Постанова № 22091173, 13.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1317/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області

дофізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 924, 80 грн.

Державна податкова інспекція у Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 924,80 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за відповідачем через несплату податку з доходів фізичних осіб, обліковується заборгованість в сумі 924,80 гривень. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Посилаючись на порушення відповідачем вимог п. 174.6 ст. 174, п. 174.2.2 ст. 174 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 924, 80 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. 13 березня 2012 року через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Судові повістки про виклик до суду відповідача (ОСОБА_1) направлялися згідно статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою реєстрації, а саме: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Баха, 17. Втім, поштові відправлення повернулися на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Із врахуванням приписів частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

Згідно із ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в порядку письмового провадження суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), подала до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року (арк. справи 5-6). Відповідно до наданої декларації відповідачем задекларований дохід від договору дарування в сумі 18496, 00 гривень. Предметом дарування, згідно договору дарування від 15 травня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, є квартира загальною площею 23,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 40 років Жовтня, 29, загальною вартістю 18496, 00 грн.

Розрахунком суми податку з доходів фізичних осіб, відповідач визначила податок що підлягає сплаті до бюджету з доходів, зазначених у п. 1.2 та 1.4 Розділу І декларації в сумі 924, 80 грн. (аркуш справи 9).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 розділу XX Перехідних положень підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України визначено, що оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

До 01 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлювався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до п. 1.2. ст. 1 цього закону дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п. 14.1 ст. 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками. Так оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків - ст. 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14. п. 4.2. ст. 4 вказаного закону, включається дохід у вигляду вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами ст. 13 зазначеного закону.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем на виконання зазначених вимог надана декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, визначено податку до сплатив сумі 924,80 грн.

8 червня 2011 року позивачем сформовано податкове повідомлення № 0002581741/0 від 8 червня 2011 року, яким відповідачу визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 924,80 грн. (арк.. справи 10). Зазначене повідомлення повернулось на адресу податкового органу із позначкою поштового відділення від 11 серпня 2011 року «адресата не розшукано».

Відповідно до відомостей облікової картки платника податку станом на 31 грудня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 924, 80 гривень згідно довідки від 11 січня 2012 року заборгованість відповідача складає 924,80 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

12 серпня 2011 року позивачем сформована податкова вимога № 62, яка направлена відповідачу, проте повернулась на адресу податкового органу із позначкою поштового відділення від 15 серпня 2011 року «адресата не розшукано».

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, із врахуванням приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою відповідачу 15 серпня 2011 року.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 924, 80 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 924, 80 гривень (девятсот двадцять чотири гривні 80 копійок) на користь місцевого бюджету у м. Маріуполі на р/р 33214846700053, код платежу 11011400, одержувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Михайлик А.С.