АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000. м. Ужгород, вул О.Довженка, 7________ тел/факс: (0312) 61-53-83
Справа № 22-1162/2006 Головуючий в першій інстанції - Бедьо В. І.
Суддя-доповідач - Кожух О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року м. Ужгород
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Власов CO., Куцин М.М.
при секретарі - Гусар Н.В.
з участю: представника ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" Шимон А.І. ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Ужгородського МРЕМ Бокотея В.Й. на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2006 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Закарпаттяобенерго» про стягнення моральної шкоди та усунення порушення прав,-
встановила:
29.08.2005 ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» звернулось до суду із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» 4744.40 грн. - збитки, заподіяні позивачу внаслідок безоблікового використання електроенергії. Позов мотивує тим, що відповідач споживала електроенергію без приладу обліку шляхом підключення навантаження до лінії електропередач алюмінієвим проводом із перерізом 4 мм. кв. Спожита таким чином електроенергія не враховувалась та не оплачувалась, про що складено акт НОМЕР_1. 18.03.2005 Комісією Ужгородського МРЕМ на підставі акту визначено, що відповідачем безобліково використано 30413 кВт. год. електроенергії на суму 4744,40 грн., чим заподіяно ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» збитків.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила стягнути з ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в її користь 10 000 грн. моральної шкоди та зобов'язати встановити лічильник. Свої вимоги мотивувала тим, що 17 липня 2002 року представниками ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в неї знято електролічильник для поточного ремонту та держперевірки. 9 вересня 2002 року проведено засідання комісії, з висновком якого позивачка не погоджується, але припис комісії виконала, заплатила в повному обсязі збитки, суми за поточний ремонт та повторне підключення до мережі. Однак 15 березня 2005 року її відключили від електромережі за безоблікове користування нею електричною енергією і до цього часу її помешкання не підключено до електромережі, незважаючи на її неодноразові звернення до Ужгородського МРЕМ.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2006 року первісний та зустрічний позови задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» 198.40 грн. Зобов'язано ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» встановити лічильник в помешканні ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 1200 грн. моральної шкоди.
Начальник Ужгородського МРЕМ Бокотей В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» та стягнути з відповідачки судові витрати, а у зустрічному позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з наведених у скарзі підстав, пояснення ОСОБА_1 та її представника, які просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 11, 59,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не оспорювалось сторонами, 17 липня 2002 року по місцю проживання ОСОБА_1 було знято на перевірку прилад обліку спожитої електроенергії, і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції прилад обліку електроенергії відсутній. Згідно висновку комісії (протокол НОМЕР_2) мав місце факт пошкодження лічильника, споживач повинна була сплатити за поточний ремонт лічильника, повторне підключення та збитки в сумі 390,35 грн. За ремонт електролічильника ОСОБА_1 сплатила 10,31 грн. 2 лютого 2003 року (а.с.17), за повторне підключення - 13 січня 2004 року (а.с.18), 390,35 грн. у відшкодування збитків було сплачено 21.09.2005 (а.с. 19) (рішення Ужгородського міськрайонного суду про їх стягнення було ухвалено 18.11.2004 (а.с.56)). Також встановлено, що, оскільки ОСОБА_1 не було оплачено збитки в сумі 390,35 грн., 01.03.2004 від її помешкання було відключено електоростачання. 15.03.2005 по місцю проживання ОСОБА_1 було виявлено безоблікове використання електроенергії та складено Акт НОМЕР_1 про порушення Правил користування електроенергією та тимчасової відсутності обліку електроенергії, електропостачання від помешкання ОСОБА_1 відключено. Розмір збитків, завданих відповідачем, було обчислено за 180 днів із розрахунку споживання електроенергії 24 години на добу в сумі 4744,40 грн. Суму збитків ОСОБА_1 визнала - 23.09.2005, вже після звернення позивача за первісним позовом до суду, нею було укладено угоду на погашення заборгованості (а.с.25).
