Постанова № 22087395, 15.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/12368/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

Колегія суддів Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Кониченка О. М., суддів Полякової К.В., Логойди Т.В., при секретарі судового засідання Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” м. Донецьк

до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України м. Київ

про скасування постанови №1692/41/05/01 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги, що складена відповідачем 25.11.2010 року.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва”м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України м. Київ про поновлення процесуального строку для звернення до суду, про скасування постанови №1692/41/05/01 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансової послуги, що складена відповідачем 25.11.2010 року.

Ухвалою від 21 вересня 2011 року суд поновив процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що посадовою особою відповідача Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі Акт), у відношенні позивача було винесено Постанову № 1692/41/05/01-ФК від 25.11.2010 року про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги в сумі 5100 грн. (далі Постанова). Позивач вважає зазначену Постанову незаконною та необґрунтованою та зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Постанови її було винесено згідно Акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 року №1692/41/05-ФК. Оскільки позивачу не було вручено (надіслано) акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 року №1692/41/05-ФК, то він вважає, що було порушено його право надання на заперечень щодо порушень, які встановлені цим актом всебічно з урахуванням обставин справи. Суть допущених позивачем порушень полягає в тому, що ним не надано Акт звітні дані в електронній та паперовій формі звітності за I квартал 2010 року, II квартал 2010 року та III квартал 2010 року, що свідчить про порушення позивачем чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг. Позивач зазначає у позовній заяві, що в 2010 році у нього не було ліцензії (чинної ліцензії) на провадження діяльності із залучення коштів установників для фінансування обєктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, а тому, починаючи з 17.11.2009 року позивач за своїм правовим статусом не був фінансовою компанією управителем в розумінні Порядку надання звітності та на нього не поширюються його вимоги, тому спірна Постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Також у спірній постанові зазначене порушення законодавства про фінансові послуги розділу 2 та п. 6.12 розділу 6 Положення, яке полягає у тому, що позивачем не виконано вимоги Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 05.03.2010 року №1343/40/05/01-ФК, щодо письмового повідомлення Акт у визначений у Постанові термін з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату, що на думку відповідача свідчить про порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг.

Позивач у позовній заяві зауважує, що Акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 року № 1692/41/05-ФК, на підставі якого відповідачем було винесено спірну постанову не було надіслано відповідачем на адресу позивача. Внаслідок чого позивач був позбавлений можливості в повній мірі дізнатися про обставини справи, усвідомити суть виявлених відповідачем порушень закону та встановити їх взаємний зв'язок з діями позивача, а тому був позбавлений можливості належним чином обґрунтувати чому він вважає, що його право порушене та потребує судового захисту і в чому таке порушення полягає.

Відповідач явку свого представника до зали судового засідання не забезпечив, надав суду заперечення на позовну заяву в яких просив справу розглядати без участі його представника та відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що правових підстав для виключення Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” м. Донецьк з Державного реєстру фінансових установ не має. Інформація про позивача з Державного реєстру фінансових установ не виключена та він лишається фінансовою установою, а тому повинен дотримуватись вимог законодавства про фінансові послуги, зокрема, надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів Акт та повідомляти у визначений у застосованій до неї постанові термін про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” м. Донецьк, код ЄДРПОУ 34225812, набув статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Акт, згідно Свідоцтва від 08.08.2006 № ФК 101, та є субєктом нагляду Акт.

Відповідач Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України м. Київ, відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2010 року № 157, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Акт є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: 1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, 2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ; 3) нагляду за діяльністю фінансових установ; 4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; 5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до положень частини третьої статті 23 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Акт діє на підставі Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

Посадовими особами Акт було складено Акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 №1692/41/05-ФК, в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” вимог статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг; підпункту «а» пункту 2.2, підпункту «б» пункту 2.4 розділу 2 та пункту 3.5.2 розділу 3 Порядку №27 щодо неподання звітних даних у строки, встановлені Акт.

Зміст встановленого порушення полягав в тому, що Товариством не надано звітні дані в електронній та паперовій формі за І квартал 2010 року, II квартал 2010 року та за III квартал 2010 року. При цьому, факт неподання звітності не заперечується і самим позивачем.

Також, у вказаному акті зафіксовано порушення Позивачем пункту 2.4 розділу 2 Положення про застосування заходів впливу в частинні невиконання Товариством обов'язку щодо письмового повідомлення Акт у визначеній у Постанові про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 05.03.2010 року № 1343/41/05/01-ФК термін (до 05.04.2010) про виконання чи про відмову від добровільного виконання з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату.

Порушення полягає не в тому, що позивачем не виконано вимогу щодо сплати штрафної санкції, як стверджує позивач, а в тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” проігнорувало вимоги постанови та абзацу 15 пункту 2.4 глави 2 Положення про застосування заходів впливу стосовно повідомлення Акт про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови.

До повноважень Акт пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» віднесено здійснення реєстрації та ведення Державного реєстру фінансових установ.

Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженим Указом Президента України від 04.04.2003 №292, а саме підпунктом 4 пункту 4, визначено, що Акт відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, в тому числі, здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Статтею 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено основні завдання спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, серед яких є, зокрема, розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Акт, у межах своєї компетенції розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання, де учасники ринків фінансових послуг - це юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Розпорядженням Акт від 28.08.2003 № 41 затверджено Положення про Державний реєстр фінансових установ, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за № 797/8118 (далі - Положення №41), а Розпорядженням від 05.12.2003 № 152 затверджено Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 за № 1252/8573 (далі - Положення № 152).

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Положення № 152 набуття юридичною особою статусу фінансової компанії, переоформлення та видача дубліката Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (далі - Свідоцтво), унесення інформації про відокремлений підрозділ, у тому числі структурних одиниць, до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр), виключення з Реєстру та анулювання Свідоцтва здійснюються відповідно до Положення №41 з урахуванням особливостей, установлених цим Положенням.

Відповідно до пункту 6 розділу І Положення № 41 юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру.

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення № 41 унесення інформації про фінансову установу до Реєстру - унесення інформації про юридичну особу до Реєстру для набуття нею статусу фінансової установи, виключення інформації про фінансову установу з Реєстру, а також учинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Положенням, шляхом унесення інформації до Реєстру.

Згідно з вимогою пункту 1.13 розділу 1 Положення № 41 та пункту 14 розділу І Положення № 41, якщо відповідно до нормативно-правових актів для надання певної фінансової послуги необхідно мати ліцензію та/або дозвіл, фінансова установа має право на надання такої послуги лише після отримання відповідної ліцензії та/або дозволу. Для отримання ліцензії на право надання певної фінансової послуги та/або відповідного дозволу фінансова установа зобов'язана виконати всі вимоги відповідних нормативно-правових актів.

Інформацію про Позивача як про фінансову компанію було внесено до Реєстру відповідно до рішення члена Комісії - директора департаменту нагляду за фінансовими компаніями від 04.08.2006 № 839, яке схвалено розпорядженням Акт від 08.08.2006 № 6084.

Ліцензію на провадження діяльності із залучення коштів фізичних осіб - установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій із нерухомістю Товариство отримало відповідно до рішення члена Комісії - директора департаменту нагляду за фінансовими компаніями від 08.11.2006 № 1059-Л, яке схвалено розпорядженням Акт від 16.11.2006 № 6425.

Правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ (далі - фінансові компанії) а також порядок їх подання визначені Порядком надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Акт можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженим розпорядженням Акт від 27.01.2004 № 27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за № 431/9030 (далі - Порядок № 27).

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 27 фінансові компанії - управителі подають до Акт такі види звітності за: а) місяць; б) квартал; в) рік, де фінансова компанія - управитель - це фінансова компанія, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку ліцензію на провадження діяльності із залучення коштів установників для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Разом з тим, пунктом 2.2 розділу 2 Порядку № 27 передбачено, що фінансові компанії та довірчі товариства подають до Акт такі види звітності за: а) квартал; б) рік.

Оскільки дія ліцензії, виданої Товариству, закінчилась 16.11.2009, то Товариство, як фінансова компанія, інформація про яку перебуває в Реєстрі та статусу фінансової установи не втрачало, повинно подавати до Акт звітність за квартал та за рік.

Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затверджене розпорядженням Акт від 13.11.2003 № 125, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436 визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Щодо посилань позивача, що Акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 року №1692/41/05 ФК не було надіслано на його адресу відповідачем, в своїх запереченнях Акт зазначає наступне. Оскільки в Акт було відсутнє належне фінансування її діяльності, акти деякий час направлялись, у тому числі на адресу позивача, простими листівками. Тобто, Акт вжила всіх можливих заходів і повідомлення позивача про складений акт та про розгляд справи за цим актом. Таким чином, Акт з об'єктивних причин не може дати суду належних доказів про надсилання позивачу примірника акту, окрім зареєстрованого відділом діловодства листа, яким було направлено зазначений акт. Причини не отримання позивачем зазначеного акту Акт невідомі.

За ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що Акт застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також пунктом 1.5 глави 1, пунктами 2.1, 2.4 глави 2 та пунктом 3.4 глави 3 Положення про застосування заходів впливу членом Комісії - директором департаменту пруденційного нагляду застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 5100 грн., що складає не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва”.

Разом з тим, позивач скористався правом на оскарження заходу впливу у вигляді постанови Голови Акт, визначеним пунктом 6.2 глави 6 Положення про застосування заходів впливу. Свої заперечення на постанову про накладення штрафу від 25.11.2010 року № 1692/41/05/01 позивач виклав у Скарзі за вх. № 6685/ФК від 27.12.2010 року. За результатами розгляду скарги Головою Акт на основі аналізу всіх заперечень позивача було прийнято рішення № 562/44-8 від 18.01.2011 року про залишення без задоволення скарги та залишення без змін оскаржуваної постанови.

Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на те, що Акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 15.11.2010 року №1692/41/05 ФК не було надіслано на адресу позивача відповідачем і через це позивач був позбавлений можливості в повній мірі дізнатися про обставини справи, усвідомити суть виявлених відповідачем порушень закону та встановити їх взаємний зв'язок з діями позивача, а тому був позбавлений можливості належним чином обґрунтувати чому він вважає, що його право порушене та потребує судового захисту і в чому таке порушення полягає.

Судова колегія зазначає, що хоча відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про складений акт № 1692/41/05 ФК, але у звязку з тим, що позивачем у встановленому законом порядку було подано скаргу на постанову №1692/41/01-ФК від 25.11.2010 року, у скарзі позивач описує обставини справи, обґрунтовує чому він вважає, що його право порушене та потребує судового захисту і в чому таке порушення полягає.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” з Державного реєстру фінансових установ не виключене, видане 08.08.2006 року Свідоцтво № ФК 101 не анульоване. Позивач досі лишається фінансовою установою, а тому повинно дотримуватись вимог законодавства про фінансові послуги, зокрема, надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів Акт та повідомляти у визначений у застосованій до неї постанові термін про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови.

Отже, приймаючи постанову №1692/41/01-ФК від 25.11.2010 року про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги, відповідач діяв у спосіб, на підставі та в межах повноважень, встановлених законодавством.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Управління фінансування соціального будівництва” м. Донецьк до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України м. Київ про скасування постанови №1692/41/05/01 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансової послуги, що складена відповідачем 25.11.2010 року відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 15 листопада 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 21 листопада 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.