Постанова № 22089561, 05.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1608/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріОчкасовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Сніжнеантрацит»

доДержавної податкової інспекції у м. Сніжне

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

за участю:

від позивача: не зявився

від відповідача:ОСОБА_1 (дов.№ 536/10/10-012-5 від 28 лютого 2012 року)

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 5 січня 2012 року № 0000041540, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податкові зобовязання з земельного податку за жовтень 2008 року були ним сплачені 24 листопада 2008 року за платіжним дорученням № 665 від 24 листопада 2008 року, а тому в податкової інспекції не було підстав для зарахування в рахунок сплати зобовязань з плати за землю за жовтень 2008 року коштів, сплачених за платіжними дорученнями наведеними в акті перевірки.

29 лютого 2012 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державного підприємства «Сніжнеантрацит».

Відповідач, проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В обґрунтування заперечень відповідач визначив, що в ході проведеної податковою інспекцією перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно узгоджених податкових зобовязань із земельного податку. Посилаючись на приписи пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зауважував на неможливості зарахування коштів за платіжним дорученням № 665 від 24 листопада 2008 року згідно визначеного платником податку призначення платежу через наявність несплаченого податкового боргу.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31906124, взятий на облік в Державній податковій інспекції у м. Сніжне (відповідач у справі).

23 грудня 2011 року представниками Державної податкової інспекції у м. Сніжне проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства «Сніжнеантрацит» з питання дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на додану вартість, нарахованих 30 листопада 2010 року та сплачених в період з 18 червня 2011 року по 20 жовтня 2011 року, нарахованих 30 квітня 2011 року та сплачених в період з 20 жовтня 2011 року по 20 грудня 2011 року, своєчасної сплати узгоджених сум плати за землю , нарахованих 1 грудня 2008 року та сплачених в період з 1 грудня 2008 року по 28 жовтня 2008 року; своєчасної сплати податкових зобовязань з плати за користування надрами, нарахованих 20 травня 2010 року та сплачених у період з 23 серпня 2011 року по 16 грудня 2011 року та податкових зобовязань, нарахованих 1 січня 2011 року та сплачених у період з 23 серпня 2011 року по 9 грудня 2011 року. За наслідками проведення перевірки відповідачем складений акт № 1477/15-3106124 від 23 грудня 2011 року (арк. справи 6-11). Як зазначено в акті, в ході проведеної податковою інспекцією перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно узгоджених грошових зобовязань з земельного податку в сумі 3 485,09 грн., задекларованих розрахунком № 826 від 30 січня 2008 року, кінцевим строком сплати яких є 1 грудня 2008 року. Згідно викладеного в акті, зазначені зобовязання сплачені позивачем в сумі 3,17 грн. за платіжним дорученням №23249 від 13 жовтня 2011 року, в сумі 244,57 грн. за платіжним дорученням №831 від 28 жовтня 2011 року, в сумі 302,14 грн. за платіжним дорученням № 830 від 28 жовтня 2011 року, в сумі 552,55 грн. за платіжним дорученням №828 від 28 жовтня 2011 року, в сумі 1033,48 грн. за платіжним дорученням № 829 від 28 жовтня 2011 року, в сумі 1349,18 грн. за платіжним дорученням № 827 від 28 жовтня 2011 року.

Наведені в акті перевірки відомості відповідають даним облікової картки (арк. справи 45-47)

5 січня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041540 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених грошових зобовязань з земельного податку в сумі 697,02 грн. (арк. справи 5).

Спірним питанням цієї справи ж правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату позивачем податкових зобовязань.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

З 01 січня 2011 року відносини у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, коло суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобовязань визначено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання..

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 30 січня 2008 року позивач надав до податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік, яким визначив до сплати податок в сумі 119950,07 грн., з яких за звітні періоди з січня 2008 року по листопад 2008 року по 9995,84 грн. на місяць, за грудень 2008 року 9995,83 грн. (арк. справи 12).

