Постанова № 22086867, 02.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10816/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дмитрієва В.С.

при секретаріСтаростенко О.А.

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 6171 грн. 24 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 призначено та виплачено допомогу по безробіттю за періоди з 12 липня 2010 року по 27 вересня 2010 року в сумі 6171,24 грн. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від Державної податкової інспекції України, встановлено, що у період перебування на обліку в Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості відповідач отримав дохід від Вагонного депо «Маріуполь» Державного підприємства «Донецька залізниця».

Також, з метою досудового врегулювання спору Маріупольським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист від 01.04.2011 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 6171, 24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позову та надав пояснення, що на теперішній час підприємницькою діяльністю не займається та у трудових відносинах не перебуває. Також зазначив, що на його утриманні знаходиться непрацездатна матір, яка хворіє. Просить суму боргу виплачену як матеріальне забезпечення на випадок безробіття з 12 липня 2010 року по 27 вересня 2010 року в сумі 6171,24 грн. розстрочити з серпня 2011 року по січень 2013 року, оскільки відповідач перебуває у скрутному фінансовому стані.

Судом встановлено, що 18 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості від 18.03.2010 року №НТ100318 відповідачу з 18.03.2010 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 29.09.2010 року №НТ100929 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп. 1 «1» п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом від 29.09.2010 року №НТ100929 знято з обліку відповідно до п. 20 «Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян,які шукають роботу, і безробітних»

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт № 92 від 16.03.2011 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за змістом якого вбачається, що безробітний ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Вагонним депо «Маріуполь» Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно договору № 1662 від 12.07.2010 року (термін дії договору з 12.07.2010 року по 31.12.2010 року), та отримував матеріальну винагороду за виконану роботу.

На адресу відповідача направлено лист від 01.04.2011 року, в якому запропоновано у добровільному порядку повернути грошову суму сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6171, 24 грн.

Однак, на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що в даний час вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Маріупольському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 12 липня 2010 року по 27 вересня 2010 року в сумі 6171,24 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, заявлене клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому рішенні.

На підтвердження скрутного матеріального становища відповідачем надано виписку із історії хвороби своє непрацездатної матері ОСОБА_2, яка мешкає разом із відповідачем за адресою: АДРЕСА_1, за змістом якої ОСОБА_2 у листопаді 2010 року проведена медична операція.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

За таких обставин, суд вважає, що наявні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, тому необхідно розстрочити виконання постанови строком на 18 місяців рівними платежами.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 6321 грн. 85 коп. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37175301901001 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 03491004, МФО 83416, призначення платежу повернення допомоги по безробіттю за ОСОБА_1) грошову суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6171 грн. 24 коп. (шість тисяч сто сімдесят одна ) гривня 24 коп.

Розстрочити виконання постанови на 18 місяців, а саме: з серпня 2011 року по січень 2013 року включно, стягуючи кошти виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття наступним чином:

- з серпня 2011 року по грудень 2012 року включно, стягувати з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в рахунок погашення заборгованості по сплаті коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття по 340 грн. щомісяця;

- за січень 2013 року стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в рахунок погашення заборгованості по сплаті коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття 391 грн. 24 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 02 серпня 2011 року у присутності сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 05 серпня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.