Постанова № 22089280, 28.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/818/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зінченка О.В.

при секретаріПаращевіній О.О.

з участю представників:

позивача Пронькіна В.О.,

відповідача Резуненка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненка М.А. щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року, 28.12.2011 року, 21.12.2011 року, скасування постанов від 12.01.2011 року, 28.12.2011 року, 21.12.2011 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненка М.А. про арешт коштів боржника та звільнення з-під арешту коштів, що містяться на всіх рахунках у банківських установах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 16.01.2012 року на його адресу надійшла постанова про арешт коштів боржника, що винесена 12.01.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненком М.А. (виконавче провадження № 30440194), але на адресу позивача раніше вже надходили постанови про арешт коштів боржника від 21.12.2011року та від 28.12.2011року.

Позивач вказав на те, що він вважає зазначену постанову державного виконавця незаконною з наступних підстав.

Згідно постанови від 12.01.2011 року, з боржника вже стягнуто виконавчий збір у розмірі 308 135,80 грн. У мотивувальній частині постанови зазначено, що арешт здійснено «ураховуючи невиконання виконавчого документу». Але, порушуючи імперативні норми Закону України «Про виконавче провадження», від відповідача позивачу не було надано жодного документу стосовно виконавчого провадження.

Позивач вважає, що державним виконавцем порушено статті 24, 30, 55 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.6.2, 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій в частині винесення постанов про арешт майна боржника не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 3080, виданого 19.13.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_3

Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненка М.А. щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року, 28.12.2011 року, 21.12.2011 року, скасувати постанови від 12.01.2011 року, 28.12.2011 року, 21.12.2011 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненка М.А. про арешт коштів боржника та звільнення з під арешту коштів, що містяться на всіх рахунках у банківських установах.

Представник позивача надав заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року, скасувати постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «АБ «Радабанк» від 12.01.2011 року, а також постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках у Краматорській філії Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Краматорська від 12.01.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, з урахуванням поданої ним заяви, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що ним винесені оскаржувані постанови у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Також представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ним оскаржувані постанови винесені 12.01.2012 року, але при винесенні вказаних постанов у них допущена описка, зокрема вказана дата їх винесення 12.01.2011 року. Позивач з приводу виправлення допущеної описки до відповідача не звертався.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал», є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 03.08.2010 року за номером 1270107 0005 003269, ідентифікаційний код 37230872 (арк. справи 18).

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» повноваження.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

У відповідності до пункту 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 57 цього ж Закону визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 57).

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина 2 статті 57).

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (частина 3 статті 57).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 20.12.2011 року Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області подана заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 3080 від 19.12.2011 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 3078 358,03 грн. та 3000 грн. плати за вчинення виконавчого напису, до якої також наданий згаданий виконавчий напис (арк. справи 68-70).

Згідно вищезазначеної заяви з метою забезпечення виконання виконавчого документа стягувач також просив накласти арешт на рахунки боржника відкриті у банківській установі.

21.12.2011 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області на підставі виконавчого напису № 3080 від 19.12.2011 року, вчиненого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 30440194 (арк. справи 9).

Одночасно, державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника № 30440194 від 21.12.2011 року, згідно якої накладено арешт на кошти у межах суми 3081358, 03 грн., що містяться на рахунку № 26005400104000 в відділенні № 1 Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» м. Краматорська та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» (арк. справи 11).

Правомірність винесення вказаних постанов не є спірною обставиною між сторонами у даній адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вищезазначені постанови направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження листами №1854/3-11П від 21.12.2011 року та отримані позивачем 30.12.2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» на вказаних листах (арк. справи 7-8).

Під час подальшого примусового виконання вказаного виконавчого листа у відкритому виконавчому провадженні 12.01.2012 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Резуненком М.А. винесені дві постанови про арешт коштів боржника, згідно яких накладено арешт на кошти боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» у межах суми 3390 326,55 грн., що містяться на всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «АБ «Радабанк» та у Краматорській філії Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Краматорська та належать боржнику (арк. справи 50, 51).

12.01.2012 року вказані постанови відповідачем направлені стягувачеві, боржникові та для виконання фінансовим установам (арк. справи 10, 67).

З дослідження змісту зазначених постанов про арешт коштів боржника судом встановлено, що постанови у відкритому виконавчому провадженні винесені з виконання виконавчого напису № 3080 від 19.12.2011 року, який вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, з урахуванням стягнення з боржника суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, а також винесення даних постанов затверджено 12.01.2012 року начальником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Ященком О.Є.

Отже, з аналізу зібраних у справі доказів, суд погоджується з тим, що оскаржувані постанови винесені саме 12.01.2012 року, а вказана дата у спірних постановах - 12.01.2011 року є опискою державного виконавця.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови про арешт коштів боржника винесені відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та не можуть бути скасовані лише з формальних підстав.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року та скасування вказаних постанов.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськводоканал» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року, скасування постанов про арешт коштів боржника від 12.01.2011 року, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 лютого 2012 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 03 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.