Суд, задовольняючи частково первісний позов, стягнув з ОСОБА_1 198,40 грн. - за період безо-блікового споживання електроенергії - з 17.07.2002 по 15.03.2005 - по середньомісячному споживанню виходячи з розрахункової книжки НОМЕР_3 - 6,40 грн. Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки позивачем за первісним позовом ставилась вимога про відшкодування збитків, визначених за період з 20.09.2004 по 15.03.2005, а суд, всупереч вимогам ст. 11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог та стягнув заборгованість за більший період та з інших підстав, ніж були вказані ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго».
Вирішуючи спір, судова колегія виходить з того, що ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику і, зокрема, за порушення правил користування енергією. Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 p. N 1357 (далі - Правила), передбачено відповідальність споживача за самовільне підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку (п.48), визначено порядок дій енергопостачальникау разі виявлення порушення споживачем правил користування електричною енергією, порядок складання акту та визначення величини збитків., завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача (п. 53). Пунктом 35 Правил передбачено право енергопостачальника відключити споживача, в тому числі, через порушення термінів сплати за спожиту електроенергію. ОСОБА_1, згідно розрахункової книжки НОМЕР_3, оглянутої в судовому засіданні, востаннє сплачувала за спожиту електроенергію у грудні 2001 року. Відповідно до п. 36 Правил відновлення електропостачання споживача здійснюється після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків,завдани енер- гопостачальнику. Збитки, що були стягнуті судом ще згідно рішення від 18.11.2004, були оплачені лише 21.09.2005 - після звернення ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» з даним позовом. Таким чином, ОСОБА_1 споживала електроенергію без приладу обліку, тому повинна відшкодувати енергопостачальнику завдані такими діями збитки, а від електромережі споживача ОСОБА_1 було відключено правомірно.
В той же час судова колегія враховує, що прилад обліку був зняти працівниками ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» ще у липні 2002 року. Електропостачання помешкання ОСОБА_1 з липня 2002 по березень 2004 року (до відключення 01.03.2004) здійснювалось без приладу обліку, що заборонено п. 17 Правил. За таких обставин колегія вважає, що судом першої інстанції правильно визначено обов'язок ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» встановити лічильник у помешканні ОСОБА_1, а розмір збитків, завданих енергопостачальнику споживачем ОСОБА_1, слід розрахувати із 8 годин на добу, і сума, яку слід стягнути з ОСОБА_1 становить 1581,46 грн.
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди, судова колегія виходить з того, що Законом України „Про захист прав споживачів" передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення прав споживачів. У споживача ОСОБА_1 було знято прилад обліку електроенергії і постачання електроенергії, всупереч Правилам, здійснювалось без приладу обліку, в подальшому електропостачання було взагалі відключено, чим споживачу було спричинено незручності, призвело до вимушених змін у життєвих стосунках та душевних страждань, що є підставою для відшкодування ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» моральної шкоди. Проте, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судова колегія вважає, що на користь ОСОБА_1 із ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» слід стягнути 500 грн. у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, змінивши в цій частині рішення суду першої інстанції.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи а також судом було порушено норми процесуального права, що, відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни рішення суду.
Керуючись ст. ст. 304, п.З ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309,314, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу начальника Ужгородського МРЕМ Бокотея В.Й. на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2006 року - задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 червня 2006 року змінити та викласти в такій редакції:
Позов відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1 , на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»: 1581 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят одну) гривню 46 коп. - у відшкодування завданих збитків - на р/р 26031333200004 у ПІБ м. Ужгород, МФО 312163, код 00131529; 25 (двадцять п'ять) гривень 50 коп. судового збору та ЗО (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - на р/р 2600301200331 у ПІБ м. Ужгород, МФО 312163, код 00131529.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго" встановити лічильник в помешканні ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1. Стягнути з відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго" на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судове рішення № 220925, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 20.09.2006. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-1162/2006. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: