ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 року Справа № 2а/0370/218/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю представника позивача Семенюк Л.В.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер"до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2011 року №0003522301 та №0003502301,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» (далі ТзОВ «ТД «Луцьккондитер») звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2011 року №0003522301, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 79333 грн. та №0003502301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50417 грн. за основним платежем та 12604,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2011 року Луцькою ОДПІ на підставі акту перевірки №8774/23-2/35495109 від 28.10.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року» були винесені податкові повідомлення-рішення №0003522301, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 79333 грн. та №0003502301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50417 грн. за основним платежем та 12604,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі ДПА у Волинській області) та Державної податкової служби України (далі ДПС України) первинна та повторна скарги ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.
ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» 01.03.2010 року було укладено договір на надання послуг з ТзОВ «Вакко», та 15.02.2010 року було укладено договір на компютерне обслуговування з ТОВ «Скап Холдингс». На виконання умов договорів були надані послуги, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними.
Позивач заперечує проти висновків податкового органу в акті перевірки, що для перевірки не надавались вищевказані договори, що суперечить дійсним обставинам справи, оскільки вони наявні в підприємства та надавалися для огляду.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», зокрема, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Вважає, що посилання Луцької ОДПІ на відсутність у первинних документах основних реквізитів є необґрунтованим, оскільки всі надані документи, містять всі реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, стосуються господарської діяльності підприємства, тому ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» правомірно віднесено суму ПДВ по наданих послугах до податкового кредиту.
Також перевіркою встановлено заниження суми податку на прибуток в 2010 році в розмірі 50417 грн., в результаті завищення відємного значення по операціях з ТзОВ «Вакко» та ТзОВ «Скап Холдінгс».
У підпункті 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено правову норму, згідно з якою до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Оскільки, вищевказані договори укладалися в процесі здійснення господарської діяльності і були спрямовані для використання їх результатів саме в господарській діяльності підприємства, тому, ТзОВ «ТД «Луцьккондтер» правомірно включено дані суми до валових витрат. Зокрема, серед встановлених у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» обмежень щодо включення до складу валових витрат, відсутні обмеження по віднесенню витрат.
Просить позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Представник позивача в судовому засіданні, адміністративний позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні та наданому суду письмовому запереченні, заявлений позов заперечив та пояснив, що за результатами перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме: занижено податок на прибуток за 2010 рік на 50417 грн. та завищено залишок від'ємного значення податку на вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2010 року на 79333 грн., в результаті чого завищено на цю суму від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2011 року.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.11.2011 року №0003502301 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63021,25 грн. №0003522301 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на 79333 грн.
Перевіркою ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» встановлено завищення інших витрат, зазначених у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 201667 грн., в тому числі завищення за І квартал 2010 року на 396666,67 грн. та їх заниження за II квартал 2010 року на 195000 грн.
Зокрема, в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТзОВ «ТД Луцьккондитер» у І кварталі 2010 року зайво включено до інших витрат витрати в сумі 396666,67 грн. за інформаційно-консультаційні послуги надані ТзОВ «Скап Холдінгс» та ТзОВ «Вакко» без документального підтвердження факту отримання послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю суб'єкта господарювання.
Для підтвердження факту отримання послуг у сфері маркетингу та інформаційно- консультативних послуг від вищевказаних суб'єктів господарювання ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» надано лише акти здачі-приймання виконаних робіт та податкові накладні. Доворів, зазначених в актах приймання - передачі виконаних робіт товариством не надано.
Як зазначено в акті перевірки, первинні документи щодо надання послуг у сфері маркетингу та інформаційно-консультативних послуг (акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, тощо) містять лише назву послуг та їх вартість, а документи, що містять в собі вихідну інформацію про проведені заходи щодо надання вказаних послуг і, які б підтвердили їх фактичне надання та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, для перевірки не надано.
Враховуючи те, що ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» для перевірки не надано підтверджуючих документів, що містять інформацію про проведені заходи щодо надання вказаних послуг перевіркою зроблено висновок, що витрати в сумі 396666,67 грн. згідно актів прийому-передачі виконаних робіт не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг ) та відповідно, не пов'язані з господарською діяльністю товариства.
Перевіркою також встановлено невідповідність задекларованих в декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2010 року інших витрат даним бухгалтерського обліку, а саме, в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТзОВ «ТД Луцьккондитер» занижено інші витрати на 195000 грн. Порушення встановлено згідно складеного під час перевірки реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та задекларованих показників валових витрат за 2010 рік.
За наслідками перевірки зменшено валові витрати за І квартал 2010 року на 396666,67 грн. та збільшено валові витрати за II квартал 2010 року на 195000 грн., збільшено прибуток, що підлягає оподаткуванню за 2010 рік на 201667 грн. та донараховано 50417 грн. податку на прибуток.
