Постанова № 22087193, 06.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/11609/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретаріВишневської О.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (м. Горлівка)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку

про визнання протиправними дій, бездіяльності, визнання протиправним та скасування

рішення

за участю

представників сторін: від позивача Нечмирьова М.В.

від відповідача Лига І.С.

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку (надалі відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття двох рішень відносно Харцизьких електричних мереж позивача за одне й теж саме правопорушення та один й той же самий базовий звітний період; визнання протиправними дії відповідача щодо порушення строків направлення рішення № 692 від 01.11.2010 року; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про суми розподілу сплачених коштів; визнання протиправним та скасування рішення № 692 від 01.11.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Позивачем отримано рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені без номера та дати, яке було ним оскаржено. Рішенням ГПФУ в Донецькій області це рішення було скасовано. Однак відповідач знову прийняв рішення № 692 від 01.11.2010 року за одне й теж саме правопорушення та один й той же самий базовий звітний період. Відповідач не може виносити два рішення за одне й теж саме правопорушення та один й той же самий базовий звітний період, оскільки п. 9.3.2. Інструкції про порядок і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що відповідач може приймати лише одне рішення.

Спірне рішення від 01.11.2010 року було надіслано позивачеві з порушенням строків, визначених п. 9.5. вказаної Інструкції.

Позивачем своєчасно були сплачені страхові внески за жовтень 2010 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач також зазначає, що у разі наявності у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків відповідач повинен був надіслати йому вимогу про сплату недоїмки, але позивач вимоги не отримував. Таким чином, відповідач порушив порядок стягнення пенсійних платежів.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено перерозподіл сплачених ним страхових внесків, але повідомлення про здійснений перерозподіл він не отримував, що є порушенням вимог п. 10.11. вказаної Інструкції.

Відповідачем також самостійно було змінено призначення платежу, визначене у платіжних дорученнях, якими були сплачені страхові внески, тобто відповідач самостійно зарахував у рахунок погашення інших платежів сплачені страхові внески.

Відповідач також неправомірно перерозподілив авансові платежі сплачені позивачем, з яких Законом № 1058 не передбачено зарахування недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Позивач також вважає, що оскільки він включений до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно до Закону № 2711, то відносно нього не можуть бути проведені заходи примусового виконання рішень та виконавчі провадження підлягають зупиненню.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на наступне. Рішення без номера та дати було скасовано ГУПФУ в Донецькій області та зобовязано УПФУ прийняти нове рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Винесення рішення від 01.11.2010 року не суперечить вимогам законодавства. Нове рішення було направлено позивачеві у відповідності до визначених строків.

Відповідно до картки особового рахунку позивачем не були своєчасно та у повному обсязі сплачені страхові внески за вересень 2010 року у сумі 264464,40 грн.

Відповідач здійснював зарахування сплачених позивачем страхових внесків лише в сплату саме страхових внесків. Повідомлення про суми розподілу сплачених позивачем коштів не направлялось йому, оскільки такого перерозподілу не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Харцизькі електричні мережі Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00130932), знаходиться на обліку відповідача як платник страхових внесків № 05-54-04-0089.

Відповідач є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.

08.11.2010 року позивачем було отримано рішення без номера та дати про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 26446,44 грн. за період 20.10.2010 року по 25.10.2010 року.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до ГУПФУ в Донецькій області 16.11.2010 року.

Рішенням ГУПФУ в Донецькій області про результати розгляду скарги від 06.12.2010 року скарга позивача була задоволена вказане рішення скасовано та зобовязано відповідача винести нове рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені згідно вимог законодавства.

Відповідач прийняв нове рішення від 01.11.2010 року № 692 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 26446,44 грн. за період 20.10.2010 року по 25.10.2010 року.

Вказане рішення позивачем було оскаржене 08.12.2010 року до ГУПФУ в Донецькій області.

Рішенням від 27.12.2010 року про повернення скарги без розгляду ГУПФУ в Донецькій області скаргу позивача повернуло без розгляду.

10.01.2011 року позивач оскаржив спірне рішення до Пенсійного фонду України (надалі ПФУ).

Рішенням від 07.02.2011 року ПФУ про повернення скарги без розгляду скарга позивача була повернута без розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття двох рішень відносно Харцизьких електричних мереж позивача за одне й теж саме правопорушення та один й той же самий базовий звітний період.

П.п. 9.3.2. п. 9.3. р. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (надалі Інструкція)передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Аналіз наведеної норми доводить, що одне рішення про застосування фінансових санкцій приймається органами Пенсійного фонду лише тоді, коли платником буде у повному обсязі сплачена недоїмка за певний базовий звітний період. Вказані рішення не повинні прийматися після кожної часткової сплати платником недоїмки за певний базовий звітний період.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що рішення без номера та дати було скасовано ГУПФУ в Донецькій області лише з формальних підстав, оскільки рішення не містило певних реквізитів, а саме номера та дати прийняття. У рішенні ГУПФУ в Донецькій області від 06.12.2010 року зазначено, що позивач дійсно несвоєчасно та не у повному обсязі сплатив страхові внески за вересень 2010 року, тобто зазначено, що позивачем допущено порушення. Як вже зазначалося, цим рішенням відповідача було зобовязано прийняти нове рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

До того ж, рішення ГУПФУ в Донецькій області від 06.12.2010 року не було оскаржено позивачем.

За таких обставин, відповідачем було прийняте одне рішення від 01.11.2010 року № 692 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 26446,44 грн. за період 20.10.2010 року по 25.10.2010 року, відповідно його дії є законними та вчинені у відповідності до вимог п.п. 9.3.2. п. 9.3. р. 9 Інструкції.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення строків направлення рішення № 692 від 01.11.2010 року.

Під час судового розгляду справи представником відповідача суду пояснено, що на новому рішенні були зазначені дата та номер, які повинні були зазначені на рішенні без номера та дати, а саме 01.11.2010 року № 692, але фактично нове рішення було прийняте після оскарження позивачем рішення без номеру та дати. При цьому, суду не надано пояснень щодо дати винесення нового рішення.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження зазначених пояснень.

З листа відповідача від 25.11.2010 року за № 22168/02 вбачається, що відповідач повідомив позивача про направлення для узгодження рішення № 692 від 01.11.2010 року, замість помилково надісланого без номеру та дати.

У відповідності до вимог ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем суду не доведено, що вказане рішення фактично було прийнято після 01.11.2010 року та своєчасно направлено позивачеві, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення позивача про суми розподілу сплачених коштів.

Згідно п. 10.11. Інструкції у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

З картки особового рахунку позивача за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року вбачається, що сплачені позивачем страхові внески за вересень, жовтень 2010 року були зараховані в порядку календарної черговості на сплату лише страхових внесків.

Таким чином, у даному випадку відповідачем не було проведено перерозподіл сплачених страхових внесків на сплату фінансових санкцій або пені, тому він не повинен був складати повідомлення про перерозподіл і відповідно надсилати його позивачеві.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 692 від 01.11.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Згідно до ст. 14, 15, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин (надалі Закон) страхувальник є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та несе обовязки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

П.2 ч. 9 ст. 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

П.8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.

У відповідності до ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до п. 10.11 Інструкції у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, при наявності несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій вказані норми надають право відповідачеві при надходженні коштів від страхувальника скеровувати їх в порядку календарної черговості виникнення недоїмки.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачем надані розрахунки нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період вересень, жовтень 2010 року та сплачені вказані страхові внески, що підтверджується відповідними звітами та платіжними дорученнями.

З наданих платіжних доручень вбачається, що вказані платежі були здійснені позивачем з порушенням строків їх сплати та не у повному обсязі.

Відповідно облікових даних картки особового рахунку позивача станом на 19.10.2010 року за ним рахувалась переплата у сумі 457504,75 грн. 20.10.2010 року позивачем був наданий розрахунок сум страхових внесків за вересень 2010 року на суму 723338,94 грн. та сплачена сума у розмірі 1369,81 грн.

Таким чином, станом на 20.10.2010 року за позивачем рахувалась заборгованість у сумі 264464,38 грн. Наступний платіж був здійснений позивачем лише 25.10.2010 року.

За таких обставин, за період з 20.10.2010року по 25.10.2010 року за позивачем рахувалась вказана заборгованість по страховим внескам. Оскільки позивачем сплачено суму страхових внесків з порушенням строків, відповідачем було винесено спірне рішення.

Крім цього, як вже зазначалося, аналіз облікових даних картки особового рахунку позивача доводить, що відповідачем скеровувалися сплачені позивачем страхові внески лише на погашення недоїмки саме по страховим внескам, але за попередні періоди.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Законом не передбачено зарахування авансових платежів у недоїмку, пеню та фінансових санкцій, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Аналіз наведеної норми доводить, що авансові платежі є страховими внесками.

Таким чином, на них також розповсюджується положення ст.. 106 Закону.

Крім цього, призначення платежу у наданих позивачем платіжних дорученнях не містить посилання на те, що ним були здійснені авансові платежі, а зазначено про перерахування саме страхових внесків.

Суд зазначає, що відповідачем не було направлено позивачеві вимогу про сплату боргу на вказану суму, оскільки заборгованість по страховим внескам станом на 01.11.2010 року була ним погашена.

Суд також зазначає, що несвоєчасність направлення позивачеві спірного рішення є формальною підставою для його скасування, суперечить вимогам ст.. 2 КАС України, оскільки у даному випадку позивач вжив необхідних заходів щодо захисту свого права, строк звернення до суду йому було поновлено.

З огляду на зазначене, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 85 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку щодо порушення строків направлення рішення № 692 від 01.11.2010 року.

В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку щодо прийняття двох рішень відносно Харцизьких електричних мереж позивача за одне й теж саме правопорушення та один й той же самий базовий звітний період; визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку щодо неповідомлення про суми розподілу сплачених коштів; визнання протиправним та скасування рішення № 692 від 01.11.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2011 року.

Суддя Маслоід О.С.