Постанова № 22089366, 01.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/1347/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12год. 50хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі          Заднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Димитрові, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 260992,00грн. яка виникла внаслідок несплати підприємством за певні періоди заборгованості згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу. Згідно п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач надав до матеріалів справи заяву, в якій зазначив, що заявлені за даною справою позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Димитрові визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. (а.с.36)

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надавали. Відповідачем надана зава про розгляд справи у відсутності представника підприємства. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької областв 25.03.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32087941, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.4), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Димитрові з 31.03.2003 року за №144. (а.с.6)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджені суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість, що підтверджено розрахунком суми позову та зворотнім боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 01.11.2011 року (а.с.7,9).

Сума податкового боргу виникла внаслідок несплати суми податкового зобов’язання за податковою декларацією по податку на додану вартість, яка є узгодженої з дати її подання. (а.с.8).

Враховуючи вимоги п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1, п.88.2 ст.88 кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

ДПІ у м. Димитрові, з метою погашення податкового боргу, відповідачу направлені перша податкова вимога та друга податкова вимога, які були отримані відповідачем, про що є відмітки на корінцях вимог. (а.с.12,13).

Позивачем на виконання ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу від 09.06.2003 року. (а.с.14) Крім того, було проведено опис активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, про що складено акт від 03.07.2009 року №1/24 на загальну суму 34594 869,93грн. (а.с.16). Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що податковим органом 03.08.2009 року зареєстровано податкову заставу згідно акту опису №1 від 03.07.2009 року. (а.с.15)

Відповідно до довідки ДПІ у м. Димитрові відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банків. (а.с.26)

Також, податковий орган звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Красноармійськвугілля» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 260992,00грн. За результатами розгляду судом прийнята постанова від 29.11.2011 року про задоволення позову в повному обсязі. (а.с.27) На виконання зазначеної постанови ДПІ у м. Димитрові були виставлені платіжні вимоги від 13.01.2012 року №107, №111, №120, №117, №119 про стягнення суми боргу по податку на додану вартість за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України. (а.с.30-34). Але зазначені податкові вимоги поверненні без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку для списання.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 кодексу органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якого вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.36)

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі – задовольнити.

Надати дозвіл Державної податкової інспекції у м. Димитрові на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 березня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 06 березня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.