Перевіркою податку на додану вартість встановлено завищення податкового кредиту за березень 2010 року на суму 79333 грн., а саме: в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» згідно податкових накладних №2427 від 31.03.2010 року - на суму ПДВ 22500 грн., №2426 від 31.03.2010 року - на суму ПДВ 37500 грн., №788 від 29.03.2010 року - на суму ПДВ 19333,33 грн., включено до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року 79333 грн. ПДВ з вартості отриманих від зОВ «Скап Холдінгс» та ТзОВ «Вакко» інформаційно-консультативних та маркетингових послуг, які не пов'язані із господарською діяльністю товариства.
За наслідками перевірки зменшено податковий кредит за березень 2010 року на 79333 грн. зменшено на цю суму залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (далі ПК України,із змінами і доповненнями) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Просять в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 15.09.2011 року, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Волинській області АА № 473755/1337 від 15.09.2011 року.
ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» є платником податку на додану вартість з 19.11.2007 року, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від №00267539 від 08.02.2010 року, виданого Луцькою ОДПІ.
Судом також встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Вакко» 01.03.2010 року укладено договір про надання послуг з надання інформаційно консультаційних послуг.
Як вбачається із актів приймання передачі виконаних робіт від 31.03.2010 року такі послуги позивачу надано на суму 225000 грн., в тому числі ПДВ - 37500 грн. та 135000 грн., в тому числі ПДВ - 22500 грн.
ТзОВ «Вакко» виписані податкові накладні №2426 від 31.03.2010 року на суму 225000 грн., в тому числі ПДВ на суму 37500 грн. та № 2427 від 31.03.2010 року на суму 135000 грн., в тому числі ПДВ на суму 22500 грн.
15.02.2010 року між ТзОВ «ТД «Луцькондитер» та ТзОВ «Скап Холдингс» укладено договір про надання компютерних послуг.
Відповідно до акту приймання передачі виконаних робіт від 29.03.2010 року такі послуги надано позивачу на суму 116000 грн., в тому числі ПДВ 19333,33 грн.
Луцькою ОДПІ на підставі направлення на перевірку №002606 від 12.09.2011 року в період з 12.09.2011 року по 07.10.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТД «Луцьккондитер». За результатами якої складено акт № 8774/23-2/35495109 від 28.10.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.
В акті зроблено висновок про те, що ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» допущено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 50417 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 50417 грн. Також, встановлено порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункти 5.7, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року в результаті чого завищено залишок відємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 79333 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 79333 грн.
На підставі акту перевірки №8774/23-2/35495109 від 28.10.2011 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року №0003522301, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 79333 грн. та №0003502301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 50417 грн. за основним платежем та 12604,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення та за результатами розгляду, рішеннями ДПА у Волинській області та ДПС України, первинна скарга №327 від 24.11.2011 року та повторна скарга №359 від 21.12.2011 року ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року №0003522301 та №0003502301 прийняті в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТзОВ «ТД «Луцьккондитер» не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що Луцька ОДПІ при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень та застосуванні штрафних санкції до позивача діяла в межах наданих повноважень, із дотриманням вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Як встановлено в судовому засіданні підставою для визначення Луцькою ОДПІ податкових зобовязань ТзОВ «ТД «Луцькондитер» є те, що під час проведення перевірки не можливо було встановити по наявних актах приймання передачі виконаних робіт, податкових накладних, які саме послуги підприємству надавались ТзОВ «Вакко» та ТзОВ «Скап Холдингс» та яким чином вони були використані в господарській діяльності позивача, в результаті чого, інших документів які містять в собі інформацію про проведені заходи щодо надання вказаних послуг і, які б підтвердили їх фактичне надання та їх зв'язок із господарською діяльністю товариства під час перевірки не надано.
Згідно вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем і вищезазначеними контрагентами укладались письмові договори на надання інформаційно консультаційних послуг та компютерного обслуговування по яких є акти приймання - передачі виконаних робіт та виписані податкові накладні на суми наданих послуг.
Тобто, первинні документи є в наявності і по них були внесені дані до податкового та бухгалтерського обліку, включені ці витрати до валових та з метою формування податкового кредиту.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, зокрема, договори по наданню інформаційно консультаційних послуг, на компютерне обслуговування, акти приймання -передачі виконаних робіт по них та їх вартість, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ правомірно зроблено висновок про відсутність причинного звязку між наданими по договорах послугами та господарською діяльністю позивача, яким чином надані послуги вплинули на господарську діяльність ТзОВ «ТД «Луцькондитер» та використані ними у своїй господарській діяльності.
Згідно із статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи в тому числі повинні містити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Суд вважає, що первинні документи (в даному випадку - акти приймання передачі виконаних робіт) повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти. Тобто, містити інформацію про те, що такі послуги повязанні з веденням виробництва позивачем, оскільки до валових витрат можуть бути віднесені витрати, які зазначені в підпункті 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».
В актах приймання передачі виконаних робіт, що досліджувались під час перевірки контролюючим органом, перелік робіт виконаних для замовника, вказано в загальній формі, види робіт не в повній мірі співпадають із предметами послуг визначених у договорах.
Крім того, необхідною умовою для включення витрат до валових, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської операції.
