ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року Справа № 2а/0370/572/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Валюха В.М.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Ентер плюс» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Луцька обєднана державна податкова інспекція (далі Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ентер плюс» (далі ПП «Ентер плюс», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в розмірі податкового боргу 9348грн. 09коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований субєктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Луцькій ОДПІ та зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). Станом на 24.01.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 9348грн. 09коп. Луцькою ОДПІ відповідно до статті 59 ПК України відповідачу була надіслана податкова вимога №277 від 10.02.2011 року, а в подальшому прийнято рішення від 26.04.2011 року про опис майна в податкову заставу. Вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Позивач просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Ентер плюс», у державний бюджет податковий борг у розмірі 9348грн. 09коп.
В судове засідання представник позивача не прибула, проте подала до суду письмове клопотання від 14.03.2012 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.44).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.41-43), не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а.с.34), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ПП «Ентер плюс» зареєстроване як юридична особа, його діяльність не припинена, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №138517 від 10.06.2008 року (а.с.7зворот), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.03.2012 року (а.с.41-43), відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, про що позивачем видано довідку про взяття на облік платника податків від 10.06.2008 року №748 (а.с.7), зареєстрований платником податку на додану вартість згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100122903 від 19.06.2008 року (а.с.46), має відкриті рахунки в банківських установах (а.с.5).
Станом на 24.01.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 9348грн. 09коп., про що зазначено Луцькою ОДПІ у розрахунку боргу по платежах до бюджету ПП «Ентер плюс» (а.с.6).
Податковий борг з податку на додану вартість виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобовязань, визначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях Луцької ОДПІ: №0009511601/0 від 02.02.2011 року на суму 850грн. 00коп. (а.с.25), №0010931601 від 31.03.2011 року на суму 340грн. 00коп. (а.с.24), №0012831601 від 20.06.2011 року на суму 2040грн. 00коп. (а.с.21), №0015601601 від 10.08.2011 року на суму 2040грн. 00коп. (а.с.18), №0018011601 від 04.10.2011 року на суму 1020грн. 00коп. (а.с.15), №0020461601 від 09.11.2011 року на суму 2040грн. 00коп. (а.с.12), №0020931601 від 16.11.2011 року на суму 1020грн. 00коп. (а.с.9), прийнятих на підставі актів Луцької ОДПІ про порушення податкового законодавства №258/15-2/35963741 від 20.01.2011 року (а.с.25зворот), №1544/15-2/35963741 від 17.03.2011 року (а.с.24зворот) та актів про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №2492/15-2/35963741 від 27.04.2011 року (а.с.22-23), №5262/15-2/35963741 від 06.07.2011 року (а.с.19-20), №6478/15-2/35963741 від 09.08.2011 року (а.с.17), №8063/15-2/35963741 від 04.10.2011 року (а.с.13-14), №8952/15-2/35963741 від 07.11.2011 року (а.с.10-11) відповідно. Податкові повідомлення-рішення були надіслані платнику податків рекомендованими листами з повідомленням про вручення, не передані відповідачу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб (а.с.47-52), проте вважаються врученими відповідно до положень статті 58 ПК України, у встановленому законом порядку не оскаржені. З урахуванням даних зворотного боку облікової картки платника ПП «Ентер плюс» з податку на додану вартість за 2011 рік, податковий борг становить 9348грн. 09коп. (а.с.27-29).
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом третім пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобовязань, донарахованих за результатами перевірок податковим органом, які є узгодженими та підлягали перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтею 57 ПК України.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Луцькою ОДПІ відповідно до статті 59 ПК України відповідачу надсилалась податкова вимога №277 від 10.02.2011 року (а.с.8), а в подальшому прийнято рішення від 26.04.2011 року про опис майна в податкову заставу (а.с.8зворот). Вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання; грошове зобовязання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що податок на додану вартість підлягає сплаті до Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПП «Ентер плюс» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України коштів у розмірі податкового боргу на суму 9348грн. 09коп.
Керуючись статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Ентер плюс» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Державного бюджету України кошти у розмірі податкового боргу в сумі 9348гривень 09копійок (девять тисяч триста сорок вісім гривень девять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх
Судове рішення № 22085789, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 14.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/572/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: