесення окремої ухвали, натомість наділяє правом суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу.

З урахуванням законодавчо встановленого порядку щодо винесення окремої ухвали, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2011 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 11.07.2011 року.

Керуючись ст.ст.105,158-163, 166, 185-187 КАС України, суд-

постановив:

Позовні вимоги Публічного акціонерне товариство "Мар'янівський склозавод" задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції від 11 травня 2011 року:

№ 000052301, яким до Публічного акціонерне товариство "Мар'янівський склозавод" застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн.;

№ 000052301, яким Публічному акціонерному товариству "Мар'янівський склозавод" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 443373,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 110843, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерне товариство "Мар'янівський склозавод" судовий збір у сумі 1,70 грн.

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                            О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.