Постанова № 22090673, 06.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1955/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька (далі ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), обґрунтовуючи свої вимоги неподанням відповідачем до органів державної податкової служби податкової звітності більше року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Будьонівського району м. Донецька 13.10.1999 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ 18.10.1999 року за № 03333423ФО081453. На податковому обліку відповідач перебуває в ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька з 13.10.1999 року № 81453, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідно Акту перевірки облікової справи від 21.11.2011 року, наданою позивачем до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 не подавала звітності до податкового органу з 4 кварталу 2009 року.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (ст. 15 ПКУ).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) обовязок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Приписами статті 16 ПКУ встановлені обовязки платника податків, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний за кожний звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Фізичні особи - платники податків несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (ст. 47 ПКУ).

На підставі пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст. 51 Господарського кодексу України, підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця припиняється, зокрема, за судовим рішенням і підставами для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, в тому числі є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Беручи до уваги те, що відповідачем більш ніж протягом року (з 4 кварталу 2009 року) не надавалися податкові декларації до податкового органу, що підтверджується Актом перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, доказів надання вказаної звітності станом на день розгляду цього спору відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 6 березня 2012 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.