Розрахунки із контрагентами на момент підписання актів виконаних робіт та видачею податкових накладних не проводились. Не проведено вказані розрахунки на момент розгляду справи в суді, що на думку суду може свідчити про те, що угоди укладені позивачем із зазначеними вище контрагентами носять формальний характер, та спрямовані не на реальне виконання господарської операції, а на відображення в бухгалтерському обліку штучного збільшення валових витрат, а відтак зменшення податку на прибуток та збільшення відємного значення по ПДВ.
Також із представлених в судове засідання доказів, не вбачається, яким же чином надання послуг ТзОВ «Вакко» у такій кількості за період одного місяця вплинуло на фінансово-господарську діяльність позивача, відобразилось на прибутковості підприємства та як ці послуги використані позивачем у його господарській діяльності.
Незрозумілим є формування цін, зазначених в договорі та співмірності наданих послуг позивачу ТзОВ «Вакко».
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що співпраця із ТзОВ «Вакко» дозволила ТзОВ «ТД «Луцькондитер» укласти договори із контрагентами, що знайшло ТзОВ «Вакко» на виконання договору від 01.03.2010 року на значні суми, виходячи із наступного.
По - перше, в судовому засіданні встановлено, що договір із ТзОВ «Вакко», що є предметом спірних правовідносин укладено 01.03.2010 року та як вбачається із актів приймання передачі виконано 31.03.2010 року, тобто виконувався один місяць.
По - друге, як вбачається із представлених в судовому засіданні контрактів, які, як стверджує представник позивача укладено на підставі інформації наданої ТзОВ «Вакко» по контраагентах ТзОВ «Семотаж», ТзОВ «Аліка», ТзОВ «Содействіє», фірмою «Міс Пол», то вони укладені 22.02.2010 року, 26.02.2010 року, 17.03.2010 року, 17.06.2010 року. Тобто, частина контрактів укладена до 01.03.2010 року - до моменту, після якого почала діяти угода між позивачем та ТзОВ «Вакко».
Подані в судове засідання інші контракти, які, як стверджує позивач укладені на підставі інформації наданої ТзОВ «Вакко» згідно договору, не спростовують висновків податкового органу, виходячи з наступного.
Дані контракти укладені в період з травня по листопад 2010 року, тобто після дії угоди з даним товариством.
Позивачем належними та допустими доказами не доведено тієї обставин, що саме послуги надані по договору від 01.03.2010 року стали підставою для їх укладення, оскільки крім листів наданих ТзОВ «Вакко» в справі відсутні будь-інші документи про це.
Зокрема, наявний в справі договір між ТзОВ «ТД «Луцькондитер» і ТзОВ «Вакко» від 04.01.2010 року про надання послуг не дає можливості розмежувати наявність наданих позивачу послуг по угодам від 04.01.2010 року та від 01.03.2010 року.
Що стосується наданих послуг ТзОВ «Скап Холдингс», то із акту приймання передачі виконаних робіт від 29.03.2010 року, перелік робіт зазначено лише в загальних рисах.
В судове засідання позивачем не представлено доказів того, ким і коли проводились ці роботи, який обєм роботи виконано, по якому напрямку. Із акту приймання - передачі не вбачається яким чином надані ТзОВ «Скап Холдингс» роботи по компютерному обслуговуванню повязанні із господарської діяльності позивача.
Не спростовується вказана обставина і документами, поданими представником позивача в судове засідання, що дані роботи виконані з обслуговування системи «1С Бухгалтерія» так як із акту приймання передачі виконаних робіт, податкових накладних наявних, вказаного на момент перевірки не вбачається.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В акті перевірки зазначено, що під час її проведення надано лише акти приймання передачі виконаних робіт та податкові накладні.
Інших доказів, які б підтверджували конкретний характер, вид, обсяг наданих контрагентами послуг, позивачем у ході перевірки працівникам контролюючого органу не надано, а тому слід погодитись із доводами Луцької ОДПІ про відсутність належного підтвердження фактично наданих послуг та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача, а отже, відсутня підстава для включення вартості наданих послуг до валових витрат, в результаті чого занижено податок на прибуток та завищено податкового кредиту.
Заперечень щодо акту перевірки позивачем подано не було.
Тому, на підставі поданих під час перевірки документів, Луцькою ОДПІ зроблено вищезазначені висновки.
Суд вважає, що позивачем не спростовано твердження Луцької ОДПІ про те, яким же чином ці послуги використані в господарській діяльності підприємства.
Отже, витрати позивача на оплату консультаційних послуг та компютерного обслуговування не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак не підлягають включенню до складу валових витрат (зменшення податку на прибуток) та включення податкового кредиту за відповідний період.
Суд не погоджується із доводами позивача про те, що наявність первинних документів є достатніми підставами для відображення цих витрат у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у розумінні спеціальних податкових законів, оскільки, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Такого причинного звязку між наданими послугами ТзОВ «ТД «Луцькондитер» по договорах та його господарською діяльністю в судовому засіданні не встановлено.
Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2011 року №0003522301 та №0003502301, а тому заявлений позивачем позов не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягає.
Інші твердження позивача, не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2011 року №0003522301 та №0003502301 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі з 16 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк
Судове рішення № 22085859, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/218/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: