Постанова № 22086335, 16.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/945/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняТроценко О.О. за участю представників: від позивача: Ботаніна К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб” про стягнення 31713,13 грн. ВСТАНОВИВ: 11.01.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 31713,13 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 18.05.2006р. та з 01.01.2011р. є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. 8 ст. 9 і ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» платник єдиного внеску зобовязаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У відповідача виникла перед Пенсійним фондом заборгованість (недоїмка) по сплаті єдиного внеску за жовтень 2011 року в сумі 31713 грн. 13 коп., у звязку з чим позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримавта просив їх задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою про вручення (а.с. 35).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши доказиусукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство “Дніпропетровський завод прецизійних труб” (МФО 321723, Код 34367550) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 18.05.2006 р., як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що підтверджується копією довідки позивача (а.с. 28,33).

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Статтею 9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, постанови й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач надав до Управління звіт про нарахуванняєдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за жовтень 2011р., відповідно до якогоу рядку 8розділу І звіту самостійно обчислив суму єдиного внескуу розмірі 32309 грн. 02 коп. (а.с. 8-12).

Відповідач у встановлені законом строки (до 20.11.2011р.) вищезазначену суму єдиного внеску у повному обсязі не сплатив, з урахуванням часткової сплати єдиного внеску у розмірі 595, 89 грн. у відповідача виникла заборгованість, яка становить 31713 грн. 13 коп., що підтверджується розрахунком позову та довідкою. (а.с. 3-4 ).

Сума єдиного внескуне сплачена у строки, встановлені вищевказаним Законом визнається недоїмкою у відповідності до ст. 1 Закону України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р.

У відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку та у строки визначені Пенсійним фондом надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виковим документом. У разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначену у ній суму недоїмки, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, зазначеному законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як вбачається з наданої позивачем довідки від 01.02.2012 р. вимога про сплату боргу щодо даного підприємства не знаходиться на виконанні в органах ДВС. (а.с. 33).

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

В судове засідання відповідач не зявився, причину неявки не повідомив, доказів погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску за жовтень 2011 року у встановлені законом строки в сумі 31713 грн. 13 коп.суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 86, 71, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб” про стягнення 31713,13 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.22, р/р 26003011000242 в АКБ «Український Кредитно-торговий банк» МФО: 321723, Код: 34367550) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, 14-а, р/р 37196055000404, р/р 37190084000404, р/р 37191083000404, р/р 37193070000404, в Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, МФО: 805012, Код ЄДРПОУ 21928864) заборгованість по сплаті єдиного внеску за жовтень 2011 р. в сумі 31713 грн. 13 коп. (тридцять одна тисяча сімсот тринадцять гривень 13 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.03.2012 р.

Суддя

С.О. Конєва