Податковим розрахунком земельного податку (уточнюючим), наданим до податкової інспекції 23 квітня 2008 року, позивач зменшив суму плати за землю до 104489,39 грн., з яких за звітні періоди з січня по лютий 2008 року по 9995,84 грн. на місяць, за звітні періоди з березня по листопад по 8449,77 грн. на місяць, за грудень 2008 року 8449,78 грн. (арк. справи 13).

Податковим розрахунком земельного податку (уточнюючим), наданим до податкової інспекції 10 вересня 2008 року, позивач збільшив суму плати за землю до 140462,60 грн., з яких за звітні періоди з січня по лютий 2008 року по 9995,84 грн. на місяць, за звітні періоди з березня по серпень 2008 року по 8449,77 грн. на місяць, за вересня по листопад 2008 року по 17743,07 грн. на місяць, за грудень 2008 року 17443,09 грн. (арк. справи 14).

Податковим розрахунком земельного податку (уточнюючим), наданим до податкової інспекції 12 грудня 2008 року, позивач збільшив суму земельного податку до 148461,51 грн., з яких за звітні періоди з січня по лютий 2008 року по 9995,84 грн. на місяць, за звітні періоди з березня по серпень 2008 року по 8449,77 грн. на місяць, у вересні 2008 року - 17743,07 грн., у жовтні та листопаді 2008 року по 20109,37 грн. на місяць, у грудні 2008 року 20109,40 грн. (арк. справи 15).

Згідно викладеного в акті перевірки, підставою для застосування штрафних санкцій стало відображення відповідачем в обліковій картці позивача сплати податкових зобовязань з плати за землю за жовтень 2008 року в сумі 3485,09 грн. за платіжними дорученнями від 13 жовтня 2011 року № 23249 та від 28 жовтня 2011 року № 831, 830, 828, 829, 827.

Втім, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податкові зобовязання з земельного податку за жовтень 2008 року сплачені позивачем 24 листопада 2008 року за платіжним дорученням № 665 (арк. справи 16). Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 665 від 24 листопада 2008 року, позивач сплатив 20110,00 грн. із визначенням призначення платежу: «перерах. податок за землю по строку сплати до 30 листопада 2008 року». Перерахування коштів за допомогою цього платіжного доручення здійснювалося позивачем до набрання чинності Податковим кодексом України, в період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначалося, що податкові зобовязання сплачуються самостійно або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, коштами є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обовязковим реквізитом платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “призначення платежу” цього документу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент здійснення сплати, не містив в собі норм, які б унеможливлювали визначення джерел та черговості погашення податкових зобовязань платником податків самостійно або встановлювали право контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на таке, суд зазначає, що до 01 січня 2011 року при здійсненні податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобовязань, він мав дотримуватися визначеного платником податків призначення платежу.

Отже, податковий орган мав відобразити в обліковій картці позивача здійснення позивачем погашення податкових зобовязань за жовтень 2008 року сплачені позивачем кошти за платіжним дорученням № 665 від 24 листопада 2008 року у відповідності до визначеного в ньому призначення платежу. А тому, податкові зобовязання позивача з плати за землю за жовтень 2008 року сплачені позивачем на момент проведення перевірки, з огляду на що кошти за платіжними дорученнями від 13 жовтня 2011 року № 23249 та від 28 жовтня 2011 року № 831, 830, 828, 829, 827 не могли бути спрямованими на погашення податкових зобовязань жовтня 2008 року .

Наведене вище свідчить, що прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення рішення стало наслідком безпідставного врахування сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 13 жовтня 2011 року № 23249 та від 28 жовтня 2011 року № 831, 830, 828, 829, 827 в рахунок погашення сплачених позивачем податкових зобовязань за жовтень 2008 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 5 січня 2012 року № 0000041540 в сумі 697,02 гривень не відповідає вимогам чинного законодавства, через що вимоги позивача про визнання цього податкового повідомлення-рішення протиправним підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 69-72, 94, 122 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000041540 від 5 січня 2012 року, задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000041540 від 5 січня 2012 року про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України в сумі 697,02 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (адреса: 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 32, код ЄДРПОУ 31906124) витрати по сплаті судового збору у сумі 107 грн. 30 коп.

В судовому засіданні 5 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови у приступності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.